КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
13 серпня 2025 року № 320/16936/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши у письмовому провадження в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», Дніпропетровська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДніпроАзот» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило:
- визнати протиправною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.09.2023 № 1777 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944» в частині встановлення Дніпропетровській філії ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» тарифу на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ);
- визнати нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.09.2023 № 1777 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944» в частині встановлення Дніпропетровській філії ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» тарифу на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), та такою, що не підлягає застосуванню з моменту її прийняття;
- скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29.09.2023 № 1777 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944» в частині встановлення Дніпропетровській філії ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» тарифу на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), з моменту її прийняття.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що товариство є споживачем природного газу для виробництва власної продукції (аміаку, мінеральних добрив, тощо), як палива - для виробництва теплової енергії, а також для інших виробничо-господарчих процесів. За останні роки позивачем було придбано та перероблено природного газу: - у 2019 році - 684546691,70 м3; - у 2020 році - 692702630,73 м3; - у 2021 році - 611512550,89 м3; - у 2022 році - 102210188,66 м3. Виходячи з існуючого місцезнаходження, позивач не може фізично отримати природний газ з інших точок виходу з газотранспортної системи України (далі - ГТС), крім як від ГРС-2, і до виробничих об'єктів позивача доставку природного газу можливо здійснити лише за допомогою газотранспортних ниток (газопроводів високого тиску): ГРС-2- 1-Б та ГРС-2 - ТЕЦ.
Загальна річна вартість послуг транспортування газу магістральними газопроводами (за допомогою газотранспортної системи України) для позивача склала: у 2019 році: 129183929,94 грн. з ПДВ (20%); у 2020 році: 113231173,46 грн. з ПДВ (20%); у 2021 році: 101329366,61 грн. з ПДВ (20%); у 2022 році: 17117286,17 грн. з ПДВ (20%).
Загальна річна вартість послуг розподілу (доставки) природного газу за допомогою газопроводів високого тиску ГРС-2 - 1-Б та ГРС-2 - ТЕЦ, які були виставлені до сплати позивачу, склала: у 2019 році: 476937371,04 грн. з ПДВ (20%); у 2020 році: 722319851,04 грн. з ПДВ (20%); у 2021 році: 878407545,60 грн. з ПДВ (20%); у 2022 році: 154550592,00 грн. з ПДВ (20%).
У зв'язку із введенням в країні воєнного стану, внаслідок виниклих негативних, форс-мажорних обставин, наявність цілозмінних простоїв у структурних підрозділах, беручи до уваги наявні факти ураження об'єктів інфраструктури України, суттєвий ризик та небезпеку заподіяння при продовженні виробничих процесів на АТ «ДНІПРОАЗОТ» в умовах військових дій непоправної шкоди навколишньому природному середовищу, працівникам та обладнанню підприємства, населенню міста та області, а також з метою недопущення аварійних ситуацій, які можуть призвести до техногенної катастрофи, АТ «ДНІПРОАЗОТ», як об'єкт підвищеної небезпеки і потенційно небезпечний об'єкт, необхідно було зупинити виробництво всіх небезпечних продуктів, яке забезпечувало основні засоби для економічного функціонування підприємства. Також виникла потреба невідкладно звільнити підприємство (трубопроводи, цистерни, ємності, тощо) від всіх подібних рідких та газоподібних продуктів і припинити використання (переробку) природного газу, інших продуктів, товарів, що мають потенційну небезпеку для громадян та навколишнього середовища у разі настання надзвичайної події. За фактом переведення підприємства у простій було видано наказ АТ «ДНІПРОАЗОТ» від 25.02.2022 № 198 «Про простій в АТ «ДНІПРОАЗОТ», яким затверджено Акт про простій у структурних підрозділах АТ «ДНІПРОАЗОТ» від 25.02.2022 (Додаток № 1 до цього наказу) з 8:00 год. 25.02.2022.
У зв'язку із введенням воєнного стану, фактичною ситуацією, що склалася на підприємстві, зменшенням фактичного споживання газу у 2022 АТ «ДНІПРОАЗОТ» зменшив власну річну замовлену потужність з 457008,0 тис.м3 до 102 216,0 тис.м3 (уточнена заявка - лист АТ «ДНІПРОАЗОТ» від 13.09.2022 вих. № 1602/01-6). Тариф для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» залишився незмінним на 2022 рік, але загальна сума плати для позивача була зменшена пропорційно зменшеній річній замовленій потужності.
На 2023 рік окремий тариф на розподіл природного газу для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» не встановлювався, і останній застосовував той тариф, що був встановлений на 2022 рік, тобто 1,26 грн. без ПДВ за 1 м3.
При цьому, АТ «ДНІПРОАЗОТ» скоригував річну замовлену потужність на 2023 рік на рівні 84,0 тис.м3 у зв'язку з простоєм підприємства (уточнена заявка - лист АТ «ДНІПРОАЗОТ» від 19.10.2022 вих. № 1734/01-6).
Поряд із цим, у вересні 2022 року рішенням Дочірньої Компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» з метою упорядкування та гармонізації газорозподільної системи України було створено ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» під єдиним брендом «ГАЗМЕРЕЖІ».
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2022 р. № 1335 «Про врегулювання питання використання газорозподільних систем або їх складових» «ГАЗМЕРЕЖІ» передано в експлуатацію державні газорозподільні мережі.
Позивач зазначає, що ним було підписано Додаткову угоду № 20 до Типового договору розподілу природного газу № 094205L5H8AP016 від 01.01.2016, яка була Додатком № 1 до листа АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» від 04.10.2023 № 49008-Сг-20423-1023.
Також АТ «ДНІПРОАЗОТ» було направлено на адресу Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ» Лист щодо укладення договору розподілу від 26.10.2023 вих. № 1370/01-6 з додатками, серед яких, в тому числі, підписана позивачем заява-приєднання № 094205L5H8AP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
У зв'язку з розширенням «ГАЗМЕРЕЖІ» території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та зупиненням АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, з 1 жовтня 2023 року, в межах території Дніпропетровської області господарську діяльність з розподілу природного газу здійснює «ГАЗМЕРЕЖІ» в особі Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ».
Пунктом 1 постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1777 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944» унесено зміни до постанови НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 «Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», зокрема, установлено Дніпропетровській філії «ГАЗМЕРЕЖІ» тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) (далі - Тариф-2023). Відповідно до пункту 2 Оскаржуваної постанови ця постанова набирає чинності 01.10.2023, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП. Додатком до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» визначено, що планована річна замовлена потужність розподілу природного газу для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» з 01.01.2022 становить 1238631,7 тис.м3 на рік.
Позивач зауважує, що під час розрахунку загальної планованої річної замовленої потужності розподілу природного газу з 01.01.2022 була врахована річна замовлена потужність АТ «ДНІПРОАЗОТ» на 2022 рік, що визначена згідно з Кодексом ГРС, у розмірі 457008,0 тис.м3, тобто 36,8% від того загального обсягу газу, який АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» запланував до розподілу у 2022.
Позивач зазначає, що у структуру тарифу на послуги розподілу природного газу для Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ» була закладена річна замовлена потужність позивача лише у розмірі 78057,98 м3. Але з Додатка 10 до постанови НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 «Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» можна встановити, що планована річна замовлена потужність розподілу природного газу для Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ» з 01.10.2023 становить 1223278,0 тис.м3 на рік. Таким чином, річна замовлена потужність АТ «ДНІПРОАЗОТ» на 2023 рік зменшилася до 78057,98 м3 (7, 805798,0 тис.м3), а у порівнянні з планованою замовленою потужністю позивача на 2022 рік (457008 тис.м3) - зменшилася майже в 60000 разів (приблизно на 457000 тис.м3). Водночас, планована річна замовлена потужність розподілу природного газу, яка була врахована відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови і затвердженні відповідного тарифу на розподіл природного газу спочатку для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» (1238631,7 тис.м3 на рік), а пізніше для Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ» (1223278,0 тис.м3 на рік) зменшилася лише на 15353,7 тис.м3 на рік. Такі дані свідчать про те, що тариф на послуги розподілу природного газу для Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ», встановлений оскаржуваною постановою, є економічно необґрунтованим, оскільки значне зменшення замовленої річної потужності АТ «ДНІПРОАЗОТ» мало би значно вплинути на плановану річну замовлену потужність розподілу природного газу для Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ» з огляду на те, що позивач був найбільшим споживачем природного газу в регіоні.
АТ «ДНІПРОАЗОТ» не згодне з підставами, умовами і розміром плати за послуги розподілу природного газу на користь Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ», не згодне з діями Регулятора стосовно формування та умовами встановлення тарифів на ці послуги для цього суб'єкта природних монополій, які були вчинені до та під час прийняття оскаржуваної постанови.
АТ «ДНІПРОАЗОТ» вважає, що дії відповідача щодо формування та встановлення тарифів на розподіл природного газу для Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ» з 01.10.2023, як для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» на 2020-2023 роки, вчинені з грубим порушенням вимог законодавства України і явно мають протиправний і необґрунтований характер. Подання документів для встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ» здійснювалося не об'єктивно та не прозоро, їх розгляд здійснювався відповідачем без дотримання законодавчих принципів формування цін на послуги розподілу природного газу, допускаючи зловживання «ГАЗМЕРЕЖІ» монопольним становищем, чим істотно порушені права та інтереси АТ «ДНІПРОАЗОТ» як споживача послуг розподілу природного газу. Оскаржувану постанову (в частині встановлення Дніпропетровській філії «ГАЗМЕРЕЖІ» тарифу на послуги розподілу природного газу), яка набрала чинності з 01.10.2023, АТ «ДНІПРОАЗОТ» вважає протиправною, прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства України та встановлених для НКРЕКП процедур прийняття таких рішень, без належного та підтвердженого економічного обґрунтування розміру тарифу на розподіл природного газу для Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ», та його структури, з порушенням прав та інтересів споживачів, з недотриманням балансу інтересів між споживачами, зокрема між АТ «ДНІПРОАЗОТ» та «ГАЗМЕРЕЖІ», як суб'єктом природних монополій, у зв'язку з чим оскаржувана постанова (в частині встановлення Дніпропетровській філії «ГАЗМЕРЕЖІ» тарифу на послуги розподілу природного газу) підлягає визнанню протиправною, нечинною і такою, що не підлягає застосуванню саме з моменту її прийняття.
Ухвалою від 16.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У поданому відзиві на позовну заяву НКРЕКП проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає викладені в позовній заяві підстави такими, що не ґрунтуються на вимогах матеріального права та зазначає, що з огляду на вимоги статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підстави для прийняття рішення про її задоволення у суду відсутні.
Вказує, що скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта, як зазначено у пункті 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Визнання протиправним і нечинним оскаржуваного нормативно-правового акту за рішенням суду з огляду на вимоги частини другої статті 265 КАС України не має наслідком втрату чинності цим актом з моменту його ухвалення.
Зазначає, що встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу операторам газорозподільних систем, в т.ч. ТОВ «ГРМУ», належить до виключних повноважень Регулятора.
Вказує, що основним фактором формування витрат, що включаються до структури тарифів на послуги розподілу природного газу слугують основні техніко-виробничі показники господарської діяльності. При цьому зниження річного обсягу розподілу природного газу не вплинуло на кількість активів, що підлягають обслуговуванню для забезпечення надійної та безпечної роботи газорозподільної системи. Стабільне та безперебійне надання кожному окремому замовнику послуги розподілу природного газу, у зв'язку з технологічним процесом розподілу, насамперед залежить від цілісності всієї газорозподільної системи, а не від фізичного шляху слідування природного газу. Відповідно до положень статті 4 Закону будь-які платежі, пов'язані з доступом до газорозподільних систем (у тому числі тарифи на послуги розподілу природного газу), розраховуються незалежно від фізичного шляху слідування природного газу. На території провадження ліцензованої діяльності кожного окремого Оператора ГРМ застосовується єдиний тариф для всіх замовників послуг розподілу природного газу.
