про залишення позовної заяви без руху
12 серпня 2025 року Київ № 320/40591/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши матеріали за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю страхової кампанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення коштів за податковим боргом,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю страхової кампанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» у якій просить суд:
- стягнути кошти за податковим боргом з товариства з додатковою відповідальністю страхової кампанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ: 32382598), яким стягнути кошти такого платника податків на суму податкового боргу у розмірі 6 592 816,02 грн.
Вказана заява Головного управління ДПС у м. Києві, була подана 12.08.2025, яка була зареєстрована ВДЗК (Канцелярія) Київського окружного адміністративного суду 12.08.2025 о 14 год. 24 хв., та передана судді для розгляду о 15 год. 30 хв.
Заява обґрунтована тим, що ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на момент звернення до суду має заборгованість з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України на загальну суму 6 592 816,02 гривень. Заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №00288490708 від 26.04.2023 на суму - 6 559 373,21 гривень. Разом з тим, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню на суму - 33 442,81 гривень.
Контролюючим органом було направлено ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» податкову вимогу від 02.07.2025 № 0014018-1302-2615, яку 10.07.2025 вручено відповідачу.
Вказує, що Головним управлінням ДПС у м. Києві було направлено заяву про стягнення податкового боргу з додатками 07.08.2025, оскільки позивачу відома швидкість направлення листів АТ «Укрпошта» тому з метою належного інформування відповідача про звернення до суду, а також з метою ознайомлення ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» з матеріалами до початку розгляду справи, документ було направлено 07.08.2025.
При цьому, податкове повідомлення-рішення №00288490708 від 26.04.2023 було оскаржено у судовому порядку. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 по справі №320/23905/23 позов ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» залишено без розгляду.
В даному випадку обставиною, що зумовлює звернення до суду, на думку заявника, є вручення відповідачу 10.07.2025 податкової вимоги, що направлена ГУ ДПС у м. Києві платнику податків.
Таким чином ГУ ДПС у місті Києві вважає, що облік 30 днів необхідно здійснювати з моменту безпосереднього отримання податкової вимоги або з дати, яку співробітники поштових відділень вказують на повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. В той же час, як вбачається з вищевикладеного строком для звернення до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом є 09.08.2025, проте у зв'язку з тим, що останній день припадає на вихідний, тому відповідно до ст. 120 КАС України, строком для звернення до суду із відповідною заявою, на думку заявника є 11.08.2025. Контролюючим органом було направлено 11.08.2025 заяву про стягнення податкового боргу до Київського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 11.08.2025 по справі № 320/40279/25 заяву Головного управління ДПС у м. Києві повернуто. Вважає, що відповідно до ч.3 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Розглянувши матеріали зазначеної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до статті 171 ч.1 ч.3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172, 283 цього Кодексу.
Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів визначено ст. 283 КАС України.
Водночас, загальні вимоги та правила відкриття провадження у справі, визначено Главами 1, 2 Розділу ІІ Позовне провадження КАС України, котрі, з урахуванням положень ст.283 КАС України, у тому числі, застосовується до звернень органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Так, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Частиною1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 гривні.
У відповідності статті 4 частини 3 пункту 1 Закону № України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: немайнового характеру, який подано: а) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що за подання заяви позивачем, у порядку визначеному статтею 283 КАС України, передбачено справляння судового збору, тобто зазначена заява є об'єктом справляння судового збору за загальними правилами, визначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір.»
Отже, звертаючись до суду із заявою про застосування умовного адміністративного арешту майна Головне управління ДПС у м. Києві зобов'язане було сплатити судовий збір у розмірі 3028 грн.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі №640/20001/18.
Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою суді Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 по адміністративній справі №320/40279/25 заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю страхової кампанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» про стягнення коштів за податковим боргом повернуто заявнику.
У зв'язку із вищевикладеним, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду, після усунення недоліків із з тією ж самою заявою та вимогами 12.08.2025 о 14:24 год.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.3 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України, умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Згідно з пунктом 94.10 - 94.13 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
У всіх випадках, коли контролюючий орган вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про арешт майна та приймає рішення про притягнення винних до відповідальності відповідно до закону.
При прийнятті рішення про арешт майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.
Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих контролюючим органом внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених контролюючим органам, згідно із законом. Рішення про таке відшкодування приймається судом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з частинами 2, 3 статті 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Як встановлено судом, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу №0014018-1302-2615 від 02.07.2025, яку було вручено відповідачу 11.07.2025.
Головне управління ДПС у м. Києві вважає, що облік 30 днів необхідно здійснювати з моменту безпосереднього отримання податкової вимоги або з дати, яку співробітники поштових відділень вказують на повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
В той же час, як вбачається з вищевикладеного строком для звернення до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом є 09.08.2025, проте у зв'язку з тим, що останній день припадає на вихідний, тому відповідно до ст. 120 КАС України, строком для звернення до суду із відповідною заявою є 11.08.2025.
Контролюючим органом було направлено 11.08.2025 заяву про стягнення податкового боргу до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 № 320/40279/25 заяву Головного управління ДПС у м. Києві було повернуто.
У зв'язку із вищевикладеним, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду, після усунення недоліків із з тією ж самою заявою та вимогами 12.08.2025 о 14:24 год., тобто з порушенням строку встановленого ст. 283 КАС України, а саме після сплину 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Як зазначено судом вище, відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Таким чином податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може підтвердити обґрунтованість такого арешту. Сплив вищезазначеного строку, який в силу абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.
Отже, в разі, коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту, він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №815/3986/16, від 13.01.2021 року у справі №520/9872/18, від 16.12.2020 року №820/5045/18, від 24.04.2020 року у справі №805/4974/18-а, від 28.03.2019 року у справі №П/811/1722/17, від 27.08.2019 року у справі 520/11050/18, від 15 травня 2018 року у справі №820/2312/17, від 22 травня 2018 року у справі №820/2040/17.
Звертаючись із заявою, Головне управління ДПС у м. Києві питання про поновлення строку на звернення до суду не порушило.
Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги те, що податковим органом пропущено строк звернення до суду протягом 24 годин з дня виникнення підстав, що надають йому право звернутися до адміністративного суду з заявленими вимогами, а у разі повторного звернення з заявою до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Таким чином, усуваючи недоліки заяви заявнику необхідно надати до суду:
- оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Суд звертає увагу на максимально короткі строки, що встановлені ст.283 Кодексу адміністративного судочинства, що також впливає на можливість швидкого реагування, у даному випадку, для усунення недоліків заяви та виконання вимог суду. При цьому, суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Белет проти Франції», відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 122, 123, 283, 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю страхової кампанії «Альфа-Гарант» про стягнення коштів за податковим боргом - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків до 09 год. 00 хв. 13.08.2025 та роз'яснити, що в іншому випадку заява буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Горобцова