ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16255/25
провадження № 1-кс/753/2223/25
"08" серпня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025100020001128 від 25 березня 2025 року,
адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до Дарницького районного суду міста Києва із скаргою на бездіяльність слідчого Дарницького УП ГУ НП в м. Києві у кримінальному провадженні № 12025100020001128 від 25 березня 2025 року, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 04 серпня 2025 року скаргу передано судді ОСОБА_1 .
На обґрунтування скарги адвокат зазначає, що 25 липня 2025 року співробітниками Дарницького УП ГУНП у м. Києві було проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у якій фактично проживає ОСОБА_5 . В результаті проведення обшуку було вилучено майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме: пошкоджений аркуш паперу та ноутбук. Адвокат зазначає, що клопотань слідчого чи прокурора про арешт вилученого майна не надходило, разом з тим, вилучене майно досі не повернуто його власнику. У зв'язку з цим, адвокат просить повернути тимчасово вилучене майно його власнику, а також визнати бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна протиправною.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримала, просила задовольнити та повернути ОСОБА_5 вилучене майно. Наголосила, що ОСОБА_5 не має жодного статусу у даному кримінальному провадженні, зауважила, що арешт на майно не накладався.
Слідчий ОСОБА_4 , який є старшим слідчим у групі слідчих в даному кримінальному провадженні, заперечував щодо задоволення скарги. Просив долучити до матеріалів скарги копію постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, і вилучених у ОСОБА_5 речей. Зазначив, що ноутбук було вилучено у зв'язку із тим, що він був запаролений, та в подальшому слідчим було винесено доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку статті 40 КПК України, та зокрема, доручено оперативним співробітникам провести огляд вилученого ноутбука та аркушу паперу.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення адвоката та слідчого, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення вимог скарги, виходячи з наступного.
Під час розгляду скарги встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100020001128 від 25 березня 2025 року.
25 липня 2025 року співробітниками Дарницького УП ГУНП у м. Києві на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва № 753/7904/25 від 18 липня 2025 року було проведено обшук у помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , у якій фактично проживає ОСОБА_5 . В результаті проведення обшуку працівниками поліції було вилучено пошкоджений аркуш паперу та ноутбук, які належать ОСОБА_5 , про що зазначено у протоколі обшуку.
Відповідно до постанови слідчого від 25 липня 2025 року вилучені речі були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Окрім того, 28 липня 2025 року слідчим у даному кримінальному провадженні було винесено доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку статті 40 КПК України, та зокрема, доручено оперативним співробітникам провести огляд вилученого ноутбука та аркушу паперу.
Вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності дізнавача, слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, згідно із п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Частиною першою статті 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ччастини другої статті 168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як вбачається з ухвали суду від 18 липня 2025 року слідчим суддею надано дозвіл наогляд та копіювання інформації з мобільних телефонів, ноутбуків, планшетів, комп'ютерів із залученням відповідних спеціалістів, а у разі якщо доступ до вищевказаних мобільних терміналів систем зв'язку та електронних приладів обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту - на вилучення вищевказаних мобільних телефонів. ноутбуків, планшетів, комп'ютерів.
Отже, в силу норм статті 168 КПК України вилучений під час обушку ноутбук є тимчасово вилученим майном, та, відповідно, після такого вилучення слідчий мав би звернутись до суду із клопотанням про накладення арешту на вилучений ноутбук. Вказаних дій слідчим здійснено не було, що підтверджено слідчим у судовому засіданні.
Згідно із ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;
4) у разі скасування арешту;
5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 статті 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Враховуючи те, що майно ОСОБА_5 - ноутбук є тимчасово вилученим, та з огляду на те, що клопотання про накладення арешту на це майно не подавалося, відповідна ухвала слідчим суддею не виносилась, докази на спростування такого висновку в матеріалах відсутні, таке тимчасово вилучене майно - ноутбук, має бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучалось, або власнику.
Поряд з цим, відсутні підстави для повернення вилученого під час обшуку "пошкодженого аркушу паперу", оскільки з урахуванням змісту ухвали суду від 18 липня 2025 року таке майно не є тимчасово вилученим, а отже не потребувало постановлення ухвали суду про накладення арешту на нього.
Щодо вимоги скаржниці про визнання протиправною бездіяльності слідчого, то в цій частині скарга також не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до частини п'ятої статті 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Слідчий суддя в межах розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, не наділений відповідними процесуальними повноваженнями для вирішення питання про визнання бездіяльності слідчого протиправною.
Керуючись ст. 7, 22, 214, 303 - 309, 368-372, 376 КПК України, суд
скаргу адвоката ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноваженого слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві з групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100020001128 від 25 березня 2025 року повернути ОСОБА_5 вилучене в ході обшуку 25 липня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме ноутбук, що був поміщений до спецпакету № ЕХР0462348.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1