З урахуванням визначених законом факторів відповідачем було встановлено тарифи на послуги розподілу природного газу, які з 01.10.2023 складають 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без ПДВ). При цьому підвищення тарифу на послуги розподілу природного газу для всіх категорій споживачів є неможливим протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Відповідач наголошує, що структурою тарифу на послуги розподілу природного газу Дніпропетровської філії ТОВ «ГРМУ», що є додатком 10 до Постанови № 1944 визначено детальний опис складових елементів витрат планової тарифної виручки, при цьому, позивач, посилаючись на необґрунтованість встановленого тарифу не зазначає, який, на його думку, тариф був би обґрунтованим, а також з огляду на зміст позовної заяви можна констатувати, що будь-який тариф для позивача буде незадовільний.
Таким чином НКРЕКП при розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу враховано лише економічно обґрунтовані витрати газорозподільного підприємства необхідні для провадження діяльності з розподілу природного газу визначені Методикою та положеннями чинного законодавства, а тому доводи позивача про необґрунтованість встановленого тарифу не заслуговують на увагу.
Відповідно до пункту 6.4 глави 6 Регламенту перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідання у формі відкритого слухання оприлюднюються на офіційному вебсайті НКРЕКП не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання.
Так, 06.09.2023 проєкт постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944» разом з відповідним Обґрунтуванням до рішення про схвалення проєкту постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, зокрема, для ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГРМУ» було оприлюднено на офіційному вебсайті Регулятора (питання 13 порядку денного засідання 12.09.2023) у розділах «Засідання НКРЕКП»/«Матеріали до засідання» (https://www.nerc.gov.ua/materials/materiali-dozasidannya-12092023).
12.09.2023 на засіданні, що проводилось у формі відкритого слухання, НКРЕКП було схвалено відповідний Проєкт постанови та разом з обґрунтовуючими матеріалами було оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП в мережі Інтернет за посиланням https://www.nerc.gov.ua/news/oprilyudnyuyetsya-proyekt-zminy-do-postanovi-1944-vstanovlennya -tarifiv-na-poslugi-rozpodilu-prirodnogo-gazu-6-filii з метою отримання зауважень та пропозицій, які приймались у період з 12.09.2023 по 21.09.2023 включно. Відповідач зауважує, що від АТ «ДНІПРОАЗОТ» жодних зауважень та пропозицій до Проєкту оскаржуваної постанови не надходило, а тому відсутні підстави стверджувати про те, що Регулятором не було забезпечено розкриття інформації щодо обґрунтування встановлення тарифу на рівні 1,26 для зацікавлених осіб.
Крім того вказує, що встановлення/зміна тарифу на послуги розподілу природного газу на певному рівні, відноситься до внутрішньої компетенції державного органу, у зв'язку з цим у суду відсутні підстави для задоволення вимог адміністративного позову.
Ухвалою від 23.07.2024 задоволено клопотання представників сторін про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Крім того залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» та Дніпропетровську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» до розгляду справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У поданих письмових поясненнях третя особа ТОВ «Газорозподільні мережі України»
не погоджується із твердженнями позивача стосовно необґрунтованості тарифу на розподіл природного газу для Дніпропетровської філії ТОВ «ГРМУ». Вказує, що відповідно до п.4 р.Х Методики №236 установлення тарифів на послуги розподілу природного газу здійснюється НКРЕКП за умови відповідного обґрунтування суб'єктом господарювання планованих витрат, пов'язаних із розподілом природного газу. До НКРЕКП, разом із заявою для встановлення тарифу ТОВ «ГРМУ» було подано детальний опис складових елементів витрат планової тарифної виручки. З огляду на вищевикладене, а також задля беззаперечного виконання вимог чинного законодавства України, розраховано тариф на послуги розподілу природного газу для ТОВ «Газорозподільні мережі України», який повинен забезпечити покриття виправданих витрат, дозволить уникнути збитковості та отримати прибуток при рентабельності, який планується направити на виробничі інвестиції.
За твердженням третьої особи, тариф установлюється таким чином, щоб забезпечити ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат та отримання прибутку, а також стимулювати його до скорочення цих витрат і підвищення рентабельності його діяльності.
У поданих запереченнях на пояснення третьої особи позивач наголошує на тому, що процедура оскарження нормативно-правого акта не передбачає обов'язку особи зазначати який нормативно-правовий акт (у даному випадку - який тариф) був би обґрунтованим, тому подальші висновки ТОВ «ГАЗМЕРЕЖІ» про намір позивача оскаржувати будь-які постанови Регулятора про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗМЕРЕЖІ» є безпідставними.
Крім того позивач вказує, що послуги розподілу природного газу є невід'ємною частиною ринку природного газу в Україні і державне регулювання цієї сфери, у тому числі з питань встановлення цін на ринку природного газу, має здійснюватися з суворим та належним дотриманням передбачених Законом «Про ринок природного газу» фундаментальних принципів функціонування ринку природного газу, що має забезпечити ефективність ринку природного газу безпосередньо в Україні та імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, виконання Україною міжнародних зобов'язань та інших вкрай важливих завдань. При цьому, одним з найважливіших принципів у забезпеченні функціонування ринку природного газу в Україні є забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону «Про ринок природного газу»), а рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень, які прийняті на виконання норм Закону «Про ринок природного газу», у тому числі щодо цін (тарифів) на ринку природного газу, мають відповідати принципам пропорційності, прозорості та недискримінації, з обов'язковим економічним обґрунтуванням та прозорими витратами відповідного суб'єкта ринку природного газу.
У поданих письмових поясненнях Дніпропетровська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» не погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві та заперечує щодо її задоволення судом.
