12 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4017/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00086210704, №00086180704, №00086190704 від 11.06.2024 року.
Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій прийняті ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами фактичної перевірки, призначеної наказом №344-п від 29.04.2024 року. Позивач стверджує про незаконність такої перевірки, оскільки у цьому наказі не вказаний ФОП ОСОБА_1 як суб'єкт господарювання, який перевіряється. Цей наказ стосується суб'єкта господарювання, якого неможливо ідентифікувати. Акт фактичної перевірки, яка проведена незаконно, не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. Посилаючись на ці обставини, а також доводячи дотримання ним у свої діяльності вимог чинного законодавства щодо порядку проведення розрахункових операцій та ведення обліку товарних запасів, позивач просить суд визнати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.
Ухвалою судді від 24.06.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області провели фактичну перевірку інтернет - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 . У ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункту 85.2 статті 85 ПК України, а саме: непроведення розрахункових операцій через РРО та невидача розрахункового документу встановленої форми на суму 3500 грн.; реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку на суму 153200 грн.; ненадання в повному обсязі первинних документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Ці порушення стали підставою для прийняття щодо позивача спірних податкових повідомлень-рішень. Доводячи їх правомірність, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 25.03.2024 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, видами його діяльності є зокрема такі: ремонт обладнання зв'язку (основний); інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення через мережу Інтернет; роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах.
Позивач провадить господарську діяльність у приміщенні в будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , яке він орендує у ПНВМП Фірми "Інкопмарк" за договором від 01.04.2024 року.
В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видала наказ №344-п від 29.04.2024 року "Про проведення фактичних перевірок", яким на підставі ст.19-1, пп.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, пп.80.2.3, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80, п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" наказано провести протягом квітня-травня 2024 року фактичні перевірки суб'єктів господарювання (перелік додається) з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
У додатку №1 до наказу №344-п від 29.04.2024 року зазначена господарська одиниця - інтернет - магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі цього наказу посадовим особам ГУ ДПС у Кіровоградській області видані направлення №1546 та №1547 від 30.04.2024 року на проведення фактичної перевірки інтернет - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 .
Посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області у період з 30.04.2024 року по 08.05.2024 року провели фактичну перевірку суб'єкта господарської діяльності - ФОП ОСОБА_1 , за наслідками якої склали акт, що зареєстрований за №6569/11/28/РРО/ НОМЕР_1 від 08.05.2024 року.
У ході фактичної перевірки встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункту 85.2 статті 85 ПК України.
ФОП ОСОБА_1 отримав примірник цього акту 08.05.2024 року та 21.05.2024 року надав свої заперечення.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень ГУ ДПС у Кіровоградській області склала висновок від 04.06.2024 року.
ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки прийняло щодо ФОП ОСОБА_1 такі податкові повідомлення-рішення:
- форми "С" №00086210704 від 11.06.2024 року, яким за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі пункту 15 розділу ІІ "Прикінцеві положення" цього Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 1127,75 грн. - за непроведення розрахункових операцій через РРО та невидачу розрахункового документу;
- форми "С" №00086180704 від 11.06.2024 року, яким за порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі статті 20 цього Закону застосовані фінансові санкції у розмірі 153200 грн. - за реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку;
- форми "ПС" №00086190704 від 11.06.2024 року, яким за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України на підставі пункту 121.1 статті 121 цього Кодексу накладено штраф у розмірі 1020 грн. - за ненадання в повному обсязі первинних документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Не погоджуючись з проведенням перевірки та її результатами, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Пунктом 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: 19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 61 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України передбачений такий порядок проведення фактичної перевірки:
80.1. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
80.2. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
80.4. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
80.5. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
80.7. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
80.9. Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
80.10. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Статтею 81 ПК України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок:
81.1. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
81.2. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
81.3. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
Суд зазначає, що фактична перевірка здійснюється контролюючим органом за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється без попередження платника податків. Фактична перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Право на проведення фактичної перевірки у посадових осіб контролюючого органу виникає за сукупності таких умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (нормативна/правова підстава) та пред'явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення, оформлених відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (формальна підстава). При цьому одним із обов'язкових реквізитів наказу є зазначення платника податків (суб'єкта господарювання), щодо якого призначається перевірка.
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно він прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18 наголосила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.03.2024 року у справі №420/9909/23 щодо правомірності наказу про призначення фактичних перевірок на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України зазначила, що у спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.
Суд установив, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання ним порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, за наслідками якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, проведена посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області №344-п від 29.04.2024 року "Про проведення фактичних перевірок".
Відповідач посилався на те, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 призначена на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а саме у зв'язку з надходженням від ДПС України інформації - листа №11610/7/99-00-07-04-02-07 від 22.04.2024 року щодо порушень при проведенні розрахунків за товари у торговій мережі під торговою маркою "Stylus". У додатку 1 до цього листа вказані адреси господарських об'єктів ТМ "Stylus", зокрема у АДРЕСА_2 .
У цьому листі відсутня інформація, яка свідчить про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, саме ФОП ОСОБА_1 та про його зв'язок із торговою мережею під торговою маркою "Stylus".
У наказі №344-п від 29.04.2024 року та у направленнях №1546 та №1547 від 30.04.2024 року на проведення фактичної перевірки відсутня згадка про ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як про платника податків, який підлягає перевірці. Натомість у них зазначено про проведення фактичної перевірки інтернет - магазину "Stylus".
Відповідно до інформації, яка міститься на сайті (маркетплейсі) Stylus.ua (https://stls.store/uk/aboutus.html) - це універсальний інтернет-магазин, адміністратором якого є ТОВ "Стайлус ЮА" (м. Київ, вул. Володимирська, 45, код ЄДРПОУ 44611269).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Стайлус ЮА" з 17.12.2021 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є веб-портали.
Згідно з визначеннями, наведеними у статті 3 Закону України "Про електронну комерцію":
2) електронна торгівля - господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-комунікаційних систем;
8) інтернет-магазин - засіб для реалізації товару, роботи або послуги шляхом укладання електронного правочину;
15) суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Отже, інтернет-магазин не є суб'єктом господарювання та платником податків у розумінні податкового законодавства і не може бути об'єктом фактичної перевірки. Контролюючі органи вправі проводити фактичні перевірки конкретних суб'єктів господарювання, які займаються електронною торгівлею.
Відповідач не надав доказів того, що господарський об'єкт, де позивач провадить господарську діяльність у сфері торгівлі та послуг, є магазином/партнерським пунктом видачі ТОВ "Стайлус ЮА" чи місцем продажу/зберігання товарів, які ним реалізуються через інтернет-магазин, та/або того, що ФОП ОСОБА_1 пов'язаний із його діяльністю і продає/зберігає його товарні запаси.
Суд вважає, що посадові особи відповідача незаконно провели фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі листа ДПС України №11610/7/99-00-07-04-02-07 від 22.04.2024 року та наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області №344-п від 29.04.2024 року, у яких позивач не ідентифікований як суб'єкт господарювання (платник податку), який підлягає перевірці відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.
Оскільки відомості про суб'єкта господарювання, щодо якого призначено контрольний захід, згідно з абз. 3 п.81.1 ст.81 ПК України належать до обов'язкових реквізитів наказу про проведення фактичної перевірки, то неможливість ідентифікації суб'єкта господарювання має наслідком незаконність наказу про проведення такої перевірки через допущення істотних недоліків при його оформленні, а, відповідно, і податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки (див. постанови Верховного Суду від 04.03.2021 року у справі №803/1171/17, від 01.06.2022 року у справі №520/7331/21).
Установлені у ході судового розгляду справи порушення відповідачем вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки суд визнає достатньою і безумовною підставою для висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що має наслідком їх скасування. Тому суд не переходить у рішенні до дослідження та аналізу висновків ГУ ДПС у Кіровоградській області про допущені позивачем порушення вимог податкового та іншого законодавства, описані в акті перевірки, які стали підставою для нарахування грошових зобов'язань/штрафів та які заперечує позивач.
Скасування податкових повідомлень-рішень, які прийняті за результатами незаконної перевірки та на підставі акту, який є недопустимим доказом, не потребує перевірки доводів сторін, на які вони посилалися у заявах по суті справи в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Тож суд прийшов до висновку, що позов ФОП ОСОБА_1 слід задовольнити, оскаржувані податкові повідомлення-рішення слід скасувати з підстав незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Позивач у позові заявив вимоги майнового характеру про визнання протиправними та скасування 3 податкових повідомлень-рішень на загальну суму 155347,75 грн. Розмір ставки судового збору за подання до суду цього позову становить 1 % від ціни позову, що складає 1553,48 грн. Позивач сплатив судовий збір в сумі 3954, 40 грн., тобто зайво сплатив 2400,92 грн.
З огляду за задоволення позову, здійснені позивачем витрати на сплату судового збору у сумі 1553,48 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Кошти зайво сплаченого судового збору в сумі 2400,92 грн. можуть бути повернуті позивачу з державного бюджету за його клопотанням та за ухвалою суду.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00086210704 від 11.06.2024 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00086180704 від 11.06.2024 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "ПС" №00086190704 від 11.06.2024 року.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у сумі 1553, 48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