Справа №: 272/638/25
Провадження № 2/272/563/25
12 серпня 2025 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Волкова І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шмикової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 272/638/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
І. Суть спору
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 23.05.2024 року Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бердичівського району Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про, що зроблено актовий запис № 239.
Від спільного шлюбу дітей не мають.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що після реєстрації шлюбу проживали з відповідачкою окремо, так як позивач проходить військову службу. Відповідачка спочатку проживала з ним за місцем його реєстрації в с. Оліївка Житомирського район, а згодом повернулася до м. Андрушівка, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен має різні погляди на шлюб та сім'ю. Також зазначає, що спільне господарство не ведуть, проживають окремо та відсутній сенс підтримувати сімейні відносини. Мотивує тим, що втрачено почуття любові, поваги, підтримки, відсутність взаємодопомоги, тож не має наміру зберігати шлюб. Сім'я їх розпалася та існує лише формально, а тому збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.
У зв'язку з наведеним позивач просить задовольнити позовні вимоги та розірвати шлюб, який був зареєстрований 23.05.2024 року Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бердичівського району Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про, що зроблено актовий запис № 239.
ІІ. Позиція учасників справи
В судове засідання позивач не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивача до суду не з'явився, направив заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, через канцелярію суду направила заяву про розгляд справи у її відсутність зазначивши, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог. При розірванні шлюбу просила залишити прізвище без змін.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 27.06.2025 відкрито провадження у цій справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приймаючи до уваги, що відповідачкою подано заяву про визнання позову і таке визнання, на думку суду, не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб судом встановлено наступне.
ІV. Обставини справи, встановлені судом
Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 23.05.2024 року Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бердичівського району Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про, що зроблено актовий запис № 239 та підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 24.05.2025 (а.с.9).
V. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України, вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Вищевказані особи скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У відповідності до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
VI. Висновки суду
Сторони не підтримують шлюбних стосунків протягом тривалого часу, проживають окремо, спільних дітей не мають та не відновлюють сімейних відносин, їх шлюб має лише формальний характер, не мають спільної згоди щодо примирення, відтак вбачаються підстави стверджувати про наявність стійкого розладу подружніх стосунків.
Так, як судом установлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, спільне господарство вони не ведуть, між ними втрачено взаєморозуміння та почуття любові, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечать інтересам сторін, суд дійшов переконання, що сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо, а оскільки, шлюб між сторонами існує формально, то згідно із ст. 112 СК України наявні всі підстави для розірвання такого.
Позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з п.13 ч.1ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
На учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
З системного та логічного аналізу норм закону вбачається, що учасники бойових дій звільненні від сплати судового збору лише у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, як учасників бойових дій, тобто порушенням гарантії їх соціального захисту, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Предметом спору у даній справі є розірвання шлюбу, тобто ця справа не пов'язана з порушенням гарантій соціального захисту позивача, як учасника бойових дій, оскільки випливає з сімейних правовідносин та не стосується захисту його права, що безпосередньо пов'язане із реалізацією статусу учасника бойових дій, а відтак позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Отже, вирішуючи питання про сплату судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року в справі №545/1149/17.
Таким чином, позивач, виходячи зі змісту ст. 5 Закону України "Про судовий збір", не відноситься до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, у зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, і задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн., а також, оскільки позивач посилався на звільнення від сплати судового збору, однак даний спір не підпадає під категорію справ де учасник бойових дій звільняється від сплати такого, тому позивачу слід сплатити інші 50% судового збору в розмірі 605,60 грн. до державного бюджету.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 352-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 шлюб зареєстрований 23.05.2024 року Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бердичівського району Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про, що зроблено актовий запис № 239
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 50% судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.)Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в розмірі 50% судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.)
Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище без змін - ОСОБА_3 .
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.1 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його(її)проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне скарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя:І. М. Волков