Справа № 991/8307/24
Провадження 1-в/991/45/25
іменем України
12 серпня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_3 про врегулювання питань, які виникають при виконанні вироку від 19.02.2025, у кримінальному провадженні № 52018000000000461 від 15.05.2018,
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло повідомлення засудженого ОСОБА_3 про штучне створення перешкод у виконанні вироку суду та шляхів врегулювання ситуації.
1.1. ОСОБА_3 зазначив, що з його боку вжиті всі заходи для виконання покладених обов'язків за вироком від 19.02.2025. Зокрема, засуджений неодноразово звертався до ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» із наміром підписати акти звірки взаємних розрахунків, висловлюючи детальний покроковий алгоритм дій. Так само ОСОБА_3 направив повний пакет готових до підписання проєктів договорів про безоплатну передачу майна та угоди про прощення боргу відповідно до положень судового рішення.
1.2.Проте жодної реакції на вказані дії засуджений не отримав. Додатково ОСОБА_3 повідомив про можливу недобросовісну приватизацію об'єктів передачі. Вказане у своїй сукупності унеможливлює виконання ним вироку у встановлені строки.
1.3.За таких обставин ОСОБА_3 з метою захисту своїх прав просив:
-надати дозвіл на перерахування грошей, визначених вироком від 19.02.2025, у випадку продовження блокування об'єктів зі сторони приймача;
-перевірити факти та дати можливість виконати вирок суду та запобігти втягненню до схеми недобросовісної приватизації;
-втрутитися в ситуацію та зобов'язати керівництво ДП «Новопокровський КХП» негайно вийти на конструктивний діалог для підписання документів, необхідних для виконання вироку.
1.4.Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
1.5.Згідно з ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом, зокрема, за клопотанням засудженого. Пунктом 4 ч. 2 ст. 539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, у тому числі, п. 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Таким чином законодавець передбачив можливість вирішити в судовому порядку будь-яке протиріччя, яке потенційно може виникнути під час виконання вироку і впливає на його належне виконання.
Хоча засуджений, звертаючись із клопотанням, прямо не посилається на вказану норму, зміст його доводів охоплюється «нетиповою ситуацією», яка виникла або потенційно може виникнути у майбутньому. Водночас, вказана норма не спрямована на зміну положень вироку, його роз'яснення та надання рекомендацій стосовно виконання судового рішення, а обмежується виключно усуненням технічних, процедурних або фактологічних суперечностей. Тому Суд вважає за доцільне розглянути відповідне повідомлення у порядку виконання вироку за п.14 ч.1 ст. 537 КПК України.
2.Учасники, які належним чином повідомлені, у судове засідання не з'явилися, що у відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
2.1.Від прокурора САП ОСОБА_4 надійшла заява про залишення клопотання ОСОБА_3 без розгляду з тих підстав, що наразі триває процес виконання умов угоди. Так, Фондом державного майна прийнято рішення про відміну електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - Єдиний майновий комплекс ДП «Новопокровський КХП» у зв'язку із необхідністю прийняття вказаних об'єктів у власність державного підприємства.
Своєю чергою станом на 11.08.2025 на розгляді Фонду державного майна перебуває лист державного підприємства щодо погодження проєктів договорів, які направлені ОСОБА_3 на виконання умов вироку від 19.02.2025.
Наголосив, що сплата засудженим грошових коштів на потреби ЗСУ жодним чином не залежить від передачі відповідних об'єктів на користь державного підприємства.
2.2.Від представника ДП «Новопокровський КХП» ОСОБА_5 надійшли пояснення, в яких він зазначив, що ОСОБА_3 під час затвердження угоди про визнання винуватості підтвердив добровільність її укладення та можливість виконати покладені обов'язки. Своєю чергою ДП «Новопокровський КХП» не є учасником затвердженої угоди і не відповідає за реалізацію механізму виконання таких обов'язків.
Представник наголосив, що державне підприємство повідомило ОСОБА_3 про обов'язковість погодження значних правочинів із Фондом державного майна України, що на даному етапі і відбувається.
Таким чином, доводи засудженого є безпідставними та такими, що спотворюють дійсні обставини.
3.Дослідивши доводи, викладені в клопотанні, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Вироком Вищого антикорупційного суду від 19.02.2025 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
За змістом угоди обвинувачені (наразі засуджені) зобов'язалися протягом 6 місяців з дня набрання вироком законної сили передати у державну чи комунальну власність та/або власність територіальної громади об'єкти нерухомого майна та об'єкт інтелектуальної власності (торговельну марку). Крім цього, ОСОБА_3 зобов'язувався:
- протягом 60 днів з дня набрання вироком законної сили перерахувати 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України (Проект UNITED24 «Армія Дронів»);
- протягом 2 років з дня набрання вироком законної сили перерахувати 4 000 000 (чотири мільйони) гривень на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України.
3.2. Під час судового розгляду і затвердження угоди обвинувачені підтвердили можливість виконати взяті на себе зобов'язання, у тому числі в частині передачі нерухомого майна, об'єкта інтелектуальної власності та прощення боргу. Жодних зауважень щодо механізму виконання зобов'язань від обвинувачених чи прокурора під час розгляду не надходило. Таким чином, Суд у відповідності до ч. 7 ст. 474 КПК України перед укладенням угоди пересвідчився у можливості обвинуваченими виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, а також у добровільності укладення угоди сторонами.
3.3. Дослідивши клопотання ОСОБА_3 , Суд дійшов висновку, що його доводи щодо неможливості виконання умов угоди фактично зводяться до відсутності реагування з боку ДП «Новопокровський КХП» і необхідності налагодження діалогу з його представниками. Водночас, як вбачається із пояснень прокурора та ДП «Новопокровський КХП», питання погодження проєктів договорів передачі об'єктів, зазначених у судовому рішенні від 19.02.2025, лежить поза межами компетенції державного підприємства, а відноситься до сфери повноважень Фонду державного майна. Своєю чергою, за твердженням учасників, наразі відбувається процес погодження Фондом державного майна проєктів вказаних договорів для прийняття рішення про передачу майна, об'єкта інтелектуальної власності та прощення боргу, про що прокурор повідомив ОСОБА_3 .
Таким чином, на даному етапі Суд не вбачає об'єктивної неможливості виконати судове рішення та обставин, які гальмують виконання судового рішення. Причому можливість виконання засудженим інших зобов'язань за вироком жодним чином не корелюється із вказаним процесом передачі об'єктів і не перебуває в прямій залежності від прийнятого рішення. Своєю чергою засуджений не надав жодного документу, який прямо або опосередковано може підтверджувати викладені в клопотанні аргументи, тому Суд позбавлений можливості повною мірою пересвідчитись в достовірності доводів ОСОБА_3 .
3.4. Суд також не бере до уваги доводи засудженого щодо умисного створення перешкод для виконання взятих зобов'язань у контексті недобросовісної конкуренції та її перевірки, що явно виходить за межі повноважень суду у цьому кримінальному провадженні.
3.5. Суд також вчергове наголошує, що за ч.1 ст. 476 КПК України реалізація негативних наслідків невиконання угоди об'єктивізується шляхом звернення прокурора із клопотанням про скасування вироку на підставі угоди. Своєю чергою Суд зважує на твердження прокурора про актуальність процесу виконання умов угоди.
4.За таких обставин Суд вжив можливі заходи, передбачені законом, які дозволяють засудженому ознайомитися із позицією прокурора та ДП «Новопокровський КХП» для подальшого належного виконання взятих на себе зобов'язань.
Таким чином, клопотання ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, Суд,
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_3 відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1