Ухвалою від 07.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних у позові.
Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечували з підстав, зазначених у відзиві та письмових поясненнях.
Представник Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в судове засідання 30.06.2025 не з'явився, будь-яких клопотань до суду не надходило.
Заслухавши представників сторін та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 30.06.2025, ухвалив, зважаючи на думку сторін, перейти до розгляду справи за правилами письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд зазначає наступне.
Позивач є споживачем природного газу для виробництва власної продукції (аміаку, мінеральних добрив, тощо), як палива - для виробництва теплової енергії, а також для інших виробничо-господарчих процесів.
Для можливості отримання природного газу та його використання на власних виробничих об'єктах, 01.01.2016 АТ «ДНІПРОАЗОТ» було укладено з Акціонерним товариством «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «Дніпропетровськгаз» (далі - АТ «Дніпропетровськгаз»), за типовою формою договір розподілу природного газу від 01.01.2016 № 094205L5H8AP016.
22.12.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг була прийнята постанова від 22.12.2021 № 2745 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ», якою на 2022 рік АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» був встановлений новий тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРС, у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
У вересні 2022 року рішенням Дочірньої Компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» з метою упорядкування та гармонізації газорозподільної системи України було створено ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» під єдиним брендом «ГАЗМЕРЕЖІ».
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2022 № 1335 «Про врегулювання питання використання газорозподільних систем або їх складових» «ГАЗМЕРЕЖІ» передано в експлуатацію державні газорозподільні мережі.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.12.2022 було прийнято постанову № 1944 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ»», пунктом 1 якої постановлено установити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,49 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ); структуру тарифу на послуги розподілу природного газу згідно з додатком.
Позивачем було підписано Додаткову угоду № 20 до Типового договору розподілу природного газу № 094205L5H8AP016 від 01.01.2016, яка була Додатком № 1 до листа АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» від 04.10.2023 № 49008-Сг-20423-1023.
Також АТ «ДНІПРОАЗОТ» було направлено на адресу Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ» лист щодо укладення договору розподілу від 26.10.2023 вих. № 1370/01-6 з додатками, серед яких, в тому числі, підписана позивачем заява-приєднання № 094205L5H8AP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
У зв'язку з розширенням «ГАЗМЕРЕЖІ» території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та зупиненням АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, з 01.10.2023, в межах території Дніпропетровської області господарську діяльність з розподілу природного газу здійснює «ГАЗМЕРЕЖІ» в особі Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ».
Пунктом 1 постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1777 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944» внесено зміни до постанови НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 «Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», зокрема, установлено Дніпропетровській філії «ГАЗМЕРЕЖІ» тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Відповідно до пункту 2 Оскаржуваної постанови ця постанова набирає чинності 01.10.2023, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб сайті НКРЕКП.
Додатком до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» визначено, що планована річна замовлена потужність розподілу природного газу для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» з 01.01.2022 становить 1238631,7 тис.м3 на рік.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що оскільки позивач є споживачем природного газу, між позивачем та Дніпропетровською філією «ГАЗМЕРЕЖІ» укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), суд вважає, що оскаржуване рішення впливає на права та обов'язки АТ «ДНІПРОАЗОТ» та може бути оскаржене останнім.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначаються Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII (надалі - Закон № 329-VIII).
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 329-VІІІ до компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, крім іншого, встановлення (зміна) тарифів на послуги транспортування природного газу транскордонними газопроводами відповідно до методології визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу.
Відповідно до пункту 32 статті 1 Закону № 329-VІІІ Регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).
Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 1540-VIII відповідач здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій (яким є також Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - ТОВ «ГРМУ») та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні визначає Закон України «Про природні монополії». Відповідно до положень Розділу ІІ Закон України «Про природні монополії» предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, зокрема, є ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
Державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону, з особливостями, встановленими законом.
Згідно положень статті 4 Закону України «Про природні монополії» державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону з особливостями, встановленими законом.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про природні монополії» предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, зокрема, є ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій. Крім того, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 4 Закону, що визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, до компетенції Регулятора на ринку природного газу належить затвердження та оприлюднення у встановленому порядку методології визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу, методологій визначення тарифів на послуги розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу щодо газосховищ, до яких застосовується режим регульованого доступу відповідно до статті 48 цього Закону, на послуги установки LNG та встановлення (зміна) тарифів, які повинні забезпечити необхідні інвестиції в газотранспортні та газорозподільні системи, газосховища, а також установку LNG.
Згідно вимог ч. 6 ст. 4 Закону № 329-VIII ціни на ринку природного газу, що регулюються державою (зокрема тарифи на послуги транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу та послуги установки LNG, а також інші платежі, пов'язані з доступом до газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG або приєднанням до газотранспортної або газорозподільної системи), повинні бути:
1) недискримінаційними;
2) прозорими;
3) встановленими з урахуванням вимог цілісності газотранспортної системи виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб'єкта ринку природного газу та з урахуванням належного рівня рентабельності, а також, де це можливо, встановленими з урахуванням зіставлення з показниками аналогічних категорій регульованих цін, встановлених Регулятором для інших суб'єктів ринку природного газу, або таких, що діють на ринках природного газу інших держав.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 затверджений Кодекс газорозподільних систем.
Відповідно до п. 2 глави 1 розділу І Кодексу ГРС цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Згідно з абз. абз. 8, 14, 20, 23, 37, 48, 53, 54, 83 п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС: у цьому Кодексі терміни вживаються у таких значеннях:
газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року; договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу;
замовник - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, яка на підставі відповідного договору замовляє у оператора газорозподільної системи послугу з приєднання до газорозподільної системи та/або розподілу природного газу;
заява-приєднання - складена за встановленою формою письмова заява споживача, що засвідчує його волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача та його об'єкта; місце забезпечення потужності (точка забезпечення потужності) - максимально наближене(а) до об'єкта замовника місце/точка на існуючому об'єкті газорозподільної системи, від якого (якої) здійснюється будівництво газових мереж до об'єкта замовника (точки приєднання) та/або забезпечується необхідний рівень потужності, замовленої для об'єкта приєднання; об'єм природного газу - кількість газу (м куб.), виміряна вузлом обліку природного газу або визначена в результаті інших регламентних процедур, передбачених цим Кодексом;
Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;
Оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);
споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до п. 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРС Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Згідно з пп. 1 п. 3 глави 2 розділу І Кодексу ГРС однією з основних функцій Оператора ГРМ є забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБГ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів.
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Згідно з п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1540-VIII підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 1540-VIII проекти рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), крім проектів рішень про встановлення «зеленого» тарифу, затвердження інвестиційних програм, якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм надані Регулятору законом, підлягають відкритому обговоренню. У разі якщо проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, стосується розвитку окремого регіону або територіальної громади, його розгляд забезпечується із залученням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. У разі необхідності Регулятор може проводити відкриті обговорення з інших питань, що належать до його компетенції.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 1540-VIII відкрите обговорення проектів рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм у сфері комунальних послуг проводиться за місцем надання послуг суб'єктами господарювання. У разі проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм у сфері комунальних послуг, які приймаються за ініціативою Регулятора, відкрите обговорення проводиться за місцезнаходженням Регулятора.
Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону № 1540-VIII порядок проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора затверджується Регулятором і має враховувати особливості організації та проведення відкритого обговорення окремих видів рішень Регулятора, зокрема визначених частиною першою цієї статті.
Постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866 був затверджений Порядок проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Порядок № 866).
Згідно з п. 1.1. Порядку № 866 цей Порядок визначає процедуру організації та проведення відкритого обговорення проектів рішень з питань встановлення цін (тарифів), крім проектів рішень про встановлення «зеленого» тарифу, схвалення/ затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку, розгляду зауважень та пропозицій до проектів рішень, що мають ознаки регуляторних актів, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), та, у разі необхідності, з інших питань, що належать до компетенції НКРЕКП, та поширюється на суб'єктів господарювання, державне регулювання діяльності яких здійснюється НКРЕКП, та суб'єктів господарювання, які мають намір отримати ліцензії на право провадження господарської діяльності у сферах, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП (далі - ліцензіати).
Відповідно до п. 1.2. Порядку № 866 НКРЕКП проводить відкриті обговорення проектів рішень з питань встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/ затвердження інвестиційних програм/інвестиційних складових/планів розвитку/змін до них, розгляд зауважень та пропозицій до проектів рішень, що мають ознаки регуляторних актів, та проектів рішень з інших питань, у прозорий та недискримінаційний спосіб з метою досягнення балансу інтересів споживачів, ліцензіатів і держави, забезпечення безперешкодного доступу споживачів, замовників, ліцензіатів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інших заінтересованих осіб до інформації та їх обізнаності на засадах гласності, відкритості, добровільності та свободи висловлювань.
Главою 2 Порядку № 866 передбачена процедура відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП з питань встановлення цін (тарифів), схвалення/ затвердження інвестиційних програм/інвестиційних складових/планів розвитку та змін до них, зокрема:
Згідно з п. 2.1. Порядку № 866 до винесення питання щодо встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/ затвердження інвестиційних програм/інвестиційних складових/планів розвитку/змін до них на відкрите обговорення НКРЕКП ліцензіат має провести відкрите обговорення (відкрите слухання) на місцях питання щодо необхідності встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційної програми/ інвестиційної складової/плану розвитку/змін до них за процедурою, наведеною у цьому пункті, якщо інше не передбачено законодавством.
На відкритому обговоренні можуть бути присутні представники місцевих органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування (якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади) та інші заінтересовані особи.
Ліцензіат має запросити на відкрите обговорення місцеві органи виконавчої влади та/ або органи місцевого самоврядування (якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади).
У разі необхідності встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційної програми/інвестиційної складової/плану розвитку/змін до них ліцензіат оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті повідомлення та обґрунтування щодо необхідності встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційної програми/інвестиційної складової/плану розвитку/змін до них з метою отримання зауважень та пропозицій, а також строк, протягом якого приймаються зауваження і пропозиції та адресу, на яку необхідно їх надсилати.
Строк, протягом якого від зацікавлених осіб приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється ліцензіатом, але він не може бути меншим ніж 10 календарних днів з дня оприлюднення такого повідомлення на офіційному веб-сайті ліцензіата.
Результат відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях оформлюється протоколом за формою згідно з додатком 4, який підлягає оприлюдненню ліцензіатом на своєму офіційному веб-сайті та надсилається до НКРЕКП.
Якщо рішення з питань встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/ затвердження інвестиційних програм/інвестиційних складових/планів розвитку/змін до них, приймається за ініціативою НКРЕКП, відкрите обговорення (відкрите слухання) на місцях не проводиться.
Відповідно до п. 2.2. Порядку № 866 структурний підрозділ НКРЕКП, до компетенції якого належить питання, яке винесено на відкрите обговорення (далі - розробник), подає до Управління інформації та комунікації НКРЕКП в електронному вигляді для оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет: схвалений на засіданні НКРЕКП відповідно до вимог Регламенту НКРЕКП проект рішення НКРЕКП про встановлення цін (тарифів)/змін до них, про схвалення/ затвердження інвестиційних програм/інвестиційних складових/планів розвитку/змін до них; обґрунтування необхідності прийняття рішення НКРЕКП; матеріали, необхідні для прийняття рішення НКРЕКП; результати відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях, проведеного ліцензіатом відповідно до цього Порядку; інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП про встановлення цін (тарифів)/ змін до них, про схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційних складових/планів розвитку/змін до них; інформацію про дату, час і місце проведення відкритого обговорення проекту рішення НКРЕКП; кінцевий термін подання заявок до участі в обговоренні; електронну адресу, на яку мають подаватись зауваження та пропозиції, та прізвище, ім'я, по батькові та телефон контактної особи.
