про повернення позовної заяви
13 серпня 2025 року Київ № 320/40591/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши матеріали за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю страхової кампанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення коштів за податковим боргом,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю страхової кампанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» у якій просить суд:
- стягнути кошти за податковим боргом з товариства з додатковою відповідальністю страхової кампанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ: 32382598), яким стягнути кошти такого платника податків на суму податкового боргу у розмірі 6 592 816,02 грн.
Вказана заява Головного управління ДПС у м. Києві, була подана 12.08.2025, яка була зареєстрована ВДЗК (Канцелярія) Київського окружного адміністративного суду 12.08.2025 о 14 год. 24 хв., та передана судді для розгляду о 15 год. 30 хв.
Заява обґрунтована тим, що ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на момент звернення до суду має заборгованість з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України на загальну суму 6 592 816,02 гривень. Заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №00288490708 від 26.04.2023 на суму - 6 559 373,21 гривень. Разом з тим, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню на суму - 33 442,81 гривень.
Контролюючим органом було направлено ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» податкову вимогу від 02.07.2025 № 0014018-1302-2615, яку 10.07.2025 вручено відповідачу.
Вказує, що Головним управлінням ДПС у м. Києві було направлено заяву про стягнення податкового боргу з додатками 07.08.2025, оскільки позивачу відома швидкість направлення листів АТ «Укрпошта» тому з метою належного інформування відповідача про звернення до суду, а також з метою ознайомлення ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» з матеріалами до початку розгляду справи, документ було направлено 07.08.2025.
При цьому, податкове повідомлення-рішення №00288490708 від 26.04.2023 було оскаржено у судовому порядку. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 по справі №320/23905/23 позов ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» залишено без розгляду.
В даному випадку обставиною, що зумовлює звернення до суду, на думку заявника, є вручення відповідачу 10.07.2025 податкової вимоги, що направлена ГУ ДПС у м. Києві платнику податків.
Таким чином ГУ ДПС у місті Києві вважає, що облік 30 днів необхідно здійснювати з моменту безпосереднього отримання податкової вимоги або з дати, яку співробітники поштових відділень вказують на повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. В той же час, як вбачається з вищевикладеного строком для звернення до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом є 09.08.2025, проте у зв'язку з тим, що останній день припадає на вихідний, тому відповідно до ст. 120 КАС України, строком для звернення до суду із відповідною заявою, на думку заявника є 11.08.2025. Контролюючим органом було направлено 11.08.2025 заяву про стягнення податкового боргу до Київського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 11.08.2025 по справі № 320/40279/25 заяву Головного управління ДПС у м. Києві повернуто. Вважає, що відповідно до ч.3 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 заяву Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху.
В ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2025, зокрема, зазначено, що заявником не сплачено судовий збір за звернення до суду з даною заявою, крім того не надано заяву про поновлення строку звернення до суду з даною заявою.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 заявнику надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 09:00 год. 13.08.2025.
Копію ухвали від 12.08.2025 доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві 13.08.2025 року 00:12 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 13.08.2025.
Разом з тим, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 було доставлено 12.08.2025 на електронну пошту Головного управління ДПС у м. Києві зазначену в заяві, яка подана до суду, а саме: kyiv.elsud@tax.gov.ua, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 12.08.2025.
Станом на 09 год. 00 хв. 13.08.2025 вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 не виконані. Жодних заяв чи клопотань від заявника не надходило, про виконання вимог ухвали суду про залишення заяви без руху не повідомлялося.
Особливості провадження у справах за зверненням податкових органів врегульовані статтею 283 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Частиною першою статті 269 КАС України передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
З урахуванням наведеного, подана до суду податковим органом заява про підтвердження обґрунтованості стягнення коштів платника податків є особливою формою позовної заяви.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом частини першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, а, отже, і за подання заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Серед визначених у частині другій статті 3 Закону № 3674-VI заяв (в тому числі і позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня заява податкового органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
Крім того, податкові органи не належать до суб'єктів, визначених у статті 5 Закону № 3674-VI, звільнених від сплати судового збору.
Системний аналіз вищенаведених положень у сукупності дає підстави для висновку про те, що умовою реалізації права податкового органу на подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 КАС України, є долучення до такої заяви документа про сплату судового збору.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 березня 2020 року у справі №1.380.2019.004760.
Крім того, як зазначено судом вище, відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Таким чином податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може підтвердити обґрунтованість такого арешту. Сплив вищезазначеного строку, який в силу абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.
Отже, в разі, коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №815/3986/16, від 13.01.2021 року у справі №520/9872/18, від 16.12.2020 року №820/5045/18, від 24.04.2020 року у справі №805/4974/18-а, від 28.03.2019 року у справі №П/811/1722/17, від 27.08.2019 року у справі 520/11050/18, від 15 травня 2018 року у справі №820/2312/17, від 22 травня 2018 року у справі №820/2040/17.
Звертаючись із заявою, Головне управління ДПС у м. Києві питання про поновлення строку на звернення до суду не порушило.
Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.3 ст. 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Дана норма для суду є імперативною, розширеному тлумаченню не підлягає.
Крім того, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.17 р. (набуло статусу остаточного 16.05.17 р.) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит. вище, § 44) (п. 53).
Таким чином, несплата судового збору при поданні заяви, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України та відсутність заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду є підставою для постановлення судом ухвали про залишення заяви без руху.
Водночас при невиконані вимог ухвали про залишення заяви без руху вона, в силу положень процесуального законодавства, підлягає поверненню.
Такий правовий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 140/26236/23 за позовом про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.
Суд звертає увагу, що при зверненні податкового органу до суду з поданням, останнім не було додано до нього доказів сплати судового збору в сумі 3028,00 грн, крім того не подано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, у зв'язку з чим воно було залишено без руху із наданням можливості усунути недолік до 09 год. 00 хв. 13.08.2025.
При цьому, судом вжито всіх належних заходів з метою невідкладного повідомлення заявника про суть встановленого недоліку та шлях його усунення.
Утім, у встановлений судом строк заявником доказів сплати судового збору, та заяви про поновлення пропущеного строку до суду подано не було.
За таких обставин заява підлягає поверненню заявнику.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Керуючись статтями 248, 283 КАС України, суддя
ухвалив:
Заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю страхової кампанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення коштів за податковим боргом - повернути заявнику.
Роз'яснити заявникові, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я.В. Горобцова