Справа № 279/7050/24
провадження 2/287/623/25
11 серпня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Русина М.Г.
за участю
секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України до ОСОБА_1 , третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної служби здоров'я України кошти, витрачені Комунальним некомерційним підприємством «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської області на лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 29933,34 грн.
Позов обґрунтовано тим, що вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 03.07.2023 у справі № 287/2444/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання.
Згідно з відомостями, наявними у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вирок суду набрав законної сили 02.08.2023.
Згідно з описовою частиною вказаного вироку суду, 25.11.2021, близько 17 години 40 хвилин, водій ОСОБА_1 , керував трактором колісним «ХТА-220-2» реєстраційний номер НОМЕР_1 у складі з причепом - перевантажувачем «КПЖЕ», без реєстраційного номеру, зовнішні габарити якого перевищували допустиму ширину 2,6 м, яким він частково займаючи смугу зустрічного руху та в умовах недостатньої видимості, рухався по проїзній частині автодороги «Київ-Ковель», неподалік с. Жубровичі Олевського району, Житомирської області, у напрямку м. Ковель, без супроводу автомобіля прикриття, який мав рухатися позаду та займати крайнє ліве положення відносно габаритів сільськогосподарської техніки і який обладнується з додержанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, чим грубо порушив вимоги пунктів 22.5а та 22.7 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., а також Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001р. №30. У вказаний день та час, проїжджаючи 209км.+47м. зазначеної автодороги, неподалік с. Жубровичі, Олевської ОТГ, Коростенського району, Житомирської області, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог пунктів 11.10 та 19.1 цих же Правил, під час руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості без ввімкнених на причепі габаритних ліхтарів, на дорозі, проїзна частина якої поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, рухався, займаючи одночасно дві смуги, що призвело до зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким в напрямку м. Києва керував водій ОСОБА_3 . В свою чергу водій а/м «ВАЗ-21099» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 , своїми односторонніми діями, не мав технічної можливості запобігти зіткненню. Внаслідок вказаної ДТП водієві автомобіля «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження, які знаходяться у причинному зв'язку з його смертю, що настала від поєднаної тупої травми голови, тулуба та кінцівок, супроводжувалась ушкодженням внутрішніх органів, які носять характер тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент виникнення. Пасажиру переднього правого сидіння цього ж автомобіля, ОСОБА_2 , були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: забою паренхіми нижніх часток обох легенів; закритого уламкового перелому обох кісток та лівої гомілки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я. Порушення водієм ОСОБА_1 при керуванні ним транспортним засобом, вимог п.п. 11.10, 19.1, 22.5а та 22.7 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., а також Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від18 січня 2001 р. № 30, знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради.
Лікування потерпілої ОСОБА_2 , здійснювалося за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено Національною службою здоров'я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, було витрачено 29933,34 грн.
Оскільки, саме злочинними діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження, внаслідок чого остання лікувалася у нейрохірургічному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, позивач просить стягнути з останнього витрати на лікування потерпілої, тобто матеріальні збитки, завдані державі внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Учасники провадження в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Прокурор подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явився, проте на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просив розстрочити виконання рішення в частині стягнення витрат на лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення в зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Представник Національної служби здоров'я України подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки не відомі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
За змістом наведеної норми матеріального права, обов'язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров'ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.
Таким чином, законодавець відмежовує поняття витрат на лікування потерпілого від злочину та інституту шкоди, відповідальність за заподіяння якої не завжди покладається на винну особу.
Згідно з Постановою Пленуму ВСУ від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених Постановою КМУ № 545 від 16.07.1993 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я».
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Постановою КМУ № 545 від 16.07.1993 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я» на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день проводиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Таким чином, з наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Судом встановлено, що вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 03.07.2023 у справі № 287/2444/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання покарання у виді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України (а.с. 20-25).
Так, вироком було встановлено, що 25.11.2021, близько 17 години 40 хвилин, водій ОСОБА_1 , керував трактором колісним «ХТА-220-2» реєстраційний номер НОМЕР_1 у складі з причепом - перевантажувачем «KINZE», без реєстраційного номеру, зовнішні габарати якого перевищували допустиму ширину 2,6 м, яким він частково займаючи смугу зустрічного руху та в умовах недостатньої видимості, рухався по проїзній частині автодороги «Київ-Ковель», неподалік с. Жубровичі Олевського району, Житомирської області, у напрямку м. Ковель, без супроводу автомобіля прикриття, який мав рухатися позаду та займати крайнє ліве положення відносно габаритів сільськогосподарської техніки і який обладнується з додержанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, чим грубо порушив вимоги пунктів 22.5а та 22.7 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., а також Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001р. №30.
У вказаний день та час, проїжджаючи 209км.+47м. зазначеної автодороги, неподалік с. Жубровичі, Олевської ОТГ, Коростенського району, Житомирської області, водій ОСОБА_4 , в порушення вимог пунктів 11.10 та 19.1 цих же Правил, під час руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості без ввімкнених на причепі габаритних ліхтарів, на дорозі, проїзна частина якої поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, рухався, займаючи одночасно дві смуги, що призвело до зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким в напрямку м. Києва керував водій ОСОБА_3 .
В свою чергу водій а/м «ВАЗ-21099» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 , своїми односторонніми діями, не мав технічної можливості запобігти зіткненню.
Пасажиру переднього правого сидіння цього ж автомобіля, ОСОБА_2 , були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: забою паренхіми нижніх часток обох легенів; закритого уламкового перелому обох кісток та лівої гомілки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_5 , при керуванні ним транспортним засобом, вимог п.п. 11.10, 19.1, 22.5а та 22.7 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., а також Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів| автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001р. №30., знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками.
Внаслідок цього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради.
Так, відповідно до листа КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради від 05.06.2024 № 01/1203, надісланого у відповідь на запит Коростенської окружної прокуратури, потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 26.11.2021 по 10.12.2021 (14 ліжко/денів) перебувала на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради (а.с.30 ).
Згідно з вказаним вище листом лікувального закладу, на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено Національною службою здоров'я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України у розмірі 29933,34 грн.
Встановлено, що між КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, та НСЗУ у 2021 році укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, а саме:
- № 0000-4Х85-М000 від 30.03.2021, який діяв з дати підписання сторонами до 31.12.2023 за пакетом медичних послуг «Первинна медична допомога». Загальна орієнтовна ціна договору складає 717 359,00 грн, НСЗУ здійснено оплати в сумі - 717 359,96 грн;
- № 3642-Е421-Р000 від 12.05.2021, який діяв з дати підписання сторонами до 31.12.2021 щодо надання спеціалізованої медичної допомоги за 16 пакетами медичних послуг. Загальна орієнтовна ціна договору складає 231 906 589,99 грн, НСЗУ здійснено оплати в сумі - 230 586 351,76 грн;
- №5303-Е721-Р000 від 08.07.2021, який діяв з дати підписання сторонами до 31.12.2021 за пакетом медичних послуг «Лікування пацієнтів методом перитонеального діалізу в амбулаторних умовах». Загальна орієнтовна ціна договору складає 1 422 942,00 грн, НСЗУ здійснено оплати в сумі - 1 422 942,00 грн;
- № 6123-М121-Р000 від 11.11.2021, який діяв з дати підписання сторонами до 31.12.2021 за пакетом медичних послуг «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою СОУГО-19», спричиненою корона вірусом 8АЛ8-СоУ-2». Загальна орієнтовна ціна договору складає 10 899 722,10 грн, НСЗУ здійснено оплати в сумі 10 850 891,68 грн.
Відтак, послуги КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, пов'язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено Національною службою здоров'я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.
Прокурор зобов'язаний довести, що він звертався до органу, який представляє інтереси держави та, що цей орган погодився на таке представництво.
КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради листом повідомило Коростенську окружну прокуратуру, що примусове стягнення витрат на лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 медичним закладом не відбувалось. Заходи щодо захисту інтересів держави, у тому числі цивільно-правового характеру закладом не вживалися.
Національна служба здоров'я України листом від 16.09.2024 №31669/2-16-24 повідомило Коростенську окружну прокуратуру, що примусове стягнення витрат на лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не здійснювало, а також не заперечив щодо здійснення прокуратурою представництва у суді (а.с. 53-55).
Судом встановлено, що Національна служба здоров'я України надала згоду на здійснення представництва прокуратурою в суді та не зверталася до суду для стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Виходячи з наведеного, прокурором доведено підстави звернення до суду з даним позовом. Відповідач не скористався своїм правом подати суду заперечення з приводу заявленого позову.
Матеріалами справи підтверджено, що злочинними діями відповідача потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження, внаслідок чого остання перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради і відповідно, закладами охорони здоров'я пронесено витрати на її лікування, а отже, з урахуванням наведеного та враховуючи вимоги закону щодо принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 у розмірі 29933,34 грн.
На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені нею судові витрати у вигляді судового збору.
Щодо розстрочення судового рішення суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Також це питання може бути вирішене і під час судового розгляду, що вбачається зі змісту п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України, який визначає, що у разі необхідності в резолютивній частині рішення вказується про розстрочення виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, розстрочка це спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
При цьому згідно з ч. 5ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
З наданої відповідачем заяви вбачається, що останній просить розстрочити виконання рішення суду у зв'язку з тим що він являється батьком одинаком і має онкохвору матір .
Однак доказів на підтвердження причин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим відповідачем не надано, що згідно наведених норм права є підставою для відмови у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України до ОСОБА_1 , третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради про відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров'я України, витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілого від злочину в сумі 29933 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять три) гривні 34 копійки, які перерахувати у дохід Державного бюджету України на рахунок: UA448999980313010115000006797 за балансовим рахунком 3130 «Надходження до загального фонду державного бюджету», отримувач: ГУК у Жит.обл./ТГ м. Житомир/24060300, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ 37976485.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп., які перерахувати на р/р UA158999980313111206000006741, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485, отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Олевськ/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN), «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, юридична адреса: 11500, м. Коростень, вул. героїв Чорнобиля, 10, Житомирської області, код ЄДРПОУ 02909950.
в інтересах держави в особі:
Національної служби здоров'я України, адреса: просп. Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073, ЄДРПОУ 42032422.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 06.10.2010 року Коростенським МВ УМВС України в Житомирській області, місце перебування: АДРЕСА_1 .
Третя особи: Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, адреса: 10002, м. Житомир, вул . Червоного Хреста, 3, ЄДРПОУ 01991406.
Суддя: М. Г. Русин