Схвалений проект рішення НКРЕКП з питання встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку/змін до них оприлюднюється не пізніш як за 10 календарних днів до дати проведення відкритого обговорення, крім проектів рішень щодо перегляду структури тарифу без зміни відповідного тарифу, змін до інвестиційних програм/інвестиційної складової/планів розвитку без зміни їх загальної суми, які оприлюднюються не пізніш ніж за 5 календарних днів до дати проведення відкритого обговорення.
Відповідно до п. 2.4. Порядку № 866 відкрите обговорення проектів рішень НКРЕКП з питань встановлення цін (тарифів)/ змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційної складової/ планів розвитку/змін до них у сфері енергетики проводиться за місцезнаходженням центрального апарату НКРЕКП.
У разі встановлення карантину чи інших обмежувальних заходів за ініціативою НКРЕКП відкрите обговорення може бути проведене в онлайн-форматі.
На відкритому обговоренні такого проекту рішення НКРЕКП мають бути присутні: - керівник розробника; - уповноважений представник ліцензіата, якому встановлюються ціни (тарифи)/ зміни до них, схвалюється/затверджується інвестиційна програма/інвестиційна складова/план розвитку/зміни до них; - представники місцевого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади (за згодою); - інші заінтересовані особи, які подали заявки до участі у відкритому обговоренні.
Згідно з п. 2.5. Порядку № 866 Розробник забезпечує проведення відкритого обговорення після спливу строку, зазначеного у пункті 2.2 цієї глави.
Розробник забезпечує направлення листа-запрошення ліцензіату, якому встановлюються ціни (тарифи)/зміни до них, схвалюється/затверджується інвестиційна програма/інвестиційна складова/план розвитку/зміни до них, місцевому органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади).
Інші особи, які бажають взяти участь у відкритому обговоренні проектів рішень НКРЕКП, подають заявки на участь у такому обговоренні до НКРЕКП або територіального органу НКРЕКП (якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади) не пізніше як за 2 робочі дні до дня проведення відкритого обговорення.
Відповідно до п. 2.7. Порядку № 866 у разі великого обсягу зауважень та пропозицій до проекту рішення НКРЕКП з питань встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційних складових/планів розвитку/змін до них їх відкрите обговорення може бути продовжено наступного робочого дня або перенесено на інший термін.
Інформація про термін, на який переноситься відкрите обговорення, оприлюднюється на офіційному веб-сайті НКРЕКП.
На відкритих обговореннях, зокрема, розглядаються зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП про встановлення цін (тарифів)/змін до них, про схвалення/ затвердження інвестиційних програм/інвестиційних складових/планів розвитку/змін до них, що надійшли відповідно до пункту 2.2 цієї глави.
Згідно з п. 2.8. Порядку № 866 Результати відкритого обговорення проекту рішення НКРЕКП оформлюються протоколом, у якому зазначаються дата проведення відкритого обговорення, прізвище та ініціали, посада та місце роботи учасників відкритого обговорення, назва проекту рішення НКРЕКП, що підлягає відкритому обговоренню.
Додатком до нього є таблиця узгодження позицій, в якій зазначаються редакція спірної частини проекту рішення/частини проекту рішення, до якої висловлено зауваження (пропозиції), зміст зауважень (пропозицій) та мотиви їх відхилення/ спосіб врахування. Протокол підписується керівником розробника, уповноваженим представником ліцензіата, керівником територіального органу НКРЕКП, які були присутні на відкритому обговоренні. Уповноважений представник ліцензіата може підписати протокол із зауваженнями або відмовитись від його підписання в разі незгоди із результатами проведеного відкритого обговорення.
Пунктом 2.9. Порядку № 866 визначено, що розробник подає протокол відкритого обговорення в електронному вигляді у форматі pdf до управління інформації та комунікації для оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет не пізніше як за 3 робочі дні до проведення НКРЕКП засідання, на якому планується прийняти рішення з питань встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/інвестиційних складових/планів розвитку/змін до них.
Главою 3 Порядку № 866 визначені особливості підготовки, розгляду, проведення відкритих обговорень рішень НКРЕКП, що мають ознаки регуляторного акта. ІІІ-7.
Відповідно до пункту 6.4 глави 6 Регламенту перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідання у формі відкритого слухання оприлюднюються на офіційному вебсайті НКРЕКП не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання.
Суд зазначає, що проєкт постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944» разом з відповідним Обґрунтуванням до рішення про схвалення проєкту постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, зокрема, для ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГРМУ» було оприлюднено на офіційному вебсайті Регулятора (питання 13 порядку денного засідання 12.09.2023) у розділах «Засідання НКРЕКП»/«Матеріали до засідання» (https://www.nerc.gov.ua/materials/materialido-zasidannya-12092023).
12.09.2023 на засіданні, що проводилось у формі відкритого слухання, НКРЕКП було схвалено відповідний Проєкт постанови та разом з обґрунтовуючими матеріалами було оприлюднено на офіційному вебсайті НКРЕКП в мережі Інтернет (за посиланням https://www.nerc.gov.ua/project-decisions?&from=12.09.2023&to=12.09.2023) з метою отримання зауважень та пропозицій, які приймались у період з 12.09.2023 по 21.09.2023 включно.
Водночас, відповідно до вимог постанови НКРЕКП від 02.12.2022 № 1600 «Про врегулювання окремих питань встановлення тарифів на послуги суб'єктів природних монополій у нафтогазовій сфері у період дії воєнного стану в Україні» з урахуванням положень постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури» відкрите обговорення зазначеного Проєкту постанови не проводилось.
При цьому доказів того, що позивачем подавалась заявка на участь у відкритому обговоренні проекту спірного рішення НКРЕКП чи зауваження та пропозиції до Проєкту оскаржуваної постанови матеріали справи не містять, а тому суд вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що Регулятором не було забезпечено розкриття інформації щодо обґрунтування встановлення тарифу на рівні 1,26 для позивача.
