13 серпня 2025 року м. Київ справа №320/7156/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський приладобудівний завод «ВЕДА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський приладобудівний завод «ВЕДА» до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.12.2021 №0321940707 та №0321900707.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень з огляду на дотримання ним відповідних вимог чинного законодавства.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі згідно з наказом ГУ ДПС у Київській області від 11.11.2021 №2677-п посадовими особами ГУ ДПС у Київській області 17.11.2021 по 26.11.2021 було здійснено фактичну перевірку офісу, місця зберігання пального за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Горького, буд. 8, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «БПЗ ВЕДА».
Результати перевірки оформлені актом № 20555/10/36/07/05756731 від 26.11.2021.
22 грудня 2021 року ГУ ДПС у Київській області було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0003032209, яким ТОВ «БПЗ ВЕДА» нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 500 000,00 (п'ятсот тисяч) гривень на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напої та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р. №481/95-ВР;
- №0321900707, яким ТОВ «БПЗ ВЕДА» нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2040,00 (дві тисячі сорок) гривень за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 і пунктів 117.1 статті (ей) 117 Податкового кодексу України.
За результатами розгляду скарги позивача, ДПС України рішенням від 22.07.2022 №7791/6/99-00-06-03-02-06 скасувало податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 22.12.2021 №0321900707 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 22.12.2021 №0321940707 залишено без змін.
У зв'язку з вищевикладеним, у відповідності до Порядку надіслання контролюючими органами ППР платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №1204 від 28.12.2015, контролюючим органом було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 03.08.2022 №0060430708 про застосування штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн., за незабезпечення платником податків надання посадовим особам у повному обсязі всіх документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.
Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Згідно з п.п.80.2.5 п. 80.2. ст.80 Кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливість порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявності яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Кодексу контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п.61.1 ст.61 Кодексу податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами п. 62.1 статті 62 Кодексу податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, шо забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла зокрема: від платників податків, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності,.
Пунктом 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України визначено, що посадові (службові) особи контролюючих органів можуть зберігати та опрацьовувати в інформаційних базах контролюючих органів податкову інформацію, зібрану відповідно до Кодексу.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання відповідно до п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Отже, використання інформації, яка міститься в автоматизованих базах та системах контролюючих органів є компетенцією контролюючих органів.
Таким чином, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Відповідно до пункту 85.6 етапі 85 Кодексу у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується, посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником, У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Перед початком перевірки директору ТОВ «БПЗ ВЕДА» Огороднікову Олексію Сергійовичу були пред'явлені службові посвідчення, направлення на перевірку від 17.11.2021 за №№8151/10-36-07-07, 8152/10-36-07-07 та вручено копію наказу ГУ ДПС у Київській області від 11.11.2021 №2677-п «Про проведення фактичних перевірок», про що власноручно директором ТОВ «БПЗ ВЕДА» Огородніковим Олексієм Сергійовичем було зазначено у розписці про ознайомлення з направленнями. Фактична перевірка проводилась у присутності директора ТОВ «БПЗ ВЕДА» Огороднікова О.С. та завідуючої господарством ТОВ «БПЗ ВЕДА» ОСОБА_1 ..
Після початку фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу було вручено 17.11.2021 о 13 год 20 хв. представнику ТОВ «БПЗ ВЕДА», а саме - завідуючій господарством Войтенко З.К., запит про надання документів, які необхідно надати в термін до 12 год. 00 хв 22.11.2021, який виконаний не був.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформаційних ресурсів і баз даних ДПС та наданих документів встановлено факт зберігання ТОВ «БПЗ ВЕДА» пального без наявності (без отримання) ліцензії на право зберігання пального (виключно для власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Горького, буд. 8.
Продавцем (постачальником) пального (бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини) виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНКЕРТ», податковий номер 41645929. ТОВ «ДЕНКЕРТ» в єдиному державному реєстрі акцизних накладних зареєстровано акцизну накладну на поставку пального (код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124194) ТОВ «БПЗ ВЕДА» за адресою поставки пального (адреса місця зберігання пального): Київська область, місто Буча, вулиця Горького, будинок 8, а саме: акцизна накладна (форма «П») від 28.04.2020 №520 на поставку пального в кількості 9753,80 літрів, приведених до температури 15 ОС.
Згідно до інформаційних ресурсів та баз даних ДПС ТОВ «БПЗ ВЕДА» не отримувались (не придбавались) ліцензії на право зберігання пального (виключно для власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Київська область, місто Буча, вулиця Горького, будинок 8.
Таким чином, ТОВ «БПЗ ВЕДА» здійснювало зберігання пального за відсутності діючої ліцензії на право зберігання пального, чим порушено вимоги частини першої ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі - Закон України №481/95-ВР).
Також перевіркою встановлено, що до роботи ТОВ «БПЗ ВЕДА» за адресою: Київська область, місто Буча, вул. Горького, буд. 8 допущено працівника - завідуючу господарством Войтенко Зінаїду Кіндратівну без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним або зберігання пального видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші.
Відповідно до пп. 4.27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом; здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, регламентуються Законом №481.
Відповідно до статті 16 Закону №481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик (стаття 1 Закону №481).
Місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання (стаття 1 Закону №481).
Також, відповідно до відомостей акцизних накладних, встановлено, що в графі напрям використання зазначений « 0».
Згідно з вимогами абз. 31 п. 4 Розділу II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2019 року № 262 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у верхній лівій частині акцизної накладної зазначаються: коди операцій для акцизної накладної, яка складається в одному примірнику; ознака щодо умов оподаткування пального; ознака щодо напрямів використання пального. Так, зокрема: ознака "4" - реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. Така ознака зазначається також у разі реалізації пального з акцизного складу пересувного до: паливного бака транспортного засобу або технічного обладнання, пристрою; місця зберігання пального, яке не є акцизним складом. Для пального, з яким здійснюються операції, не віднесені до одного з кодів ознаки напряму використання "1" - "4", у відповідному рядку зазначається цифра "0".
Відповідно що п.12. Розділу II вищеназваного Порядку в акцизній накладній, складеній на операції з реалізації пального суб'єкту господарювання, який не є платником (код операції "З"), адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб'єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку): зазначається - в накладних з напрямом використання пального "0"; не зазначається - в накладних з напрямом використання пального "4" (якщо здійснюється реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, або реалізація пального з акцизного складу пересувного до паливного бака транспортного засобу чи технічного обладнання, пристрою).
З наведеного вбачається, що при отриманні пального з пересувного акцизного складу у паливні баки транспортних засобів, акцизна накладна заповнюється: напрям використання « 4» без зазначення адреси місця зберігання.
Згідно з п.2.Розділу І вищеназваного Порядку особи, які ввозять на митну територію України або вивозять за межі митної території України пальне або спирт етиловий, здійснюють реалізацію пального або спирту етилового відповідно до вимог підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу та які відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу визначені платниками акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі - платник податку), складають: акцизні накладні форми "П", розрахунки коригування акцизної накладної форми "П", заявки на поповнення (коригування) залишку пального - у разі реалізації пального; акцизні накладні форми "С", розрахунки коригування акцизної накладної форми "С", заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового - у разі реалізації спирту етилового.
Суд звертає увагу, що зауважень до складеної акцизної накладної форми «П» №520 від 28.04.2022 ТОВ «БПЗ ВЕДА» до постачальника не висувало.
Отже, при розвантаженні за місцем зберігання що не є акцизним складом зазначається напрям використання « 0» так як і зазначено у акцизних накладних відповідно до яких було реалізоване пальне ТОВ «БПЗ ВЕДА».
Разом з тим, суд критично оцінює доводи позивача про те, що товариством була помилково включена до складу податкового кредиту податкова накладна виписана ТОВ «ДЕНКЕРТ» №95 від 28.04.2020, оскільки ТОВ «БПЗ ВЕДА» лише в лютому 2022 року було подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість, а отже після моменту проведення фактичної перевірки.
Таким чином, ТОВ «БПЗ ВЕДА» за адресою: Київська обл. м. Буча, вул. Горького, буд. 8, здійснювалось зберігання пального за відсутності діючої ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), чим порушено вимоги частини 1 ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі - Закон України №481/95-ВР).
Згідно з п. 121.1. ст.121 Податкового кодексу України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,0 гривень.
Статтею 17 Закону №481 передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Абзацом 9 частини 2 ст.17 Закону України №481 визначено, що за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 500000,0 гривень.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський приладобудівний завод «ВЕДА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.