з питання залишення позовної заяви без розгляду
12 серпня 2025 р. № 400/5787/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р,, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р« встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В заяві про поновлення строків звернення до суду позивач послався на те, що перебіг строку для звернення до суду пов'язується з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг та характер виплачених сум.
Ухвалою суду від 25.06.2025 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі суд дійшов висновку про доцільність вирішення питання стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною заявою після оцінки обставин (фактів), якими обґрунтована заява позивача про поновлення строку звернення до суду в сукупності з доказами, наданими відповідачем та після з'ясування позиції останнього з даного питання.
Також, суд витребував у відповідача накази, якими ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та відраховано зі списків особового складу; копію грошового атестата ОСОБА_1 ; копію/витяг з журналу реєстрації вихідної документації в частині запису про видачу/вручення грошового атестата ОСОБА_1 ; копію картки особового рахунка військовослужбовця ОСОБА_1 з відміткою (під підпис військовослужбовця) щодо дати видачі/вручення грошового атестата.
11.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Також відповідач 11.07.2025 надав суду витребувані докази.
З наданого відповідачем на виконання ухвали суду грошового атестату суд встановив, що позивач ознайомлений з ним при звільненні 05.02.2025.
Зазначене спростовує доводи позивача, зазначені в позові, про те, що про нараховані і виплачені при звільненні суми йому стало відомо лише після отримання відповіді на адвокатський запит.
При цьому, до суду позивач звернувся 05.06.2025, тобто за межами тримісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП України.
Отже, оскільки позивачем не зазначено в позовній заяві об'єктивних і непереборних обставин з посиланням на належні докази, які суд міг би розцінити як поважні причини пропуску строку звернення до суду з вимогами за період з 19.07.2022-20.05.2023, суд ухвалою від 14.07.2025 залишив позовну заяву без руху після відкриття, надав позивачу можливість у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 19.07. 2022 року по 20.05.2023 із зазначенням підстав для поновлення цього строку.
На виконання цієї ухвали 31.07.2025 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, мотивована тим, що на момент виникнення спірних правовідносин частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Згідно з Наказом Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 № 126-б суддя Дерев'янко Л.Л. з 21.07.2025 по 27.07.2025 перебувала у щорічній основній відпустці та відповідно до Довідки від 11.08.2025 № 21К/2025 знаходилась на лікарняному з 28.07.2025 по 08.08.2025.
Оцінюючи заяву позивача від 31.07.2025 суд враховує правові висновки Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, за якими, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
Також, суд враховує, що Верховний Суд вказав на те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Виходячи з цього судова палата погодилась, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу тримісячного строку звернення до суду.
Позиція позивача, висловлена в заяві від 31.07.2025, з узгоджується з зазначеними вище висновками.
Водночас, позивачем не наведено обставин непереборного і об'єктивного характеру, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду, тому суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 із значним пропуском установленого процесуальним законом строку. При цьому, звернення до суду з позовом напряму залежало від волевиявлення позивача, а відсутність посилання на поважні причинами пропуску цього строку унеможливлює його поновлення.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи, що обставини, наведені позивачем, судом визнано неповажними причинами для поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог за період з 19.07.2022 по 20.05.2023.
Водночас, відповідачем заявлено клопотання про залишення без розгляду позову в цілому.
Вирішуючи це клопотання суд зазначає, що у силу ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
Отже, в цій справі строк звернення позивача до суду з вимогами за період з 29 січня 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про не обґрунтованість доводів відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог за період з 20.01.2020 по 19.07.2022, а тому клопотання про залишення позову без розгляду в цій частині не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями. 242, 243, 248 КАС України, суд,
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 з вимогами за період з 19.07.2022 по 20.05.2023.
2. Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку звернення до суду з вимогами за період з 19.07.2022 по 20.05.2023.
3. Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду задовольнити частково.
4. Залишити без розгляду позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , зобов'язання вчинити дії, які стосуються періоду з 19.07.2022 по 20.03.2023.
5. В іншій частині заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
6. Продовжити розгляд справи щодо решти вимог.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Л.Л. Дерев'янко