про залишення заяви без руху
13 серпня 2025 року м. Київ 320/40797/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у письмовому провадженні позовну заяву Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 , ТОВ" АГРОКОМПАНІЯ АДАМ" про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ "АГРОКОМПАНІЯ АДАМ", про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ" АГРОКОМПАНІЯ АДАМ" (код ЄДРПОУ 45116714) - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за межі України, до погашення податкового боргу, загальним розміром 12 107 950,08 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2025р. 14 год 56 хв, справу № 320/40797/25 за наведеним позовом розподілено судді Маричу Є.В.
Загальними нормами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя, серед іншого, з'ясовує питання про те, чи подано позов у строк, установлений законом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України (у редакції Закону України від 30.11.2021 №1914-IX, який набрав чинності з 01.01.2022) у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 30.11.2021 №1914-IX, який набрав чинності з 01.01.2022) провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Відповідно до п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 30.11.2021 №1914-IX, який набрав чинності з 01.01.2022), у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Відтак, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Судом встановлено, що позивачем до матеріалів заяви додано копію податкової вимоги форми "Ю" № 0013947-1310-1036 від 05.09.2024р. та рекомендоване повідомлення, в якому зазначено про повернення конверта із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
При цьому, в матеріалах заяви відсутні докази того, що вказаним відправленням було направлено саме вказану податкову вимогу (опис вкладення до цінного листа, яким направлено вимогу - відсутній).
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем вимог, визначених приписами п. 87.13 ст. 87 ПК та ст. 289-2 КАС України, для наявності всіх передбачених податковим законодавством підстав для звернення до суду з позовом про застосування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника, а саме: несплата боргу протягом 240 днів з моменту вручення податкової вимоги.
При цьому суд зазначає, відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому суд зазначає, що пункт 7 частини 1 статті 283 КАС України встановлює, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника у праві виїзду за межі України.
Отже, норми пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України передбачають право податкового органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України.
Усі наведені норми введено у дію згідно Закону України від 30.11.2021р. № 1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким до Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України внесено відповідні зміни та вони регулюють однопредметні правовідносини.
В свою чергу статтею 283 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема частиною другою, визначено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Вказана норма частини 2 статті 283 КАС України є спеціальною нормою порівняно зі статтею 122 КАС.
Суд звертає увагу на те, що норма ст. 289-2 КАС України, як і норма пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України.
Разом з тим, стаття 87 Податкового кодексу України не визначає з заявою або позовною заявою має звертатись до суду контролюючий орган за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
При цьому, згідно частини 3 пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Визначаючи характер поданої заяви, суд виходить з того, що стаття 289-2 КАС України містить конкретну підставу для звернення до суду - несплату податкового боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. Стаття 283 КАС України (п. 7 ч. 2) такої вимоги не містить та пов'язує звернення до суду податкового органу з виконанням ним визначених законом повноважень.
Слід зазначити, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють інших строків звернення до суду, ніж передбачені частиною 2 статті 283 КАС України, визначаючи необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, які дозволяє уникнути передчасному зверненню до суду податкового органу з позовом про обмеження виїзду керівника платника податків - боржника до спливу строку, коли платник податків має можливість самостійно сплатити податковий борг.
Також, як зазначено вище, стаття 283 КАС України вказує на можливість звернення податкового органу до суду при здійсненні ним визначених законом повноважень, що включає необхідність забезпечення виконання рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах заява або позовна заява має бути подана виключно з підстав, визначених пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України, та в разі її подання з дотриманням вимог статті 283 КАС України - у строк не більше 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
При цьому, суд зазначає, що заява в даній справі, незалежно від формулювання її назви, має бути подана податковим органом з дотриманням строку, визначеного частиною 2 статті 283 КАС України, тобто протягом 24 годин з моменту набрання законної сили судовим рішенням про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Враховуючи, що судове рішення, ухвалене Київським окружним адміністративним судом у справі № 320/50131/24, набрало законної сили 10.11.2024р., а до суду податковий орган звернувся 13.08.2025р., позивачем пропущено строк звернення до суду - 24 години з моменту встановлення обставин, що зумовили його звернення, тобто з моменту ухвалення зазначених рішень, так і загальний строк звернення до суду, передбачений статтею 122 КАС України.
Звертаючись з позовом, Головне управління ДПС питання про поновлення строку на звернення до суду не порушило.
Таким чином, беручи до уваги те, що податковим органом пропущено строк звернення до суду протягом 24 годин з дня виникнення підстав, що надають йому право звернутися до адміністративного суду з заявленими вимогами, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Відповідно до частини 3 статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву Головного управління ДПС належить залишити без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених судом недоліків, але не більше ніж 24 години, у спосіб:
- надання опису вкладення до цінного листа, яким ТОВ "АГРОКОМПАНІЯ АДАМ" було направлено податкову вимогу № 0013947-1310-1036 від 05.09.2024р., а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Разом з тим зважаючи на скорочені строки розгляду цієї категорії справ, які встановлені КАС України, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви до 12:00 год. 14.08.2025р.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 122, 123, 283, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 , ТОВ" АГРОКОМПАНІЯ АДАМ" про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - до 12:00 год. 14.08.2025р.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.