про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
13 серпня 2025 року м. Київ № 320/39692/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Київської обласної державної в особі Комісії Київської обласної державної адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визнання статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження у 1986 році, та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях і ззастосуванням ядерної зброї, Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Київської обласної державної в особі Комісії Київської обласної державної адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визнання статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження у 1986 році, та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях і ззастосуванням ядерної зброї, Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної державної адміністрації в особі комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986році, та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, оформлене витягом з протоколу засідання комісії від 12.05.2025 №216, згідно якого - не підтверджено статус ОСОБА_2 , евакуйованої із зони відчуження у 1986 році та вирішено:
довідку виконавчого комітету Київської обласної ради від 28.09.1991 №71515, виданої на ім'я ОСОБА_3 визнати такою, що видана необтрунтовано та відкликати її;
встановлено факт безпідставної видачі Вінницькою обласною державною адміністрацією посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи катерія 2 серія НОМЕР_1 від 12.01.1993;
необгрунтовано видане посвідчення підлягає вилученню уповноваженими органами.
- зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію в особі комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році, та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, прийняти рішення про поновлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , статусу особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986році категорії 2 та видати посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи, встановленого зразка;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної державної адміністрації в особі комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян оформлене витягом з протоколу засідання комісії від 09.06.2025 №90-25, згідно якого відмовлено ОСОБА_2 у визначенні статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа осіб, евакуйованих у 1986році із зони відчуження категорії 2.
Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
У тексті позовної заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засідання з викликом (повідомленням) сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду даної адміністративної справи у судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, позивач в клопотанні не зазначила, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Щодо клопотання позивача про виклик свідків, суд зазначає, що якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об'єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання.
Відповідно до положень статті 257 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 КАС України, суд, -
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
2. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
3. У задоволенні заяви про про виклик свідків відмовити.
4. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
5. Запропонувати відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до ч.3, 4 ст.162 КАС України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
6. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
7. Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
8. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
9. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Перепелиця А.М.