Справа № 291/699/25
Провадження №3/291/446/25
іменем України
13 серпня 2025 року селище Ружин
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Гарбарук І.М., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1
за ч.2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20.06.2025 до Ружинського районного суду Житомирської області надійшла справа відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративні правопорушення серії ВАВ №044259 від 18.06.2025 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи під адміністративним наглядом, установленим постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 16.01.2025 у справі №291/29/25, 18.06.2025 о 12:00 год у магазині «Форра», що знаходиться за адресою с-ще Ружин вул. Незалежності 9 купував спиртний напій пиво «Чернігівське», чим порушив адміністративний нагляд. Правопорушення вчинене повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 КУпАП відповідальність за вказаною частиною настає у випадку порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:
1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);
5) не реєстрація в органі Національної поліції
Згідно із ч. 2 ст. 187 КУпАП відповідальність за даною частиною настає у випадку вчиненнях дій, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
У якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП, співробітниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №044259 від 18.06.2025; рапорт; постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 16.01.2025; постанову Ружинського районного суду Житомирської області від 13.02.2025.
Інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП, в матеріалах справи не міститься (свідки, відеофіксація події, письмові пояснення ОСОБА_1 тощо).
До матеріалів справи долучено копію рапорту. При цьому, не зауважено, що унеможливлює подати оригінал вказаного документа.
Копія набуває юридичної сили лише у разі її засвідчення в установленому порядку.
Так, відповідно до 5.26 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163:2020) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів: «З оригіналом згідно» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначеним законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії) юридичної особи або печатка «Для копій».
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не засвідчені належним чином.
Суд не має права за своєю ініціативою збирати додаткові докази винуватості особи.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що працівниками Національної поліції не було надано суду доказів належного встановлення обставин події.
Як вже зазначалося, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин (правопорушення) був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений законодавством, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У рішенні у справі "Карелін проти росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Також у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що справи відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ст.247 КУпАП, суд
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суду Житомирської області.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області І.М. Гарбарук