Номер провадження 2-а/754/399/25
Справа №754/7664/25
Іменем України
13 серпня 2025 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Федоренка Богдана Володимировича інспектора 2 взводу 1 роти 3 батальйону полку 2 УПП в м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.05.2025 постановою інспектора 2 взводу 1 роти 3 батальйону полку 2 УПП в м. Києві старшим лейтенантом поліції Федоренком Б. В. на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вважає, що зазначена постанова постановлена незаконно і необґрунтовано та підлягає скасуванню. У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що дії інспектора неправомірні, так як він не порушував Правил дорожнього руху України, просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 4669383 від 06.05.2025.
23.05.2025 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
03.06.2025 до суду надійшов відзив від Департаменту патрульної поліції, відповідно до якого зазначено, що 06.05.2025 о 20:10 в м. Києві, по вул. Пухівська, 2, позивач керував транспортним засобом «BMW», державний номер НОМЕР_1 , на дорозі яка має дві смуги в одному напрямку рухався у крайній лівій смузі при вільній правій. Та не маючи поліса договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Крім того не мав прав керування транспортним засобом, а саме не склав у сервісному центрі МВС теоретичного і практичного іспиту після позбавлення права керування на строк 12 місяців Деснянським районним судом м. Києва від 05.08.2021 по справа № 754/15749/21, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за яке ч. 5 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Внаслідок чого позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00грн. Зазначають, що інспектор після з'ясування обставин справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з'ясуванні обставин справи в їх сукупності керуючись законодавством України і правосвідомістю прийняв рішення, вчинити дію скласти постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Ураховуючи викладене вище, та беручи до уваги те, що інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення правильно кваліфікував вчинене позивачем правопорушення, застосувавши норми матеріального права, просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 242 КАС України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення ,ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд установив такі факти та їх правовідносини.
27.10.2021 постановою Деснянського районного суду м. Києва, по справі № 754/15749/21, притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17000,00грн) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З постанови Деснянського районного суду м. Києва від 27.10.2021, вбачається, що 02.08.2021 о 23:30 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW», державний номер НОМЕР_1 , по вул. Центральній в с. Лебедівка Б.-Дністровського району Одеської області, порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на металеві ворота, що спричинило пошкодження транспортного засобу, крім того, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW», державний номер НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації, почервоніння очей, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР та вчинив правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
06.05.2025 інспектором 2 взводу 1 роти 3 батальйону полку 2 УПП в м. Києві старшим лейтенантом поліції Федоренком Б. В., постановлено постанову серії ЕНА № 4669383 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 3400,00грн.
Відповідно до постанови серії ЕНА № 4669383 зазначено, що 06.05.2025 о 20год 10хв в м. Києві, по вул. Пухівська, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW», державний номер НОМЕР_1 , на дорозі яка має дві смуги в одному напрямку рухався у крайній лівій смузі при вільній правій. Та не маючи поліса договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не склав у сервісному центрі МВС теоретичного і практичного іспиту після позбавлення права керування на строк 12 місяців Деснянським районним судом м. Києва від 05.08.2021, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, а саме керування транспортного засобу особою, яка не має права керувати транспортним засобом.
Стаття 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Згідно із пункту 1.1 ПДР України, ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як убачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення позивачем вимог п. 2.1 «а» ПДР України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 126 КУпАП.
Згідно із п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно із статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної Постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із частини 1 статті 75 КАС України, вбачається, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має гуртуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач порушив п. 2.1 «а» ПДР України. При цьому, в оскаржуваній постанові відповідач покладається на докази, якими підтверджують обставини вчиненого позивачем правопорушення, зафіксовані не в автоматичному режимі, а саме посилаються на відеозапис з портативного відео реєстратора поліцейського.
При цьому, судом враховано положення ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», якою передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання ПДР.
Дослідивши наданий відповідачем до матеріалів справи оптичний диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, суд установив, що 06.05.2025 водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за керування транспортним засобом по дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, рухався у крайній лівій смузі при вільній правій.
Працівниками поліції, під час перевірки особи за допомогою бази ІПНП «Армор», було встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлявся права керування транспортним засобом терміном на один рік, на підставі постанови Деснянського районного суду м. Києва. При цьому керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не склав у сервісному центрі МВС теоретичного і практичного іспиту після позбавлення права керування
Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що він ніколи не був позбавлений судом права керування транспортними засобами. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був притягнутий Деснянським районним судом м. Києва до адміністративної відповідальності за ст. 124 ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в 17000,00грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, кожна особа яка вчинила адміністративне правопорушення, та відносно якої складався протокол про адміністративне правопорушення, зобов'язана цікавитись долею складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не займаючи пасивну позицію розгляду складених відносно неї матеріалів.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Суд звертає увагу, що згідно з сталою практикою ЄСПЛ (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року) Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що дії працівників поліції відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, Закону України «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, отже адміністративне стягнення було накладено правомірно.
Отже оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА № 4669383 від 06.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, є законною, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладається на позивача.
Керуючись Конституцією України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Правилами дорожнього руху України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, ст. 72, 77, 118-119, 122, 132, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,
У позові ОСОБА_1 до Федоренка Богдана Володимировича інспектора 2 взводу 1 роти 3 батальйону полку 2 УПП в м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Федоренко Богдан Володимирович , інспектор 2 взводу 1 роти 3 батальйону полку 2 УПП в м. Києві Департаменту патрульної поліції, адреса місця роботи: м. Київ, вулиця Федора Ернеста, буд. 3.
Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд. 3.
Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2025.
Суддя В. В. Бабко