12 серпня 2025 рокуСправа № 280/6967/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ "ЛАВИНА" про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ "ЛАВИНА" (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 143, ЄДРПОУ 34595314)
до - Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206, ЄДРПОУ 02140892)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
11.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ "ЛАВИНА" (далі по тексту - позивач) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якій позивач просить суд:
- визнати неправомірним і скасувати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 № 578/18 "Про припинення дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами товариству обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДЮ-КОМПАНІЯ "ЛАВИНА".
11.08.2025 від представника Вознесенського Дмитра Володимировича надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник просить:
Вжити заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 № 578/18 "Про припинення дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ "ЛАВИНА" до набуття чинності судовим рішенням за адміністративним позовом TOB "ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ "ЛАВИНА" до виконавчого комітету ЗМР про визнання протиправним і скасування рішення № 578/18 від 29.07.2025.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що оскаржуваним рішенням на позивача покладено обов'язок власним коштом демонтувати об'єкт зовнішньої реклами протягом трьох днів. У разі невиконання цієї вимоги об'єкт буде демонтовано примусово. Вартість примусового демонтажу оцінюється щонайменше у 100 000 грн. Виконання оскаржуваного рішення до розгляду справи по суті призведе до спричинення позивачу матеріальної шкоди та порушення звичайного порядку його господарської діяльності. Просить задовольнити заяву.
Дослідивши доводи вказаної заяви та матеріали адміністративного позову, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з частиною першою статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 року №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Так, положення статті 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Згідно з листом КП "Градпроект" від 05.08.2025, існує реальна загроза примусового демонтажу об'єкта. Позивач вважає, що відповідач може передати місце розташування об'єкта іншому суб'єкту господарювання, що унеможливить поновлення його прав без нового судового розгляду. Таким чином, виконання оскаржуваного рішення до розгляду справи по суті призведе до завдання позивачу значної матеріальної шкоди та порушення його звичайної господарської діяльності.
У цьому випадку, проаналізувавши аргументи заявника, суд дійшов висновку, що вони не є достатньо переконливими для застосування заходів забезпечення позову згідно зі статтями 150-151 КАС України. Суд зазначає, що мотиви заяви ґрунтуються виключно на припущеннях заявника щодо можливого необґрунтованого вчинення дій з боку відповідача.
В той же час суду не надано жодних доказів на підтвердження доводів позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На переконання суду, наведені заявником обставини, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави стверджувати про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява позивача про забезпечення позову не належить задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІО-КОМПАНІЯ "ЛАВИНА" про забезпечення позову - відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення (складання).
Суддя Сацький Р.В.