Справа № 162/529/25
Провадження № 3/162/319/2025
13 серпня 2025 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Савич А. С., з участю секретаря судового засідання Гичук О. М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Пасевича О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи, які 30.05.2025 надійшли з ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, одруженого, який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 322245 від 06.05.2025, який складений щодо ОСОБА_1 поліцейським ВПД №1 (сел.Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області старшим сержантом поліції Кухом Михайлом Миколайовичем, 06.05.2025 біля 16 год 19 хв, в с. Цир по вул. Центральна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «HONDA GEAR», без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, яка склалася. Від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився в категоричній формі. Водія відсторонено від керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні цього адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, він не керував транспортним засобом. Вій йшов пішки, в цей час до нього підійшли поліцейські та сказали, що він керував транспортним засобом. Оскільки він не був водієм, тому відмовився проходити огляд на визначення стану сп'яніння.
Захисник Пасевич О. П. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Звернув увагу, що у матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 був водієм при обставинах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Про це свідчить і долучений до матеріалів справи відеозапис з місця події, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 йшов пішки, коли до нього підійшли працівники поліції. Будь-які докази, які свідчать про винуватість ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні. Суб'єктом цього правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом. Враховуючи, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом і не був зупинений працівником поліції під час керуванням т/з, у нього не виник обов'язок проходити огляд на визначення стану сп'яніння і за відмову у проходженні такого огляду нести адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , поліцейський ВПД №1 (сел.Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, який викликаний з ініціативи сторони захисту, пояснив, що 06.05.2025 близько 16 год в с. Цир був помічений водій скутера, який рухався з порушенням Правил дорожнього руху та не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу. Даний водій втік. У подальшому особа йшла пішки по вулиці, прикмети якої були такі самі як у водія скутера. Було встановлено, що це ОСОБА_1 , який на пропозицію поліцейського відмовився проходити огляд на визначення стану сп'яніння в установленому законом порядку, тому стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. На запитання захисника, свідок відповів, що ОСОБА_1 у місці, де складався протокол про адміністративне правопорушення, а саме, 06.05.2025 о 16 год 19 хв по вул. Центральна в с.Цир, не керував транспортним засобом. Він цю вулицю раніше переїжджав, як втікав від працівників поліції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху водій це - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Так, п. 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, додано: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2); копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.3); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.05.2025 (а.с.4); довідку про відсутність у ОСОБА_1 повторності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та відсутність посвідчення водія (а.с.5); копію протоколу про адміністративне правопорушення від 06.05.2025 щодо ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП (а.с. 6); копію постанови щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4668739 від 06.05.2025 (а.с.7); витяг з бази ІПНП щодо ОСОБА_1 (а.с.8); відеозаписи з місця події (а.с.9).
Аналізуючи зазначені матеріали у справі в їх сукупності, суд вважає, що вони не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
З долучених п'яти відеозаписів з місця події вбачається, що працівники поліції переслідують на службовому автомобілі водія скутера, без н.з, який рухається без шолома безпеки. Даний водій не виконує вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу та втікає від них у ліс. На інших відеозаписах зафіксовано розмову поліцейських на вулиці з ОСОБА_1 , який категорично заперечує, що був водієм скутера. Повідомляє, що йде пішки та на пропозицію поліцейського проходити огляд на стан сп'яніння категорично відмовляється, оскільки не має такого обов'язку.
З пояснень поліцейського Куха М. М. у судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 йшов пішки, скутером не керував, коли вони йому запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння.
Як на місці події, так і в судовому засіданні, ОСОБА_1 послідовно не визнає факт керування транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Такі пояснення ОСОБА_1 не спростовуються доказами, які долучені до матеріалів справи.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Приписи ст.62 Конституції України передбачають, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі Кобець проти України доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом .
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого розумного сумніву у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п.2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є не доведена, а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247 п.1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови судді виготовлено 13.08.2025.
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А.С. Савич