Справа № 752/10313/25
Провадження №: 1-кс/752/5134/25
10 червня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва клопотання слідчої СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_7 ,подане в рамках кримінального провадження № 42025102010000005 від 04.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
встановив:
до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вищевказане клопотання, яке обґрунтовується наступним.
СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за процесуального нагляду Голосіївської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025102010000005від 04.02.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368. ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.02.2025 року гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 13:00 год., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи у комунальному некомерційному підприємстві «Консультативно-діагностичний центр» Подільського району м. Києва», що за адресою: м. Київ, вул. Мостицька, 9, звернувся до лікаря-хірурга військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з приводу проходження ВЛК та визначення придатності до військової служби.
За результатами розгляду документів та спілкування у ОСОБА_9 , який без проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів відносно ОСОБА_8 та усвідомлюючи наявність ймовірних порушень функцій організму, які спричиняють обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я у останнього, раптово винник злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоду для себе від останнього.
Так, ОСОБА_9 , переслідуючи корисливий мотив, умисно з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третьої особи розробив злочинний план, який передбачає залучення інших осіб для сприяння та виготовлення необхідних медичних документів, достовірно знаючи, що порушує порядок проходження військово-лікарською комісії повідомив ОСОБА_8 , щоб отримати відстрочку від військової служби практично не можливо без отримання відповідної медичної документації та почав вимагати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за свою допомогу в проходженні стаціонарного лікування та отримання за результатами медичного обстеження отримання медичних документів, які стануть у подальшому підставою відстрочки від військової служби.
З цією метою 06.03.2025 ОСОБА_9 залучив до неправомірних діянь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має вплив на безперешкодне позачергове оформлення громадян у Київській міській лікарні № 4 на стаціонарне обстеження за грошову винагороду без фактичного проходження обстеження.
В той же день ОСОБА_9 пояснив ОСОБА_8 , що для подальшого успішного оформлення медичного обстеження, необхідно пройти стаціонарне обстеження для чого звернутись до його знайомої ОСОБА_5 та попередив, що без надання неправомірної вигоди отримати його не можливо, тим самим почав вимагати в нього неправомірну вигоду для іншої особи, а саме ОСОБА_5 у розмірі 30000 грн. вчинення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженої на виконання функцій держави, а саме посадових осіб Київської міської лікарні № 4 за оформлення документів стаціонарної госпіталізації.
Надалі, 08.04.2025 ОСОБА_9 надав вказівку ОСОБА_8 прибути до Київської міської лікарні № 4 за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 17 та під час особистої зустрічі із ОСОБА_5 передати їй грошові кошти у розмірі 30 000 грн за оформлення документів стаціонарної госпіталізації.
08.04.2025 в ході проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_8 приблизно о 12:50 год прибув до Київської міської лікарні № 4 за адресою: м.Київ, вул. Солом'янська, буд. 17, де, на вимогу ОСОБА_9 щодо безперешкодного оформлення документів стаціонарної госпіталізації, передав ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 30000 грн. для здійснення впливу на посадових осіб Київської міської лікарні № 4 щодо оформлення документів на стаціонарне обстеження ОСОБА_8 без його фактичного проходження.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 08.04.2025 ОСОБА_5 , після одержання неправомірної вигоди у розмірі 30 000 грн, здійснила вплив на невстановлених медичних працівників Київської міської клінічної лікарні № 4, з метою видачі гр. ОСОБА_8 виписки про проходження стаціонарного лікування та написання діагнозу, який стане підставою для подальшого проходження ВЛК та отримання непридатності до військової служби.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 11.04.2025 року гр. ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 прибув до відділення приймальні Київської міської клінічної лікарні № 4 та забрав виписку (заключення) із медичної картки хворого № 5390.
Дана виписка підписана лікуючим лікарем ОСОБА_10 та завідуючим відділення ОСОБА_11 , а також заступником директора ОСОБА_12 та затверджена печатками. У заключені вказано, що ОСОБА_8 заборонено фізичне навантаження на вісь хребта, однак проблем зі здоров'ям хребта ОСОБА_8 не має.
04.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами: -протоколами допиту свідка; -протоколами огляду та вручення грошових коштів; -протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; -протоколами за результатами виконання постанови про контроль за вчиненням злочину; - протоколами обшуків; - речовими доказами та документами,-іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Метою застосування даного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 , покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України.
Підставою застосування даного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваного покладених на неї процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування, суду.
Стосовно вказаного ризику (як підстави застосування запобіжного заходу, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК), слід зауважити, що застосування запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), одним з важливіших серед яких є специфіка кримінального правопорушення. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що хоча злочин, передбачений ч. 2 ст. 369-2 КК України, формально належить до нетяжкого кримінального правопорушення, його корупційний характер становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки посягає на нормальне функціонування державного апарату та підриває довіру громадян до влади.
Згідно вимог ст. 69, 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину не передбачено. Таким чином, орган досудового розслідування вважає вірогідним переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, з огляду на покарання, яке загрожує їй у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та враховуючи відсутність можливості уникнути відбування покарання.
Ризик переховування особи може полягати в міжнародних зв'язках підозрюваної: якщо особа має родичів, бізнес або інші зв'язки за кордоном, це збільшує ймовірність того, що вона може втекти, аби уникнути кримінальної відповідальності. Соціальний статус або значні фінансові ресурси дозволяють особі мати можливості для втечі (наприклад, виїхати за кордон під виглядом туриста або за іншими підставами). Розмір неправомірної вигоди або серйозність злочину може бути додатковим стимулом для підозрюваної, щоб втекти або сховатися від правосуддя.
2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 має вплив безпосередньо на медичних працівників та посадових осіб у Київській міській лікарні № 4 є підстави вважати, що вона може вчиняти дії, з метою приховування вчинення кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування ще триває продовжуються проводитись слідчі дії направлені на встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення..
3.Незаконно впливати на свідків, які на теперішній час допитані на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що на даний час підозрюваній ОСОБА_5 стали відомі анкетні дані свідків у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим вона, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на них, змушуючи надавати бажані для нього показання. Усвідомлюючи вищевказані обставини обвинувачений шляхом шантажу, умовлянь, погроз може чинити тиск на свідків з метою зміни чи відмови останніх від дачі показань. Показання осіб мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Актуальність існування такого ризику - до моменту безпосереднього сприйняття показань потерпілого та свідків під час судового засідання.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 має вплив безпосередньо на медичних працівників та посадових осіб у Київській міській лікарні № 4 є підстави вважати, що вона може продовжити вчиняти корупційні злочини, з метою власної вигоди. Наявність ризику можливого вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення обґрунтовується характером інкримінованого їй кримінального правопорушення - злочин є умисним та корисливим.
5. Перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.
З врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваної, в силу характеру вміненого ОСОБА_5 діяння та одночасної потребі у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Водночас, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання вказував, що злочин нетяжкий, нікого із вказаних у клопотанні осіб підозрювана не знає, підозра є необґрунтованою, ризики недоведені. Крім того, вказував, що підозрювана проживає у АДРЕСА_1 , договір оренди є, але не з собою.
Підозрювана підтримала захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, приходжу до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за процесуального нагляду Голосіївської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025102010000005 від 04.02.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368. ч. 2 ст. 369-2 КК України.
04.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 могла вчинити зазначений вище злочин.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами допиту свідка; протоколами огляду та вручення грошових коштів; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами за результатами виконання постанови про контроль за вчиненням злочину; протоколами обшуків; речовими доказами та документами, іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана може вчинити дії, передбачені статтею 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати провадженню іншим чином.
Наявність вказаних ризиків є обґрунтованим з огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, усвідомлюючи тяжкість покарання може ухилитись від слідства та суду, з метою уникнення відповідальності може впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушенню, перешкоджати провадженню іншим чином.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваної, стан здоров'я, сімейний стан, матеріальний стан, раніше не судима.
При обранні запобіжного заходу необхідно врахувати те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню тадо ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Так, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Виходячи з наведеного, вважаю що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків, а також буде запобігати його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 176 -178, 181, 184, 186, 194 -196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, а саме до 04.08.2025 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкуванняз підозрюваним ОСОБА_9 та іншими особами, які є свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали до 04.08.2025 включно.
Виконання ухвали доручити органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1