Справа № 296/7051/25
3/296/1741/25
"13" серпня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Аксьонов В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.164-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 18 червня 2025 року близько 10 год. 20 хв., перебуваючи за адресою в АДРЕСА_1 , займався забороненим видом господарської діяльності , а саме, продажем самогону домашнього виробництва, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу етилового спирту, коньячного і плодового , алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
ОСОБА_1 на виклики до суду не з'явився, про час та місце розгляду даної адміністративної справи судом повідомлявся, з письмовою заявою про відкладення розгляду даної адміністративної справи до суду не звертався.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути дану адміністративну справу без участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вивчивши матеріали даної справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним вищевказаного адміністративного правопорушення повністю підтверджується зібраними письмовими доказами по даній справі.
ОСОБА_1 порушив ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» , що свідчить про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 КУпАП.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Міністерство юстиції України листом № 8887/4408-33-18/11.2.2 від 06.03.2018 «Щодо надання роз'яснення поняття малозначності вчиненого правопорушення» роз'яснило, що чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи.
З аналізу норм закону вбачається, що визначальною передумовою для можливості застосування ст. 22 КУпАП, серед урахування даних про особу, є саме встановлення наслідків вчинення правопорушення, зокрема, чи завдали такі протиправні діяння особи значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є пенсіонером, до адміністративної відповідальності притягується вперше, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , останній вину визнає та має скрутне матеріальне становище, потребує коштів на продукти харчування, в подальшому обіцяє не вчиняти подібних порушень, ступінь його вини, відсутність тяжких наслідків, суд вважає за можливе звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Такий вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити його від адміністративної відповідальності в зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись відносно нього усним зауваженням, провадження по даній адміністративній справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.
Cуддя В. Є. Аксьонов