Провадження № 2-а/712/244/25
Справа № 711/6700/25
11 серпня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ПІЗНЯХІВСЬКІЙ А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 26.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №830/М/2025 відповідно до якої його, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Згідно з даною постановою ОСОБА_3 19.02.2025 року о 15 годині 00 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовився від отримання направлення на проходження ВЛК, чим порушив абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ.
Вказує, що під час його перебування в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 він мав намір самостійно пройти комісію ВЛК, але його змушували проходити під супроводом працівників ТЦК - він відмовлявся, але не відмовлявся проходити ВЛК. Зазначає, що він самостійно пройшов ВЛК про що свідчать відомості з Резерв +.
При цьому, про наявність Постанови він дізнався лише 11 липня 2025 року, після блокування його карткового рахунку. У його присутності Постанова працівниками ТЦК не виносилась та за адресою його місця проживання не надходила.
Вважає дану постанову не обґрунтованою та незаконною. У зв'язку з чим просить її скасувати та закрити провадження по справі відносно нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Поновити строк на звернення з даним позовом до суду.
Ухвалою від 05 серпня 2025 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач до судового засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подавав.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як встановлено судом, оскаржувана постанова була отримана позивачем 11.07.2025 року після блокування його карткового рахунку, а з даним позовом останній звернувся до суду 18.07.2025 року, що підтверджено відміткою Укрпошти на поштовому конверті, тобто в межах 10-ти денного строку, визначеного для оскарження постанови суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання даного позову.
Судом встановлено, що 26.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №830/М/2025 відповідно до якої його, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Згідно з даною постановою ОСОБА_3 19.02.2025 року о 15 годині 00 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовився від отримання направлення на проходження ВЛК, чим порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ.
За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Частиною 1 статті 2101 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Як зазначено у абз. 3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ч.13 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначено у повістці.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 .
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
Судом встановлено, що 19.02.2025 року відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.2101 КУпАП, в якому вказано, що 19.02.2025 року о 15 год. 05 хв. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що громадянин ОСОБА_3 відмовився від отримання направлення на проходження ВЛК та від проходження ВЛК. В графі «пояснення та зауваження» ОСОБА_3 вказав, що від проходження ВЛК не відмовлявся, так як скерував направлення на ВЛК через Резерв + . Згідно Витягу з Резерв + позивачем, дійсно, підтверджено запис на військово-лікарську комісію (направлення № 2537144 від 19.02.2025, Установа - КНП «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ЗМР). Згідно даних Резерв+ ОСОБА_3 пройшов ВЛК 25.03.2025 року.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 видавалось направлення позивачу на військово-лікарську комісію, а також, що таке направлення було зареєстровано в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію. Відповідачем не доведено належними доказами факт відмови позивача від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, оскільки йому не було в належній формі запропоновано проходження медичного огляду. Доказів зворотного суду не надано.
З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_3 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 2101 КУпАП, оскільки доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп., що підтверджено відповідною квитанцією. У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволені, відповідно до ст.139 КАС України судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 241-246, 250-251, 262, 286 КАС України, ст.ст. 210-1, 245, 251, 268, 283 КпАП України, суд -
Поновити ОСОБА_4 пропущений процесуальний строк для звернення до суду з позовом до суду.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № №830/М/2025 від 26.02.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу 17 000 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку визначеному ч. 4 ст. 286 та ст. 297 КАС України.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.