Справа № 752/10221/25
Провадження №: 1-кп/752/2089/25
13.08.2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження №22023000000000980 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст.258; ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
встановила:
в підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 подав клопотання про закриття кримінального провадження №22023000000000980 у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Подане клопотання обґрунтовує тим, що 05.05.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру і з врахуванням ухвал слідчих суддів строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено до 11 місяців, тобто до 05.04.2025 року. Захисник вказує, що 25.03.2025 року слідчим в порядку ст. 290 КПК України було повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення (залишок строку 11 днів). ОСОБА_9 зазначає, що слідчий надавав стороні захисту 28.03.2025 року, 02.04.2025 року та 11.04.2025 року не всі матеріали досудового розслідування одночасно, що на думку захисника, позбавило сторону захисту можливості одночасно ознайомитись з усіма матеріалами та здійснити їх порівняльний аналіз. Вказує, що під час складання та підпису відповідних протоколів про ознайомлення, сторона захисту жодних зауважень чи заперечень не висловлювала, оскільки після ознайомлення з частиною томів, слідчий не повідомляв про наявність ще матеріалів кримінального провадження, що на переконання захисника порушує право ОСОБА_5 на захист. Зазначає, що такими чином станом на 11.04.2025 року сторона захисту ознайомилась з усіма наданими слідчим матеріалами досудового розслідування і з врахуванням строку залишку досудового розслідування (11 днів), строк досудового розслідування закінчився 22.04.2025 року, а тому, на думку захисника, направлення до суду обвинувального акту 25.04.2025 року було здійснено поза межами строку досудового розслідування і ОСОБА_5 не набув статусу обвинуваченого, а тому, кримінальне провадження №22023000000000980 підлягає закриттю на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України. Також захисник вказав, що злочини в яких обвинувачується ОСОБА_5 не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров'я особи, а отже, на його думку, обмежень у застосуванні п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, немає.
Захисник ОСОБА_8 також підтримала клопотання захисника ОСОБА_9 та просила задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали клопотання захисника ОСОБА_9 .
Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання захисника. Свою позицію обґрунтував письмово у своєму запереченні з додатками до нього.
Заслухавши сторін, вивчивши клопотання захисника про закриття провадження у справі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст.258 КК України, а саме у пособництві до готування терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення за попередньої змовою групою осіб.
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 13 лютого 2023 року у справі 932/8842/20, у даному випадку, а саме у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України поняття "злочин проти життя та здоров'я особи" охоплює своїм змістом не тільки злочини, передбачені в розділі II Особливої частини КК, а й інші склади злочинів, у яких додатковим об'єктом посягання є життя та здоров'я особи.
Крім того, для правильного застосування норми п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК судом обов'язково має враховуватись, з огляду на положення ст. 12 КК, й тяжкість відповідного злочину з об'єктом посягання (основним або додатковим) на життя та здоров'я особи. При цьому, з огляду на те, що комплексне поєднання декількох об'єктів посягання надає злочину окремої якості, визначення тяжкості злочину має стосуватися діяння загалом як такого, що містить складний (ускладнений) склад кримінального правопорушення. А тому, якщо з огляду на приписи ст. 12 КК та санкцію відповідної кримінально-правової норми злочин із додатковим об'єктом посягання у виді життя та здоров'я особи є тяжким чи особливо тяжким, то він для застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК охоплюється поняттям «тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи».
Однією з кваліфікуючих ознак злочину передбаченого ч. 1 ст. 258 КК України, є створення небезпеки для життя та здоров'я людини. Отже, під час терористичного акту основним безпосереднім об'єктом є громадська безпека, проте під час його вчинення може завдаватися шкода або створюватися непередбачуваних масштабів загроза й іншим цінностям, у тому числі й життю та здоров'ю особи, оскільки такий злочин є одним із найнебезпечніших проти громадської безпеки.
З огляду на те, що додатковим об'єктом злочину передбаченого ч. 1 ст. 258 КК України, є життя та здоров'я особи і відповідно до ст. 12 КК України цей злочин віднесено до категорії тяжких злочинів у контексті застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України зазначений злочин охоплюється поняттям «тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи».
Колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що інкриміновані дії ОСОБА_5 , зокрема за ч. 1 ст. 258 КК України, беззаперечно охоплюють поняття "тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи", підстав для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, колегія суддів не вбачає, а отже доводи захисника, що злочин передбачений ч. 1 ст. 258 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5 не відноситься до злочину проти життя та здоров'я є безпідставними та такими, що суперечать нормам КПК України.
Слід зазначити, що вищезазначені доводи колегії суддів є беззаперечною та достатньою підставою для відмови в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 , разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку і іншим доводам захисника, зокрема, щодо направлення обвинувального акту до суду поза межами досудового розслідування.
Так, колегією суддів встановлено, що 05.05.2024 року було повідомлено про підозру як ОСОБА_10 , так і ОСОБА_6 .
Востаннє, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.11.2024 року було продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 05.04.2025 року.
25.03.2025 року було повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування та відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Таким чином, станом на 25.03.2025 року залишок строку досудового розслідування склав 11 днів.
Колегія суддів зазначає, що у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, до яких надано доступ, лише встановлення чіткого строку на ознайомлення ухвалою слідчого судді є правовим орієнтиром, з якого обчислюється гранична дата завершення досудового розслідування.
Так, колегією суддів встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2025 року, яка набрала законної сили, було констатовано зволікання сторони захисту із ознайомленням з матеріалами кримінального провадження у зв'язку з чим, усій стороні захисту та обвинуваченим встановлено строк на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 24.04.2025 року включно.
З наведеного вбачається, що безпідставно вважати 22.04.2025 року датою закінчення строку досудового розслідування, а отже таке твердження захисника є помилковими.
Таким чином, оскільки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування тривало з 25.03.2025 року по 24.04.2025 року, із врахуванням залишку строку в 11 днів, строк досудового розслідування сплинув би 05.05.2025 року, а отже такі дії органу досудового розслідування як надання обвинувального акту відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стороні захисту та направлення його до суду було здійснено в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 219, 284, 314 КПК України, колегія суддів
постановила:
у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження №22023000000000980 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3