про залишення позовної заяви без руху
13 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6389/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , яким просить:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Розглянути адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду.
3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 55 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
5. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Зокрема, ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких аконодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Суд враховує, що 06.04.2023 року Верховним Судом ухвалено рішення за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 року, предметом спору якої також є недотримання законодавства про оплату праці. У вказаному рішенні сформовано наступні висновки: «До 19.07.2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії ч.1 ст.233 Кодекс законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності».
Отже, у рішенні від 06.04.2023 року у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд виклав правову позицію щодо поширення дії ч.1 ст.233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 року №2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Як видно з матеріалів позовної заяви, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2023 № 229, ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за: - щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 55 днів за 2022-2023 роки (тобто у час, коли ч.2 ст.233 КЗпП України діяла у новій редакції).
Втім, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 11.08.2025 року.
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом за подібних правовідносин, суд дійшов висновку, що до вимог даного позову у редакції норми ч.1 ст.233 КЗпП України після 19.07.2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2024 року у справі №500/7140/23.
Більше того, суд враховує, що суму грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 55 днів позивач дізнався з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2023 № 229 тому позивачу мало бути відомо про його неправильне нарахування та/або він мав реальну можливість дізнатися про це раніше.
Подібне правозастосування наведено у постанові Верховного Суду від 04.10.2024 року у справі №200/1643/24.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, згідно ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, на виконання вищевказаних вимог ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку в тому числі виписку із банківського рахунку про отриману грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток .
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з доказами поважності причин його пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова