Справа № 161/16323/25
Провадження № 2-о/161/501/25
13 серпня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Мазура Д.Г.
за участю секретаря судового засідання Дручок О.М.
заявників: ОСОБА_1
ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3
представника заявників: ОСОБА_4
заінтересованої особи: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Луцькому міськрайонному суді Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису,-
12 серпня 2025 року представник заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , - адвокат Чорна Л.О., звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 ,. та ОСОБА_5 , перебували в зареєстрованому шлюбі 33 роки, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.11.2023 їх шлюб було розірвано. Причиною слугувало систематичне вживання: ОСОБА_5 алкоголю, що призводило до постійних скандалів та бійок в сім'ї. Його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за: вчинення домашнього насильства, дрібне хуліганство, розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді. ОСОБА_1 зазначає, що не проживає за зареєстрованим місцем проживання по АДРЕСА_1 . На даний час вона мешкає за адресою: АДРЕСА_2 разом з повнолітньою дочкою ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_3 . Однак, ОСОБА_5 й після розірвання шлюбу не дає спокійно жити колишній дружині, дочці та онуку, в стані алкогольного сп'яніння постійно з'являється за місцем їх проживання та роботи ОСОБА_1 : влаштовує сварки, погроми, бійки. погрожує вбивством, нецензурно лається. Це все відбувається при малолітньому онуку, який на фоні постійних стресів змінив свою звичну поведінку, замкнувся та почав боятись діда.
На підставі наведеного просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_5 , на строк 6 місяців та встановити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього такі обов'язки:
-заборонити ОСОБА_5 перебувати в місці проживання постраждалих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , строком на
6 місяців;
-заборонити ОСОБА_5 наближатися на відстань менше 200 м до місця роботи постраждалої особи ОСОБА_1 , за адресою:
АДРЕСА_3 «Центральний ринок» контейнер № 424, строком на 6
місяців;
-заборонити ОСОБА_5 вести телефонні переговори з постраждалими особами ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 або контактувати з ними через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців;
-заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними сторокм на 6 місяців.
12 серпня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
В судовому засіданні заявники ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , підтримали заяву про видачу обмежувального припису та просили задовільнити в повному обсязі.
Представник заявників, адвокат Чорна Л.О., в судовому засіданні підтримала заяву про видачу обмежувального припису та просили задовільнити в повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечував про видачу обмежувального припису стосовно нього.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з частиною 3 статті 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини 1 статті 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису слід встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що, враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 1 статті 21 Закону передбачено, що постраждала особа має право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
За положеннями частини 2, 3, 4 статті 26 Закону обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно із ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Суд установив, що шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 , розірвано, що підтверджується рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 листопада 2023 (а.с.15).
Також, з довідки виданої військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, ОСОБА_5 , вбачається, що останній перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , однак в судовому засіданні ОСОБА_5 , зазначив, що він звільнений з військової служби.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 , є особами, на яких у відповідності до ч. 2 статті 3 положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Встановлено, що ОСОБА_5 , свідомо вчиняв систематичні дії, в ході яких застосовував фізичне та психологічне насильство у відношенні дружини, дочки та внука.
Так, відповідно 22.04.2023 був винесений терміновий заборонний припис серії АА № 166723 стосовно кривдника ОСОБА_5 , постраждала особа ОСОБА_1 .
21.06.2025 був винесений терміновий заборонний припис серії АА № 647910 стосовно кривдника ОСОБА_5 , постраждала особа ОСОБА_2 .
Водночас, 21.06.2025 був винесений терміновий заборонний припис серії АА № 647911 стосовно кривдника ОСОБА_5 , постраждала особа ОСОБА_3 .
25.07.2025 був винесений терміновий заборонний припис серії АА № 647978 стосовно кривдника ОСОБА_5 , постраждала особа ОСОБА_1 .
25.07.2025 був винесений терміновий заборонний припис серії АА № 645412 стосовно кривдника ОСОБА_5 , постраждала особа ОСОБА_3 .
25.07.2025 був винесений терміновий заборонний припис серії АА 544686 стосовно кривдника ОСОБА_5 , постраждала особа ОСОБА_2 .
Також, 27.07.2025 стосовно кривдника ОСОБА_5 , був винесений терміновий заборонний припис серії АА 544661, постраждала особа ОСОБА_2 .
08.08.2025 стосовно кривдника ОСОБА_5 , був винесений терміновий заборонний припис серії АА 647988, постраждала особа ОСОБА_2 .
Отже, судом установлено, що ОСОБА_5 , неодноразово вчиняв домашнє насильство щодо дружини, доньки та внука. за що притягувався до адміністративної відповідальності.
Врахувавши неприязні стосунки, які склалися між заявниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 , оцінивши ризик продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, суд дійшов висновку про необхідність застосування обмежувального припису.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд визначає пріоритетним право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , на дієвий, ефективний та невідкладний захист у виниклих випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства, та, оцінивши існуючі ризики, приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно заінтересованої особи ОСОБА_5 , шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених п. 1, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
При цьому, враховуючи принцип пропорційності, відповідність вимог заявника щодо застосування заходів тимчасового обмеження прав кривдника частині 2 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд вважає за необхідне видати обмежувальний припис строком на шість місяців із застосуванням наступних тимчасових обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 :
-заборонити ОСОБА_5 перебувати в місці проживання потерпілих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 6 місяців;
-заборонити ОСОБА_5 наближатися на відстань не менше 100 м. до місця роботи потерпілої особи ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , «Центральний ринок» контейнер № 424, строком на 6
місяців;
-заборонити ОСОБА_5 вести телефонні переговори з потерпілими особами ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 або контактувати з ними через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців;
-заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати потерпілих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними строком на 6 місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст.247,350-1,350-5,350-6 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 :
-заборонити ОСОБА_5 перебувати в місці проживання потерпілих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 6 місяців;
-заборонити ОСОБА_5 наближатися на відстань не менше 100 м. до місця роботи потерпілої особи ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , «Центральний ринок» контейнер № 424, строком на 6
місяців;
-заборонити ОСОБА_5 вести телефонні переговори з потерпілими особами ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 або контактувати з ними через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців;
-заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати потерпілих осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними строком на 6 місяців.
Встановити строк обмежувального припису - 6 місяців.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заявник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 );
Заінтересована особа:
ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Дата складення повного тексту рішення 13 серпня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур