Справа № 355/1944/24
Провадження № 2/355/161/25
28 липня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
представника позивача Кенца Р.І.
представника відповідача Куценко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кенца Романа Івановича до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Баришівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
До суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кенц Р.І. з позовною заявою у якій просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 гривень під час подачі позовної заяви до суду.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 94 років померла ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина до складу спадщини входить житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ; Земельна ділянка кадастровий номер 3220255101:01:086:0005 площею 0,135 га на якій розташований будинок. ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та після реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка ОСОБА_5 . Під час перебування у шлюбі у спадкодавця ОСОБА_3 народилось двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (після одруження 05 березня 1994 року прізвище змінено на ОСОБА_8 ). Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_9 взяла дівоче прізвище ОСОБА_10 . Позивач ОСОБА_1 11 липня 2024 року подала до Баришівської державної районної нотаріальної контори заяву про вступ у спадщину та 11 липня 2024 року було відкрито спадкову справу №72692890, в спадковому реєстрі значиться №77622187 від 11 липня 2024 року. Після відкриття спадщини у приміщенні Баришівської державної нотаріальної конторі позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що про вступ у спадщину по праву представлення подав син ОСОБА_6 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 )- ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі. Позивач ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 не має законних підстав для спадкування за правом представлення з огляду на наступне. Відповідач ОСОБА_2 майже з самого свого народження, після розлучення батьків, не проживав зі своїм батьком ОСОБА_6 та не брав участь в утриманні батька, який мав хронічні проблеми з алкоголем та пов'язані з цим проблемами зі здоров'ям. Після смерті батька, відповідач ОСОБА_2 не брав участь у похованні батька та не подавав заяв про вступ у спадщину за своїм батьком. Відповідач ОСОБА_2 також ніколи не цікавився життям своєї бабусі ОСОБА_3 , яка в силу віку останні роки перебувала в безпорадному стані. ОСОБА_3 починаючи з 2003 року перебуваючи в похилому віці та відчуваючи проблеми з здоров'ям почала отримувати пенсію за місцем свого проживання.
Усі витрати по утриманню, лікуванню, догляду та похованні як ОСОБА_6 так і ОСОБА_3 несла позивач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_11 . Після смерті сина ОСОБА_6 з яким ОСОБА_3 проживала в одному домі залишалась сама і не мала змоги самостійно себе забезпечувати і позивач змушена нести весь тягар утримання спадкодавця. Відповідачу було достовірно відомо про проблеми зі здоров'ям покійного батька та своєї бабусі, але він не брав участі в їхньому утриманні та навіть у простому спілкуванні За весь час починаючи від смерті батька у серпні 2022 року по день смерті спадкодавця у квітні 2024 року відповідач жодного разу не відвідував бабусю ОСОБА_3 та не давав кошів на її утримання, хоча сам він проживає у сусідньому з селищем Баришівка селі Пасічна. Враховуючи те, що розмір пенсії спадкодавця не дозволяв забезпечити належний рівень її життя, витрати на утримання спадкового майна (сплата комунальних платежів, поточний ремонт, придбання побутових речей) та годування спадкодавця несла позивача зі своїм чоловіком. Позивач ОСОБА_1 проживаючи у місті Києві останні декілька років кожного тижня приїздила у селище Баришівку для приготування їжі своїй матері, та доглядала її. Після смерті сина ОСОБА_3 вже не усвідомлювала своїх дій та не впізнавала своїх родичів. Через ці події ОСОБА_1 була вимушена звертатись до родичів знайомих та наймати сторонніх осіб, щоб вони протягом будніх днів навідували ОСОБА_3 годували її та перевіряла стан здоров'я. Обставини, які наведені свідчать, що відповідач ОСОБА_2 ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, яка через похилий вік була у безпорадному стані.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась передала свої повноваження своєму представнику адвокату Кенц Р.І..
Представник позивача адвокат Кенц Р.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, передав свої повноваження представнику адвокату Куценко Н.В..
Представник відповідача адвокат Куценко Н.В. позовні вимоги не визнала просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки жодного факту перебування спадкодавця ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в безпорадному стані та доказів в ухиленні відповідача від надання допомоги надано не було. Відзиву стосовно позовної заяви надано не було.
Представник Баришівської державної районної нотаріальної контори до судового засідання не з'явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю.
Свідок ОСОБА_12 вказала, що з оголошення вона познайомилась з позивачем, погодилась доглядавати за її старенькою матір'ю. Позивач не могла знаходитися увесь час з своєю матір'ю. Приїжджала у вихідні дні субота, неділя готувала їжу, а потім знову їхала до Києва. Позивач не могла знаходитися весь час з матір'ю. Вона приходила в ранці і знаходилась до 10 годин доглядала за бабусею потім приходила у вечорі 17 годин протягом вечора. Догляд був платний з боку позивача. ОСОБА_3 скаржилась, що до неї не ходять родичі, що в неї був син який помер, знаходилася у подавленому стані. ОСОБА_3 не впізнавала її, завжди питала хто вона. Вона особисто онука бабусі не бачила. Їй не було відомо , про факти складання заповіту будь на кого на дочку або на внуків, їй також невідомо про те, що ОСОБА_3 зверталась до внуків за допомогою.
Свідок ОСОБА_12 вказала, що знає позивача ОСОБА_1 з дитинства. Проживає у сусідах з її матір'ю ОСОБА_3 .. Крім дочки в неї був і син ОСОБА_13 , який розірвав шлюб з своєю дружиною та залишилась з дитиною. ОСОБА_13 платив аліменти на утримання дитини, коли не працював аліменти надсилала ОСОБА_3 .. ОСОБА_14 не раз лікували від алкоголізму його дитина та колишня дружина, на контакти з ним не йшли.
Свідок ОСОБА_15 вказала, що проживає у сусідах з ОСОБА_3 знає її родину, сина який помер, невістку. ОСОБА_3 боялась сина, який часто запивав, не з'являвся до дому. Позивач ОСОБА_1 часто зверталась до її сина за допомогою про надання побутових послуг. У ОСОБА_3 часто бачила її дочку ОСОБА_8 та її чоловіка, а також жінку, яка її доглядала за відсутністю дочки. Вона також відвідувала ОСОБА_3 , яка вже не ходила останній час. Їй нічого не відомо стосовно заповіту ОСОБА_3 , а також звернення за допомогою до родичів.
Свідок ОСОБА_16 вказав, що знає ОСОБА_1 з дитинства як і її брата ОСОБА_14 . У ОСОБА_14 були проблеми з алкоголізмом часто запивав. Позивач ОСОБА_1 неодноразово його просила заходити до її матері ОСОБА_3 провідувати та повідомляти про її стан. Він виконував її прохання, а також займався після смерті її брата пошуком доглядачки. Коли колишньої дружини ОСОБА_14 відмовилась від догляду за ОСОБА_3 , то вона просила його знайти доглядачку.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вислухав сторони, свідків судом були досліджені матеріали справи, а саме:
Копію свідоцтва про смерть з якого слід, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 94 років, актовий запис №187. Місце смерті селище Баришівка, Броварського району, Київської області.(а.с.9)
Копію свідоцтва про одруження з якого слід, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 23 січня 1960 року у Жукинській сільської ради Вищедубечанського району Київської області, актовий запис №3. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 .(а.с.12)
Копію свідоцтва про смерть з якого слід, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 57 років, актовий запис №354. Місце смерті селище Баришівка Броварського району Київської області.(а.с.10)
Копію свідоцтва про укладення шлюбу з якого слід, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 уклали шлюб 05 березня 1994 року актовий запис №17 у відділі ЗАГСУ Баришівської РДА. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_8 , дружини ОСОБА_8 .(а.с.11)
Копію свідоцтва про народження з якого слід, що ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 її батьками є ОСОБА_4 , ОСОБА_17 .(а.с.13)
Копію свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок від 30 листопада 1978 року з якого слід, що ОСОБА_3 належить будинок по АДРЕСА_1 .(а.с.14)
Копію державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд - 0,135 га (а.с.15)
Копію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі слід, що заведена спадкова справа Баришівською державною нотаріальною конторою номер 72692890, номер у нотаріуса 162/2024, спадкодавець ОСОБА_3 .(а.с.16)
Копія заяви про виплату допомоги на похорони від ОСОБА_11 .(а.с.17 - зворотня сторона аркушу)
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права і обов'язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За ч.1 ст. 1266 ЦК України слід, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини можливе шляхом подачі заяви про прийняття спадщини у строки, встановлені ст. 1270 ЦК України та видачі відповідного свідоцтва.
За правилами ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Статтею 1270 ЦК України встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Тлумачення частини п'ятої статті 1224 ЦК України свідчить, що усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Суд зауважує, що стандарт доказування залежить від специфіки обставин, які необхідно довести у конкретній справі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.04.2021 року у справі № 442/8069/17 (провадження № 61-21401св19) зроблено висновок, що «тлумачення частини п'ятої статті 1224 ЦК України свідчить, що усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року у справі № 337/6000/15-ц (провадження № 61-1302св18) та від 04.07.2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18) зроблено висновок, що «ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій».
Вирішуючи даний спір, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Кенц Р.І. про усунення відповідача ОСОБА_2 від права на спадкування за частиною п'ятою статті 1224 ЦК України, оскільки в порушення приписів частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України щодо обов'язку доказування позивачем не доведено, що спадкодавець перебував у безпорадному стані, у зв'язку з чим потребувала допомоги від ОСОБА_2 , який свідомо ухилявся від надання такої допомоги спадкодавцю.
В матеріалах справи відсутні належні докази як безпорадного стану спадкодавця, так і ухилення відповідача ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцю.
Отже, стороною позивача не надала належних, допустимих та безспірних доказів на підтвердження одночасного настання всіх передбачених частиною п'ятою статті 1224 ЦК України обставин, що є її процесуальним обов'язком, а з таких підстав суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування такого крайнього заходу як усунення відповідача від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що сторона позивача також не навела переконливих доказів на підтвердження нагальної потреби спадкодавця в отриманні допомоги саме відповідача ОСОБА_2 .
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 1216, 1217, 1224 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кенца Романа Івановича до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Баришівська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом, відмовити.
Заходи забезпечення позову у вигляді заборони Баришівської районної держаної нотаріальної контори у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_3 за ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2024 року після набраннями цим рішенням законної сили, скасувати.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 06 серпня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов