13 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4211/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просить суд, з урахуванням уточнених вимог:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, місцезнаходження: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а), щодо відмови ОСОБА_1 , у перерахунку та виплаті пенсії з 22 травня 2025 з урахуванням середнього показника заробітної плати за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, саме 2019,2020 та 2021 роки та у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, місцезнаходження: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а), здійснити перерахунок та виплату пенсії з 22 травня 2025 року з урахуванням середнього показника заробітної плати, мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, саме 2019,2020 та 2021 роки та призначити та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 01.02.2011 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII).
З 18.11.2022 на підставі поданої до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяви її було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
При цьому, при призначенні пенсії враховано показник середньої заробітної плати (доходу) України, з якої сплачено страхові внески, для обчислення розміру пенсії за 2014-2016 роки.
Вказує, що 22.05.2025 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком - 2019-2021 роки. У відповідь Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом №4582-4550/Г-02/8-1100/25 від 05.06.2025 повідомило, що позивача переведено з одного виду пенсії на інший, а тому розмір пенсії обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки, з якої сплачено страхові внески, при призначенні пенсії вперше (2014-2016 роки).
Звертає увагу, що згідно із положеннями статті 40 Закону №1058-IV для обчислення розміру пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відтак обчислення розміру пенсії за віком має здійснюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, оскільки звернення за пенсією відбулось у березні 2022 року.
Позивач зазначає, що у даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону, тому має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, тобто за 2019, 2020 та 2021 роки.
Також вважає, що має право на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту “е» статті 55 Закону №1788-XII.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначає, що позивач 18.11.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Її заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, а тому не є належним відповідачем у справі.
Вказує, що позивачем при зверненні недотримано Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 - подано заяву невстановленої форми. На вказану заяву була надана відповідь за вих. № 4582-4550/Г-02/8-1100/25 від 05.06.2025, яка не є рішеннями про відмову у перерахунку пенсії, у зв'язку із чим головним управлінням не приймалось рішень та не вчинялось дій по відмові в перерахунку пенсії, а розглянуло звернення в порядку Закону України “Про звернення громадян», у зв'язку із чим заявлені позовні вимоги щодо вирішення спору про перерахунок пенсії є передчасними та необґрунтованими.
Наголошує, що чинне законодавство не передбачає можливості призначення пенсії більше одного разу. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Стосовно виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту “е» статті 55 Закону №1788-XII, то підстави для її нарахування та виплати відсутні, оскільки у період з 01.02.2011 по 17.11.2022 позивач отримувала пенсію за вислугу років.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Будь-яких інших клопотань від учасників справи не надходило.
26.06.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
14.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано докази у відповідача.
13.08.2025 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
З 01.02.2011 їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII як працівнику освіти, що підтверджується протоколом №1230 від 09.02.2011 (а.с. 78).
З 18.11.2022 позивачу згідно поданої нею заяви призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, при обчисленні якої застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки та зараховано страховий стаж 31 рік 3 місяці 14 днів. Загальний розмір пенсії за віком позивача станом на 18.11.2022 становив 2382,49 грн (а.с. 82).
22.05.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області стосовно невірного застосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески - 2014-2016 роки.
Листом №4582-4550/Г-02/8-1100/25 від 05.06.2025 відповідач повідомив позивача, що переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV було здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн), яка враховувалась під час призначення попереднього виду пенсії (вислугу років). Вказав, що оскільки пенсія ОСОБА_1 уже призначалась раніше, підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019-2021) відсутні. З цих же підстав відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 (десяти) мінімальних пенсій (а.с. 25-27).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П= Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначений саме за цим Законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Аналогічна правова позиції неодноразово наводилась у постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17 від 13.12.2018 у справі №185/860/17).
Суд також зауважує, що у постановах від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17 Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV.
Така позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у справі № 514/1675/16-а, 18.08.2020 у справі № 263/6611/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, позивачу для обчислення пенсії за віком враховано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені внески, за 2014-2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (а.с. 79-81).
Також, позивачу з 01.02.2011 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV відбулося вперше.
Отже, у даному випадку мав місце перехід з пенсії за вислугою років, передбаченої Законом України “Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком, передбачену Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тобто призначення пенсії за віком вперше), а не переведення з одного виду пенсії на інший вид в межах одного закону.
За таких обставин, при обчисленні розміру пенсії за віком пенсійний орган зобов'язаний був враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за 2019, 2020, 2021 роки.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом “е» частини першої статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що особа набуває права на отримання грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, у випадку якщо вона:
1) досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV;
2) на момент досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
3) на момент досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мала страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
4) не отримувала раніше будь-яку пенсію.
При цьому для отримання вказаної грошової допомоги необхідне одночасне дотримання всіх вищезазначених умов.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Відповідно пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону №1788-XII, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Перелік №909).
При цьому, згідно з Переліком №909 до посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах на таких посадах: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1191, страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Суд зазначає, що схожі правовідносини вже неодноразово розглядалися Верховним Судом.
Так, у постанові від 15.06.2022 у справі №200/854/19-а Верховний Суд виснував наступне:
" норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);
станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років, у редакції Закону №1058-IV станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.".
У постанові від 22.02.2024 у справі №260/323/20, правовідносини у якій є подібними, Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічних правових висновків дотримався Верховний Суд і у постанові від 21.02.2024 у справі №580/2737/23.
Згідно матеріалів справи на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком (18.11.2022) позивач перебувала на пенсії за вислугу років, на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не працювала, мала більше 30 років стажу, що свідчить про дотримання позивачем лише однієї з умов для виплати вищевказаної грошової допомоги.
Разом з тим, згідно матеріалів справи вбачається, що після призначення позивачу пенсії за вислугу років (01.02.2011) їй було здійснено нарахування та виплату пенсії до 18.11.2022 (дати призначення пенсії за віком).
Отже, враховуючи вищезазначені правові позиції Верховного Суду, з огляду на те, що позивачу до призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV вже було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII з 01.02.2011 та проведено її нарахування та виплату у період з 01.02.2011 до 18.11.2022, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню та виплачується під час призначення пенсії за віком, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог пункту 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону №1058-IV.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 05.03.2025 по справі №280/5256/22, який в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при розгляді цієї справи.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
Позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо відмови у щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії, однак, на думку суду, належним способом захисту прав позивача і відновленням його порушених прав буде визнання судом протиправними дій відповідача, оскільки звернення позивача було розглянуто та надана відповідь про відсутність підстав для здійснення перерахунку, що не є пасивною формою поведінки.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019 - 2021 роки.
З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020, 2021 роки, починаючи з 22.05.2025 та з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо доводів відповідача про те, що належним відповідачем у даній справі має бути Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, суд зазначає наступне.
Предметом розгляду у цій справі є протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020, 2021 роки та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.
Позивачем рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 25.11.2022 № 935170113755 у даній справі не оскаржується.
Окрім того, ОСОБА_1 просить здійснити перерахунок її пенсії за віком не з дати призначення, а з дати звернення з відповідною заявою - 22.05.2025. При цьому у проведенні такого перерахунку їй було відмовлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Отже, цей спір не стосується правовідносин позивача з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, а тому саме Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є належним відповідачем у даній справі.
Стосовно звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії невстановленої форми та передчасність позовних вимог, суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі №620/2027/23 навів правовий висновок, згідно якого доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Також, Верховний Суд у постанові від 27.11.2019 у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, важливим є також долучення позивачем до заяви документів. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач дійсно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою не встановленої Порядком №22-1 форми. Водночас суд зазначає, що зміст поданої заяви є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника. Про відсутність будь-яких необхідних документів, які не були додані до заяви, відповідач також не зазначав.
Також суд зазначає, що Закон України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян", відповідно до якого відповідач розглянув заяву позивача, не визначає порядку розгляду заяв осіб про призначення та перерахунок пенсії, а тому його застосування під час розгляду вказаної заяви є безпідставним.
Суд відхиляє доводи відповідача, що з квітня 2021 року управління позбавлене функції фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги", якою внесені зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, оскільки вказане питання на є предметом спору у цій справі, стосується перерахунку пенсії позивача, а не фінансування такої пенсії.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність дій не надав, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019 - 2021 роки, починаючи з 22.05.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020, 2021 роки, починаючи з 22.05.2025 та з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 серпня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК