про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
13 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8287/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., вивчивши позовну заяву Комунального підприємства “Ковельводоканал» Ковельської міської ради до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів та припису,
Комунальне підприємство “Ковельводоканал» Ковельської міської ради звернулося з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просить:
1. визнати протиправним та скасувати пункт наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок» в частині проведення позапланової перевірки КП “Ковельводоканал» (на той час - Ковельського УВКГ “Ковельводоканал» код ЄДРПОУ 05500871);
2. визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України №536-20/02 від 27.11.2020;
3. визнати протиправним та скасувати пункт 6 додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України №981 від 23.12.2021.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду належним чином завірених копій наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок» та припису Державної служби геології та надр України №536-20/02 від 27.11.2020 та подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням підстав (поважних причин) пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження таких обставин.
11.08.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій Комунальне підприємство “Ковельводоканал» Ковельської міської ради просить визнати причини пропущення строку звернення до суду поважними та поновити процесуальний строк на подання адміністративного позову.
Заява обґрунтована тим, що копій наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок» та наказу Державної служби геології та надр України №981 від 23.12.2021 підприємство не отримувало, які відсутні у позивача, а копію припису Державної служби геології та надр України №536-20/02 від 27.11.2020 отримало при проведенні ревізії Управлінням Західного офісу Державної аудиторської служби України.
Комунальне підприємство “Ковельводоканал» Ковельської міської ради не було поінформоване про зупинення дії спеціального дозволу у відповідності до наказу №981 від 23.12.2021. Жодних офіційних повідомлень, листів, приписів чи рішень від Державної служби геології та надр України позивач не отримував. На підтвердження цього надає копію журналу вхідної та вихідної кореспонденції у період видачі Державною службою геології та надр України наказів, рішень та інших документів щодо Комунального підприємства “Ковельводоканал» Ковельської міської ради. Звертаємо увагу, що строк зберігання реєстраційних журналів, зокрема журналів вхідної та вихідної кореспонденції, становить 3 роки. У зв'язку із закінченням цього строку відповідні журнали за період 2020-2022 років у позивача відсутні, оскільки були списані з архіву відповідно до вимог чинного законодавства. У зв'язку з цим Комунального підприємства “Ковельводоканал» Ковельської міської ради не мало об'єктивної можливості дізнатися про обмеження своїх прав і, відповідно, захистити їх у встановлені строки.
Також звертає увагу, що інформація про зупинення дії спеціального дозволу не відображалась у відкритому доступі, а саме у особистому електронному кабінеті Комунального підприємства “Ковельводоканал» Ковельської міської ради на офіційному сайті Держгеонадр, у розділі «спеціальні дозволи, дію яких зупинено», не було розміщено жодної інформації про припинення або зупинення дії спеціального дозволу №5898 від 16.01.2014.
З врахуванням наведеного вважає, що строк звернення до суду має обчислюватися не з моменту прийняття оскаржуваного рішення, а з моменту, коли позивач дізнався або міг дізнатися про його існування та наслідки, тобто з червня 2025 року під час проведення ревізії Державною аудиторською службою України. Відсутність належного офіційного інформування позивача про рішення, що істотно впливає на його господарську діяльність, суперечить принципам правової визначеності та добросовісного врядування.
Проаналізувавши вищенаведену заяву, суд дійшов наступних висновків.
Позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачеві з таких мотивів і підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття “повинен був дізнатись» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Тож очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
За змістом позовної заяви слідує, що спірні правовідносини виникли щодо прийняття оскаржуваних рішень, про наявність яких позивач зазначає, що дізнався в червні 2025 року під час проведення ревізії Державною аудиторською службою України, долучивши акт Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України від 27.06.2025 №130305-26/24 ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства “Ковельводоканал» Ковельської міської ради за період з 01.01.2022 по 31.03.2025.
В матеріалах позову відсутні докази про вручення відповідачем оскаржуваних рішень позивачу. Разом з тим, до позовної заяви додано копію листа позивача від 23.11.2020 №1308, адресованого Державній службі геології та надр України, в якому сам позивач повідомляє про недопуск посадових осіб до перевірки на підставі направлення про проведення перевірки №16152/01/07-20 від 28.10.2020 та оскаржуваного наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок». Тобто, станом на 23.11.2020 позивач був обізнаний про наявність наказу №394 від 09.09.2020, однак не вчинив жодних дій щодо отримання копії цього наказу, а звернувся до суду із цим позовом лише 25.07.2025, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, позивачу недостатньо лише посилатись на неотримання копії оскаржуваного наказу№394 від 09.09.2020. При зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що він, знаючи про наявність такого наказу, не міг отримати його копії у відповідача, й саме із цієї причини не зміг вчасно звернутися до суду за захистом свого права в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація ним цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Таким чином, зі змісту заяви про усунення недоліків позовної заяви та поновлення пропущеного строку звернення до суду не вбачається, що позивач не мав реальної та об'єктивної можливості отримати копію наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок», знаючи про його існування, а у поданій заяві не наведено жодної причини, яка перешкоджала позивачу звернутись до суду своєчасно із цією позовною заявою в частині оскарження цього наказу.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України строк звернення до суду в частині позовних вимог про оскарження наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок», належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не надав, тому слід дійти висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві в означеній частині позовних вимог.
Керуючись статтею 122, частиною другою статті 123, статтями 169, 248 КАС України,
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог відмовити.
Позовну заяву Комунального підприємства “Ковельводоканал» Ковельської міської ради до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування наказів та припису в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту наказу №394 від 09.09.2020 “Про проведення позапланових перевірок» в частині проведення позапланової перевірки КП “Ковельводоканал» (на той час - Ковельського УВКГ “Ковельводоканал» код ЄДРПОУ 05500871) повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н. В. Стецик