справа № 380/12281/25
з питань вжиття заходів забезпечення позову
12 серпня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства «ХАРВЕСТ ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фермерське господарство «ХАРВЕСТ ПЛЮС» (місцезнаходження: вул. Лопатинського, буд. 141А, с. Грабовець, Львівська обл., 82435; ЄДРПОУ 36742320) пред'явило позов до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 43968090), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №382/13-01-04-10/36742320 від 21.03.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи Фермерського господарства «ХАРВЕСТ ПЛЮС»;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити відомості про реєстрацію Фермерського господарства «ХАРВЕСТ ПЛЮС» в Реєстрі платників єдиного податку ДПС як платника єдиного податку 4 групи з дати виключення таких відомостей.
Ухвалою судді від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
11.08.2025 представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Львівській області №382/13-01-04-10/36742320 від 21.03.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи Фермерського господарства «ХАРВЕСТ ПЛЮС» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/12281/25.
В обґрунтування заяви зазначає, що анулювання реєстрації Фермерського господарства «ХАРВЕСТ ПЛЮС» платником єдиного податку призведе до надмірного податкового та іншого навантаження: відповідно до положень п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі - ПК України): у позивача виникне обов'язок щодо реєстрації платником податку на додану вартість; податкове навантаження збільшиться на 20% внаслідок формування основних витрат за рахунок сплати послуг на адресу контрагентів, які не мають статусу платників податку на додану вартість; виникне необхідність здійснювати додатковий (значно складніший) податковий облік, електронне адміністрування податку на додану вартість, реєстрацію податкових накладних, «умовний продаж» відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України та виконання інших вимог ПК України, пов'язаних з переходом на загальну систему оподаткування. Крім того наголошує, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення його господарської діяльності. На переконання представника позивача, такі обставини зумовлять неможливість виконання зобов'язань перед контрагентами по укладених договорах, а особливо це негативним чином відобразиться на тендерах з державними установами, яким для отримання аналогічних послуг від нових компаній потрібно буде провести нову процедуру закупівлі. Вказане призведе до розірвання договірних відносин, звільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності, і як наслідок - призвести до банкрутства та, у зв'язку з чим, для відновлення прав та інтересів Фермерського господарства «ХАРВЕСТ ПЛЮС» необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також стверджує, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. Просить заяву задовольнити.
За правилами ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов.
Приписами ч. 2, 3 ст. 154 КАС України регламентовано що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
З огляду на те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд не вважає за потрібне розглядати заяву у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення заінтересованих осіб.
Вирішуючи питання щодо наявності/відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд керувався таким.
Інститут забезпечення адміністративного позову унормований ст. 150-151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.
Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Приписами ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).
За змістом ч. 6 ст. 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, перевірити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Крім того, суд повинен вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особи, яка звернулася до суду, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Наведені правові висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №300/5005/22 та від 21.09.2023 у справі №600/1531/23-а.
При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд установив, що предметом позову є оскарження рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.03.2025 №382/13-01-04-10/36742320 про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи Фермерського господарства «ХАРВЕСТ ПЛЮС»
Правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи, визначаються положеннями ПК України.
Так, відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Згідно з п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Суд зауважує, що за наслідками оцінки наведених представника доводів обґрунтовано вказали на існування підстав, визначених п. 1 ч.2 ст. КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки метою вжиття заходів забезпечення позову у цій справі є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Фермерського господарства «ХАРВЕСТ ПЛЮС», а також можливість реального виконання рішення суду й уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у разі задоволення позову, оскільки при анулюванні реєстрації позивача платником єдиного податку призведе до надмірного податкового та іншого навантаження, у нього виникне обов'язок щодо реєстрації платником податку на додану вартість; податкове навантаження збільшиться на 20% внаслідок формування основних витрат за рахунок сплати послуг на адресу контрагентів, які не мають статусу платників податку на додану вартість; виникне необхідність здійснювати додатковий податковий облік.
У свою чергу, зміна системи оподаткування призведе також до того, що на позивача упродовж розгляду справи буде покладено додаткове навантаження у вигляді ведення податкового обліку та сплати податку на прибуток та ПДВ, що істотно ускладнює чи унеможливлює у подальшому виконання рішення суду у разі його задоволення.
Водночас у разі задоволення позову йому доведеться анулювати реєстрацію платника ПДВ та в подальшому анулювати всі податкові накладні (податкового кредиту) по всіх контрагентах за весь період з початку реєстрації і, відповідно подання всіма такими контрагентами уточнюючих декларацій із ПДВ з корективами. Тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності позивача.
За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: призведе до нанесення значної шкоди іміджу позивача та може призвести до розірвання угод та втрати абонентської бази та у зв'язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.
Цей висновок корелюється з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.10.2023 у справі №160/11784/23, від 19.06.2025 у справі № 520/33244/24, від 02.07.2025 у справі №380/23580/24.
Також суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що правомірність оскаржуваного рішення буде встановлюватися судом у межах цієї адміністративної справи, суд дійшов висновку, що виконання останнього до ухвалення рішення в цій адміністративній справі, створює очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, неможливість ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Враховуючи наведені у заяві про забезпечення позову обставини та з метою попередження настанню для позивача негативних наслідків, суд виснував, що достатнім та співмірним для захисту його прав від можливих порушень буде задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Львівській області №382/13-01-04-10/36742320 від 21.03.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи Фермерського господарства «ХАРВЕСТ ПЛЮС» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/12281/25.
За змістом ч.1 ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 150, 151, 156, 243, 248 КАС України, суд
1. Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити повністю.
2. Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Львівській області №382/13-01-04-10/36742320 від 21.03.2025 про анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи Фермерського господарства «ХАРВЕСТ ПЛЮС» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/12281/25.
3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Фермерське господарство «ХАРВЕСТ ПЛЮС» (місцезнаходження: вул. Лопатинського, буд. 141А, с. Грабовець, Львівська обл., 82435; ЄДРПОУ 36742320).
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 43968090).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна