Справа № 283/2058/25
провадження №2/283/1147/2025
13 серпня 2025 року суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко В.В., розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
про виділ у натурі частки житлового будинку та визнання на нього права власності,
12.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділ у натурі 1/2 частки житлового будинку та визнання на нього права власності, що розташований по АДРЕСА_1 , інша частка належить зі слів позивача ОСОБА_2 .
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступного висновку.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до ч. 1 ст.175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України закріплені вимоги до позовної заяви, зокрема згідно пункту 5 позовна заява повинна містити:
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 5 ст. 177 КПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вимоги щодо засвідчення копії судового рішення визначені Розділом ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої наказом Державної судової адміністрації України за № 814 від 20.08.2019 року (зі змінами).
Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача (статті 5, 122 ЦПК). Особа, яка порушує процес, повинна зазначити в позовній заяві до суду точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також викласти обставини, що обґрунтовують вимогу позивача, тобто що право вимоги належить особі, яка вказана позивачем, а обов'язок покладений на особу, зазначену в заяві відповідачем. При розгляді справи в суді вважається, що сторони є належними.
Отже, належним виконанням вимог закону є дорученням до позовної заяви документів в оригіналах або засвідчених належним чином копіях.
Так, в позовній заяві відсутній докази належності ОСОБА_2 частини будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Отже, позивачу необхідно долучити до позовної заяви докази, які підтверджують факт належності ОСОБА_2 частини будинку за адресою АДРЕСА_1 . Для визначення того, чи є відповідач належним або неналежним, вирішальне значення має приналежність спірних прав і обов'язків. Належна сторона є носієм або спірних прав, або спірних обов'язків.
Неналежний відповідач - особа, відносно до якої за матеріалами справи виключається припущення про те, що вона є суб'єктом спірного правовідношення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
В матеріалах справи не містяться докази на підтвердження вартості житлового будинку, як наслідок, не існує можливість визначити ціну позову, а відповідно визначення точної суми судового збору, що підлягає до сплати.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення вищевказаних недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною і буде їй повернута.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки житлового будинку та визнання на нього права власності - залишити без руху, надавши йому строк п'ять днів з дня отримання ухвали, для усунення вказаних недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя