Рівненський апеляційний суд
08 серпня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/21136/23
Провадження № 33/4815/665/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю: секретаря судового засідання - Міщук Л.А.,
захисника - Шевченка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шевченка А.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 03 липня 2025 року, -
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів справи вбачається, 21 жовтня 2023 року о 04 год. 28 хв. в м. Рівне по вул. Клима Савури, 35 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA SORENTO», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: 1) запах алкоголю з порожнини рота; 2) порушення координації рухів; 3) порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Шевченко А.С. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Вказує, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують наявність події та складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягало припиненню згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні докази того, що транспортний засіб «КІА SORENTO», д.н.з. НОМЕР_2 , взагалі рухався, та що саме ОСОБА_1 здійснював керування ним. Вважає, що в умовах недоведеності обставини керування транспортним засобом, відсутності підстав вважати особу, яка притягається до адміністративної відповідальності «водієм», співробітники національної поліції не є уповноваженими проводити огляд на стан сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, які перебувають на вулиці.
Доводить, що з системного аналізу положень ст.335 КПК України, ч.2 ст.49 КК України, ст.38, 247, 277 КУпАП вбачається, що зупинення судового провадження у зв'язку із проходження військової служби за призовом під час мобілізації (на відміну від інших підстав), можливе лише в межах строків встановлених для накладення адміністративного стягнення (ст.38), зі спливом яких провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю (ст.247).
Заслухавши доводи захисника Шевченка А.С. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме:
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого від проходження на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився (а.с.3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд не проводився, оскільки ОСОБА_1 не доставлявся у заклад охорони здоров'я (а.с.4);
- відеофайлом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (файл Clip-0, час 05:40), визнав факт керування транспортним засобом та вживання алкогольних напоїв (файл Clip-0, час 04:40).
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об'єктивними доказами, тобто такими, які в процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб'єктивного сприйняття певних обставин.
Так, апеляційний суд виходить з того, що проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.
Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то за приписами ч.3 ст.266-1 КУпАП міг бути підданий огляду лише посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України, оскільки відповідно до глави 13-Б КУпАП, присутність працівників Військової служби правопорядку у Збройних силах України є обов'язковою лише при складенні матеріалів про військові адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обставин доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з тим, в поданій апеляційній скарзі також ставиться питання про закриття провадження у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення.
Так, постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 грудня 2023 року строк розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП зупинено на підставі ч.1 ст.335 КПК України до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Постановою Рівненського міського суду від 05 березня 2025 року відновлено провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Апеляційним судом встановлено, що 01.05.2022 року законодавцем були внесені зміни у чинний КПК України щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Згідно зі ст.335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Апеляційний суд зазначає, що у КУпАП такі зміни цим законом не були внесені. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Вказане обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до КПК України, участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов'язковою.
КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо), (ст.277 КУпАП).
Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Таким чином, застосування норм КПК України до правовідносин у даній справі про адміністративне правопорушення за аналогією закону не видається можливим.
Враховуючи вищевикладене, чинним КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Так, правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, мало місце 21 жовтня 2023 року, тому строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , передбачений ст.38 КУпАП, тривав до 21 жовтня 2024 року, а отже на момент розгляду справи в суді першої інстанції 03 липня 2025 року, передбачені ч.6 ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, у зв'язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягало закриттю.
Однак, при розгляді справи дана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, постанова місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Шевченка А.С. задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області він 03 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І.Полюхович