13 серпня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1545/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 01 серпня 2025 року надійшла позовна заява адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи 10.04.1991 по 23.10.1996 на Лисичанській фабриці технічних тканин;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу період роботи 10.04.1991 по 23.10.1996 на Лисичанській фабриці технічних тканин, та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, яким з 16.10.2024 призначено пенсію за віком на загальних умовах за нормами статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надалі - Закон № 1058-IV), при страховому стажі 37 років 10 місяців 29 днів.
28.04.2025 позивач звернувся на електронну адресу відповідача із заявою про обчислення страхового стажу, а саме зарахування до страхового стажу періоду роботи з 10.04.1991 по 23.10.1996 на Лисичанській фабриці технічних тканин.
За результатами розгляду вказаної заяви листом від 27.05.2025 № 3573-3044/K-02/8-1200/25 повідомлено позивача про відмову в зарахуванні страхового стажу періоду роботи 10.04.1991 по 23.10.1996 на Лисичанській фабриці технічних тканин, з підстав ненадання документу, що підтверджує роботу на цьому підприємстві. Також повідомлено про відсутність підстав для обчислення страхового стажу на підставі долученої до звернення сканованої копії (з копії ) трудової книжки.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи 10.04.1991 по 23.10.1996 на Лисичанській фабриці технічних тканин, та не здійснення перерахунку пенсії позивача протиправною, внаслідок чого звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 05.08.2025 позовну заяву адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху. Встановлено позивачу п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, з урахуванням висновків суду та копії листа відповідача від 27.05.2025 3573-3044/K-02/8-1200/25 у повному обсязі.
На виконання ухвали суду від 05.08.2025 представником позивача 08.08.2025 надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи 10.04.1991 по 23.10.1996 на Лисичанській фабриці технічних тканин;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу періоду роботи 10.04.1991 по 23.10.1996 на Лисичанській фабриці технічних тканин, та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 16.10.2024.
Отже, згідно уточненого позову, позивачем визначено дату, з якої відповідача необхідно зобов'язати вчинити певні дії, проте не визначено дати, з якої позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача. Отже, позовні вимоги в цій частині потребують уточнення.
Одночасно суд звертає увагу позивача щодо строків звернення до суду з вимогою про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу періоду роботи 10.04.1991 по 23.10.1996 на Лисичанській фабриці технічних тканин, та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 16.10.2024.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З позовної заяви вбачається, що позивачу з 16.10.2024 призначено пенсію за віком на загальних умовах за нормами статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно з вказаної дати позивач щомісячно отримує пенсію.
Обрахунок страхового стажу впливає безпосередньо на розмір пенсійних виплат.
Суду не надано доказів того, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) йому пенсії, звернувся до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації.
При цьому, позивач звернувся до відповідача щодо зарахування до страхового стажу спірного періоду роботи лише в квітні 2025 року, що не змінює моменту, з якого він мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
До уточненої позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Крім того, уточнена позовна заява не містить жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати позивачу своє право на звернення до суду. Будь-які докази про поважність причин пропуску відповідного строку позивачем також не надано.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Зважаючи на вказане, суд зауважує, що уточнену позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За наведених обставин та з метою дотримання прав і законних інтересів позивача в частині доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст 121, 122, 123, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
Продовжити адвокату Хомичу Івану Олександровичу в інтересах ОСОБА_1 строк усунення недоліків позовної заяви строком на 10 (десять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали, запропонувавши позивачеві (представнику) усунути в установлений судом строк недоліки позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності пропущеного строку, з доказами поважності причин його пропуску, а також надати уточнену позовну заяву, в якій конкретизувати дату, з якої відповідачем допущено протиправну бездіяльність.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяК.Є. Петросян