Постановою НКРЕКП від 25.02.2016 № 236 була затверджена Методика визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (далі - Методика № 236).
Згідно з п. 2 розділу I Методики № 236 дія цієї Методики поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали або мають намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (далі - Оператори газорозподільної системи, Оператори ГРМ, ліцензіати).
Відповідно до п. 4 розділу I Методики № 236 у цій Методиці терміни вживаються в таких значеннях:
базовий період - період тривалістю один рік, який передує планованому періоду;
газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року;
економічно обґрунтовані витрати на планований період - витрати суб'єкта господарювання з розподілу природного газу, планування яких здійснюється з дотриманням вимог стандартів, нормативів, норм, технологічних регламентів, обмежених Податковим кодексом України, які складаються з витрат, пов'язаних з операційною діяльністю, та фінансових витрат (крім витрат на створення кваліфікаційних активів);
елемент витрат - сукупність економічно однорідних витрат суб'єкта господарювання з розподілу природного газу;
заява - письмове звернення суб'єкта господарювання до НКРЕКП про встановлення або перегляд тарифу на послуги розподілу природного газу; нецільове використання коштів - використання коштів, передбачених установленою структурою тарифу та/або схваленою інвестиційною програмою, на інші цілі;
перегляд тарифу - зміна рівня тарифу та/або його структури шляхом встановлення; перехресне субсидіювання - переміщення доходу від провадження господарської діяльності з розподілу природного газу для фінансової підтримки іншого виду господарської діяльності в межах одного суб'єкта господарювання; планована виробнича собівартість - економічно обґрунтовані плановані витрати, які складаються з планованих прямих матеріальних витрат, планованих прямих витрат на оплату праці, планової амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо задіяних при здійсненні діяльності з розподілу природного газу, інших планованих прямих витрат та планованих загальновиробничих витрат;
планована тарифна виручка - планований дохід суб'єкта господарювання на планований період для фінансування його обґрунтованих витрат, пов'язаних з наданням послуг розподілу природного газу; планований період - період тривалістю 12 місяців або один календарний рік, на який здійснюється розрахунок тарифу;
планований прибуток - розрахункова сума, що є окремою складовою структури тарифу на послуги розподілу природного газу та спрямовується, зокрема, на здійснення інвестицій, пов'язаних з ліцензованою діяльністю з розподілу природного газу, сплати податку на прибуток тощо; плановані фінансові витрати - плановані витрати на проценти та інші плановані витрати суб'єкта господарювання з розподілу природного газу, пов'язані із запозиченнями;
повна планована собівартість - економічно обґрунтовані плановані витрати, що включаються до планованої виробничої собівартості, плановані адміністративні витрати, плановані витрати на збут, плановані інші операційні витрати та плановані фінансові витрати, пов'язані з наданням послуг розподілу природного газу;
попередній період - період тривалістю календарний рік, який передує базовому періоду прибуток на виробничі інвестиції - складова частина планованого прибутку, що є джерелом фінансування інвестиційної програми Оператора ГРМ;
структура тарифу на послуги розподілу природного газу (планованої тарифної виручки) (далі - структура тарифу) - перелік елементів витрат, що групуються за елементами витрат собівартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за N 27/4248, та/або міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, планованого прибутку та коригування планованої річної тарифної виручки;
тариф на послуги розподілу природного газу - виражена у грошовій формі вартість послуги із доступу до потужності газорозподільної системи, що визначається в гривнях за одиницю енергії та/або м3 до одиниці часу;
тарифна виручка - дохід, отриманий від надання послуг розподілу природного газу за установленим НКРЕКП тарифом.
Суд ураховує, що будь-яких зауважень щодо дотримання відповідачем при прийнятті спірного рішення процедури, визначеної Методикою № 236, позивач не зазначає.
При цьому основним доводом позивача є посилання на економічну необґрунтованість встановленого спірною постановою тарифу для Дніпропетровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» зважаючи на те, що значне зменшення замовленої річної потужності АТ «ДНІПРОАЗОТ» мало би значно вплинути на плановану річну замовлену потужність розподілу природного газу для Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ».
Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Методики № 236 тариф на послуги розподілу природного газу (Т розп) за одиницю річної замовленої потужності розраховується за формулою:
Т розп = ТВ / Wрозп (грн за 1 м 3 на місяць),
де: ТВ - планована річна тарифна виручка суб'єкта господарювання з розподілу природного газу на планований період, тис. грн;
Wрозп - загальна планована річна замовлена потужність розподілу природного газу ліцензіата (1000 м 3 на рік), що визначається відповідно до глави 6 розділу VI Кодексу.
Відповідно до п. 1 розділу III Методики № 236 планування витрат, що включаються до планованої тарифної виручки, здійснюється у розрахунку на рік, виходячи з обґрунтованих потреб суб'єкта господарювання з розподілу природного газу у планованому періоді.
При цьому, умови, особливості та порядок визначення та включення відповідних витрат (елементів витрат) для формування структури тарифу передбачені розділами ІІІ - VII Методики № 236.
Згідно з п. 3 розділу IX Методики № 236 суб'єкт господарювання забезпечує достовірність документів, що подаються ним для встановлення або перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу.
Відповідно до п. 4 розділу IX Методики № 236 установлення тарифів на послуги розподілу природного газу здійснюється НКРЕКП за умови відповідного обґрунтування суб'єктом господарювання планованих витрат, пов'язаних із розподілом природного газу.
Згідно з п. 5 розділу IX Методики № 236 рішення про встановлення або перегляд тарифів на послуги розподілу природного газу приймається НКРЕКП на засіданнях, що проводяться у формі відкритих слухань.
