Справа № 761/15888/25
Провадження № 3/761/3566/2025
08 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП
21.03.2025 о 23.28 м. Київ, вулиця Володимирська, 15 ОСОБА_1 керував т.з. Porshe Macan д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, поведінка що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 24.04.2025 подав заяву про відкладення судового розгляду для залучення адвоката, разом з тим в подальшому в жодне із призначених судових засідань не прибув.
07.05.2025 до суду прибув адвокат Севастьянов С.В., надавши повноваження, ознайомився із матеріали справи. В судові засідання призначені на 23.05.2025, 06.06.2025, 18.07.2025 та 08.08.2025 адвокат не прибув, в кожне із призначених судових засідань, адвокатом безпосередньо в день визначений для судового розгляду подавались клопотання про відкладення судового розгляду на іншу дату, із зазначенням обставин неможливості прибуття. Разом з тим, адвокатом до жодної із заяв про відкладення судового розгляду не було долучено доказів поважності причин не прибуття.
Суд при цьому наголошує, що добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами, а безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Приймаючи до уваги поведінку особи, яка притягається до відповідальності, яка не з'явилася в жодне із судових засідань, так і позицію адвоката, який неодноразово просив про відкладення, не надаючи при цьому доказів поважності не прибуття, з метою розгляду справи у розумні строки, суддя вважає таку процесуальну поведінку неналежною, та розглядає справу в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів, виходячи з того, що сторона захисту не реалізувала своє право на прибуття в судове засідання безпосередньо та надання пояснень щодо обставин викладених у протоколі, а також такі пояснення не були подані і у письмовому вигляді.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі наступного.
КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 22.03.2025 серії ЕПР1 № 278108 (час складання 00:33:48), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; тобто всі необхідні відомості, які визначені законом; згідно відеозапису з боді-камер працівників патрульної поліції, який міститься на DVD-R диску та долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений під час керування т.з. Porshe Macan д.н.з. НОМЕР_1 21.03.2025, за порушення ПДР, в подальшому працівником поліції шляхом проведення ряду тестів встановлено, що особа з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, поведінка що не відповідає дійсності, на що ОСОБА_1 повідомив, що це може бути пов'язано із вживання кави. Протягом однієї години після зупинки працівники поліції, роз'яснивши ОСОБА_1 його права, пропонували проїхати до закладу охорони здоров'я, для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, як то визначено відповідними нормами, пославшись на номер наказу та порядок проведення такого огляду. Разом з тим ОСОБА_1 поспілкувавшись з особою, яку називав своїм законним представником вимагав проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння безпосередньо на місці. Особа, яка в телефонному режимі назвалася адвокатом ОСОБА_1 , протягом години до місця зупинки останнього не прибула, в телефонному режимі вимагала забезпечити проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою тесту безпосередньо на місці зупинки. При цьому працівниками поліції, ОСОБА_1 та його представнику неодноразово роз'яснювався порядок проходження огляну на стан наркотичного сп'яніння у відповідному закладі охорони здоров'я, до якого ОСОБА_1 мали доставити працівники поліції, на що останній згоди не надав, наполягаючи на огляді на місці зупинки безпосередньо, а також роз'яснено, що ОСОБА_1 протягом трьох годин з моменту зупинки, має право самостійно звернутись до визначеного закладу охорони здоров'я для проходження огляду.
П. 1, 2 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція) визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду. Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
П. 12 Розділу 2 «Інструкції» встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. 2,3,4 Розділу 3 «Інструкції» огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Разом з тим, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд проведено не було. Самостійно ОСОБА_1 також не скористався своїм правом пройти огляд на підставі направлення, оскільки результати такого огляду суду надані не були.
Також суддею враховується і положення ст. 2 та ст. 23 КУпАП відповідно до яких завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до переконання про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та доведеність її вини, оскільки працівниками поліції було дотримано встановлений порядок щодо проведення огляду особи на стан наркотичного сп'яніння, разом з тим, поведінка особи на місці зупинки протягом часу від моменту зупинки до моменту складання протоколу, свідчить про фактичну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду.
Наведені вище судом докази є належними та такими що поза розумним сумнівом доводять наявність події адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.
В контексті вказаних обставин суд зазначає, що поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.
За встановлених обставин, приходжу до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Відомостей, щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору судді не надано.
На підставі наведеного, керуючись статтями 40-1, частиною першою статті 130, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Антоніна КВАША