Іменем України
13 серпня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1325/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щолдо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про скасування постанови про накладення штрафу,
26 червня 2025 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.06.2025 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. 00 коп. на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №77511512 за виконавчим листом № 360/406/23, виданим Луганським окружним адміністративним судом 13.01.2025.
В обґрунтування позову зазначено, що 24.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.06.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №77511512 (з урахування постанови від 25.06.2025 про виправлення помилки у процесуальному документі), якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 10200 грн. 00 коп.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вважає неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни щодо винесення Постанови про накладення штрафу. Головне управління не погоджується з зазначеною Постановою про накладення штрафу, вважає її безпідставною, незаконною та такою, що винесена з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню за таких підстав.
Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Начальником відділу відповідача не перевірено виконання позивачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі № 360/406/23, що підтверджується таким.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено таке.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 № 360/406/23 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
14 березня 2025 року державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77511512. Копії постанови направлено боржнику для виконання, стягувачу - для відома.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що рішення суду не виконано.
Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів надано не було.
20 червня 2025 року державним виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10 200 грн., де також було зазначено про обов'язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено боржнику для виконання.
Таким чином, накладаючи штраф постановою від 20.06.2025 на боржника, виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Отже, дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є правомірними та відповідають нормам Закону України "Про виконавче провадження".
Вважають, що жодних законних підстав для задоволення адміністративного позову не існує. Обставини на які посилається Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області є необґрунтованими.
На підставі викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 01.07.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.
Ухвалою суду від 05.08.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та запропоновано останньому протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали надіслати суду та іншим учасникам справи письмові пояснення щодо позову і всі докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) іншим учасникам копії пояснень та доданих до них документів.
Третя особа правом на подання письмових пояснень щодо позову та доказів у справі не скористалась.
Ухвалою суду від 13.08.2025 відмовлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , в зупиненні провадження у справі.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі № 360/406/23, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області щодо не нарахування та не виплати з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 2000,00 грн згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішення від 11.07.2023 у справі № 360/406/23 набрало законної сили 25.10.2023.
31.10.2023 стягувачу видано виконавчий лист №360/406/23 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
14.03.2025 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 77511512 з виконання виконавчого листа № 360/406/23 виданого 31.10.2023 Луганським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від
14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Постанова від 14.03.2025 ВП №77511512 про відкриття провадження у справі направлена стягувачу та боржнику.
25.03.2025 за вих. № 1200-0308-5/7208 позивачем направлено відповідачу лист, в якому зазначено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі № 360/406/23 Головним управлінням у листопаді 2023 року поновлено нарахування з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Пенсією в новому розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, забезпечено ОСОБА_1 з грудня 2023 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 01.07.2021 по 30.11.2023 обліковано в Головному управлінні та буде виплачено на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
До листа позивачем додано протокол перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2023 на підставі судового рішення та розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1203012072 за дорученням № Д 1203012072/39.
02 квітня 2025 року начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову ВП № 77511512 про накладення на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн за невиконання судового рішення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 360/706/25, яке набрало законної сили 01.07.2025, визнано протиправною та скасувано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.04.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. 00 коп. на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №77511512 за виконавчим листом № 360/406/23, виданим Луганським окружним адміністративним судом 31.10.2023.
В подальшому, постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.06.2025 ВП № 77511512 накладено штраф на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 10200 грн за невиконання рішення суду у справі № 360/406/23.
Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Подібні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Схожий підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, обов'язковою умовою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі є: 1) встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин та застосування до нього штрафу у розмірі 5100 грн.; 2) повторне невиконання рішення без поважних причин.
Як встановлено судом, прийняттю оскаржуваної постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн передувало прийняття первинної постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Предметом позову у цій справі є постанова відповідача від 20.06.2025 у виконавчому провадженні № 77511512 про накладення штрафу в подвійному розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання без поважних причин рішення суду зобов'язального характеру у тому ж виконавчому провадженні.
Водночас судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 360/706/25, яке набрало законної сили 01.07.2025, визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.04.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. 00 коп. на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №77511512 за виконавчим листом № 360/406/23, виданим Луганським окружним адміністративним судом 31.10.2023.
Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи те, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 360/706/25, скасовано постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн за тим самим виконавчим провадженням, а відтак постанова від 20.06.2025 про накладення штрафу в подвійному розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду в адміністративній справі № 360/406/23, не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1126 від 24.06.2025.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням статусу сторін, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 257, 260, 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код: 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: Черкаська область, м. Канів, вул. Олега Кошового, буд. 2, ідентифікаційний код відсутній), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.06.2025 ВП № 77511512 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу в розмірі 10200,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Ірметова