Відповідно до п. 6 розділу IX Методики № 236 для встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу суб'єкт господарювання подає до НКРЕКП не пізніше ніж за 60 календарних днів до початку планованого періоду заяву про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу (далі - заява) за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Методики, до якої додаються:
1) пояснювальна записка до розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, підготовлена відповідно до Примірного переліку питань (додаток 2 до цієї Методики);
2) динаміка розвитку основних техніко-виробничих показників суб'єкта господарювання (додаток 3 до цієї Методики);
3) динаміка звітних даних та плановані розрахункові дані про ліцензовану діяльність суб'єкта господарювання з розподілу природного газу та розрахунок тарифу на планований період (додатки 4 та 5 до цієї Методики);
4) динаміка річної замовленої потужності розподілу природного газу з відповідними обґрунтуваннями (додаток 6 до цієї Методики);
5) розрахунок витрат, пов'язаних із використанням природного газу на нормативні та виробничо-технологічні втрати / витрати природного газу;
6) розрахунок матеріальних витрат та динаміка цих витрат за попередній період, базовий період та очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями;
7) розрахунок витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інформація щодо показників витрат на оплату праці за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями (додаток 7 до цієї Методики);
8) розрахунок амортизаційних відрахувань на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями з урахуванням строків амортизації (додаток 8 до цієї Методики);
9) розрахунок інших витрат на планований період та динаміка цих витрат за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями;
10) розрахунок прибутку з урахуванням суми прибутку на виробничі інвестиції на планований період та динаміка відповідних показників за попередній, базовий та на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями;
11) план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, оформлений з дотриманням вимог розділу IV Кодексу, та розрахунок джерел фінансування на перший рік плану розвитку (інвестиційної програми);
12) копії фінансової звітності (за попередній період): балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал та примітки до фінансової звітності;
13) копії декларації з податку на прибуток підприємства з додатками (за попередній період) з виділенням інформації, пов'язаної з розподілом природного газу, з рядка 1.2.1 додатка АМ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства;
14) протокол відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях, проведеного відповідно до вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року N 866.
Згідно з п. 10 розділу IX Методики № 236 суб'єкт господарювання зобов'язаний обґрунтовано розподілити загальновиробничі, адміністративні витрати та витрати на збут між діяльністю з розподілу природного газу та іншими видами діяльності з документальним підтвердженням необхідності такого розподілу.
Відповідно до п. 11 розділу IX Методики № 236 суб'єкт господарювання обґрунтовує кожну складову витрат господарської діяльності з розподілу природного газу, пов'язаних з операційною діяльністю, фінансових витрат (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) та прибутку документами, визначеними пунктом 6 цього розділу.
Згідно з п. 13 розділу IX Методики № 236 заява та документи, що до неї додаються, перевіряються НКРЕКП щодо їх відповідності вимогам цієї Процедури.
Отже, установлення тарифів на послуги розподілу природного газу здійснюється НКРЕКП за умови відповідного обґрунтування суб'єктом господарювання планованих витрат, пов'язаних із розподілом природного газу, які є складовими планованої річної тарифної виручки.
При цьому посилання позивача на те, що значне зменшення замовленої річної потужності АТ «ДНІПРОАЗОТ» мало би вплинути на визначений тариф, суд вважає необгрунтованими.
Виходячи з формули розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, зменшення замовленої річної потужності призводить до збільшення тарифу, у тому числі для позивача.
Проте, суд враховує, що з 19.08.2022 набрав чинності Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі - Закон про особливості регулювання відносин), який визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування.
Так, статтею 1 вказаного Закону запроваджено мораторій на підвищення тарифів на ринку природного газу, а саме: протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів, зокрема, і тарифів на послуги розподілу природного газу.
Відповідач неодноразово наголошував, що тариф для позивача з огляду на вказані вимоги закону не змінився та залишився на тому ж рівні, що і у попередньому періоді.
При цьому позивач не зазначає, яким чином прийняття спірного рішення порушує його права. Власного розрахунку тарифу не надає, невірно визначені складові не вказує.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. На території провадження ліцензованої діяльності кожного окремого Оператора ГРМ застосовується єдиний тариф для всіх замовників послуг розподілу природного газу.
Суд звертає увагу, що статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
З огляду на вимоги статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень.
Для визначення інтересу, як об'єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об'єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який:
- має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб'єктивного права;
- пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;
- є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;
- є персоналізованим (суб'єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику;
- порушений суб'єктом владних повноважень.
Відтак, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, при цьому, задоволенню підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем в момент здійснення ним оскаржуваних дій чи рішень.
Своєю чергою неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Суд наголошує, що позивачем щодо оскаржуваної постанови, зокрема в частині встановлення Дніпропетровській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» тарифу на послуги природного газу у розмірі 1,26 грн за 1 м3, не надано жодних доказів, що вона дійсно порушує його права та не відповідає вимогам закону.
Посилання позивача на те, що подані ТОВ «Газорозподільні мережі України» до відповідача для встановлення тарифу документи не підтверджують правильність розрахунків тарифу, а тариф на послуги розподілу природного газу для Дніпропетровської філії «ГАЗМЕРЕЖІ», встановлений оскаржуваною постановою, є економічно необґрунтованим, належним чином не обґрунтовані та ґрунтуються на припущеннях.
Відповідно до частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Вказаною нормою встановлені певні обмеження щодо кола осіб, які мають право звернутися із позовом, зокрема норми спірної постанови повинні безпосередньо стосуватися прав та/або охоронюваних інтересів позивачів.
Отже, обов'язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник уважає, начебто, певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявнику.
Аналізуючи наведені положення та доводи позивача, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що відповідач безпосередньо порушив права позивача. Сама по собі незгода позивача з прийнятим рішенням не може бути підставою для висновку, що спірне рішення є протиправним, та не може свідчити про існування між позивачем та відповідачем правових відносин, які потребують судового захисту.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Судові витрати не підлягають розподілу відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ», Дніпропетровська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Діска А.Б.