іменем України
12 серпня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/2284/20
Головуючий у першій інстанції - Ченцова С. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1075/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Мамонової О.Є.,
суддів - Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
із секретарем: Герасименко Ю.О.
учасники справи:
позивач: Чернігівська міська рада,-
відповідач: ОСОБА_1 ,-
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 квітня 2025 року (повний текст рішення виготовлено 09.04.2025) у справі за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих (збережених) без достатньої правової підстави,-
У квітні 2020 року Чернігівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути на свою користь з відповідача кошти, набуті (збережені) без достатньої правової підстави у розмірі 631 444,29 грн, а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 02 серпня 2001 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, ОСОБА_1 придбав у ВАТ «Чернігввовна» будівлю складу під літ. «А-1» площею 355 кв.м, що розташована на земельній ділянці комунальної власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Чернігівської міської ради від 26 грудня 2014 року «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам», ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при умові розроблення та затвердження в установленому порядку землевпорядної документації протягом року, орієнтованою площею 1,0739 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для експлуатації об'єктів нерухомості (промислове використання), з подальшою передачею ділянки в оренду.
Рішенням Чернігівської міської ради від 07 жовтня 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам» затверджений проект відведення та передачу ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 7410100000:01:036:0583, в короткострокову оренду, строком до 08 жовтня 2020 року, площею 0,7613 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації об'єктів нерухомості промислового використання та встановлено розмір орендної плати на рівні трьох відсотків нормативної грошової оцінки.
Сформованій земельній ділянці площею 0,7613 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер 7410100000:01:036:0583, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру, користувачем визначений ОСОБА_1 .
Не погодившись з межами, сформованої земельної ділянки ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 36 рішення Чернігівської міської ради від 07 жовтня 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам». Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2018 року у справі №750/5795/18 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі з тих підстав, що земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:01:036:0583 площею 0,7613 га, є сформованою на підставі проекту землеустрою, розробленого за заявою ОСОБА_1 , і така новосформована земельна ділянка перебувала в його фактичному користуванні.
Договір оренди земельної ділянки ОСОБА_1 не уклав, продовжує користуватися зазначеною земельну ділянку без правовстановлюючих документів, не здійснюючи плату за її користування.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року в задоволенні позову Чернігівської міської ради відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року скасовано, передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2025 року позовні вимоги Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих (збережених) без достатніх правових підстав - задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради кошти у розмірі 416 421,20 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення районного суду скасувати та закрити провадження у справі, а в разі відсутності підстав для закриття, відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги полягають у наступному.
1. ФОП ОСОБА_1 був законним орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:036:0217 на підставі договору оренди землі, укладеного 16.10.2001 між виконкомом Чернігівської міської ради та СПД ОСОБА_1 , автоматично поновленим на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» до 16.10.2021. Цей договір оренди землі був зареєстрований належним чином відповідно до вимог законодавства того часу, що підтверджується написом на ньому «зареєстрований у Книзі договорів на право тимчасового користування землею 16.10.2001 під №1556».
2. Позивачем не доведено правомірності визначення розміру орендної плати без надання доказів затвердженої у встановленому порядку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та розміру земельної ділянки, її цільового використання, а тому наданий розрахунок безпідставно збережених коштів за користування відповідачем земельною ділянкою без достатніх на те правових підстав площею 0,7613 га за період з 07.10.2015 по 31.12.2019 є необґрунтованим.
3. Спір у даній справі, який виник в результаті порушення суб'єктом господарювання ОСОБА_1 оренди земельної ділянки для експлуатації об'єктів нерухомості промислового використання (землі промисловості), що використовувалась для здійснення підприємницької діяльності, належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
У відзиві на апеляційну скаргу Чернігівська міська рада просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення районного суду - залишити без змін, посилаючись на його обґрунтованість та ухвалення за результатами повного, всебічного з'ясування обставин справи та з додержанням норм матеріального права.
Позивач указує, що договірні відносини з користування земельною ділянкою, які були передбачені на умовах договору оренди про тимчасове користування землею від 16.10.2001 припинили дію у визначений 10-річний строк.
Наголошує на тому, що предметом спору у даній справі є стягнення коштів за фактичне користування ОСОБА_1 саме новоутвореною земельною ділянкою площею 0,7613 га, кадастровий номер 7410100000:01:036:0583, яка є окремим об'єктом правовідносин, відповідно обґрунтування зазначені відповідачем в апеляційній скарзі не підтверджується фактичними обставинами справи.
Уважає, що відповідачем не надано доказів щодо можливості безоплатно та без правових підстав використовувати земельні ділянки комунальної власності у межах території м. Чернігова, підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника відповідача - адвоката Сагаля С.В., який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача Манжули Н.Л., яка просила залишити в силі рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Задовольняючи частково позов Чернігівської міської ради суд першої інстанції, застосувавши строк позовної давності, виходив з того, що ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки Чернігівської міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України за період з 08.04.2017 по 31.12.2019.
Однак таких висновків суд першої інстанції дійшов із порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.
Судом у справі встановлено, що 06.04.2000 ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №847336, і з цього часу вказаний статус не припинено (том 1, а.с. 42).
Згідно з відповіддю №1658418 від 12.08.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на час її формування ОСОБА_1 є зареєстрованим, видами економічної діяльності є:
• 28.11 Виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів;
• 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів;
• 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;
• 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;
• 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);
• 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;
• 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;
• 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;
• 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
• 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання;
• 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання;
• 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.;
• 52.24 Транспортне оброблення вантажів;
• 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.;
• 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів;
• 42.11 Будівництво доріг і автострад.
02.08.2001 між ВАТ «Чернігіввовна» (продавець) та ПП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Антіпіною Т.А. за №2725, за яким продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв та оплатити нерухоме майно - склад під літ «А-1», площею 355,0 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 (п. 1.1. договору).
Пунктом 4.3. договору передбачено, що правовстановлюючим документом, що підтверджує право тимчасового, довгострокового користування продавцем земельною ділянкою загальною площею 31,94 га, на якій знаходиться склад, є Державний акт на право постійного користування землею від 05.01.1994, виданий виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №168 (том 1, а.с. 22).
16.10.2001 на підставі рішення Чернігівської міської ради народних депутатів від 15.0.2001 №250, між виконкомом Чернігівської міської Ради народних депутатів і СПД ОСОБА_1 укладений договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зокрема, земельною ділянкою загальною площею 1,2687 га, кадастровий номер 7410100000:01:036:0217, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 10 років, з щорічною оплатою у вигляді земельного податку (том 1, а.с. 53). Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 16.10.2001 за №1558.
У справі містяться копія свідоцтва платника Єдиного податку ФОП ОСОБА_1 (том 1, а.с.140).
05.09.2011 СПД ОСОБА_1 звертався до міського голови з листом про намір поновити умови договору користування спірною земельною ділянкою у зв'язку із закінченням строку дії договору користування земельною ділянкою площею 1,2687 га від 16.10.2001 (том 1, а.с.138).
Заявою від 08.08.2012 на адресу міського голови ПП Лобосок В.П. не заперечував проти будівництва автомобільної дороги для під'їзду з АДРЕСА_1 до житлового району по АДРЕСА_2 з об'єктами інфраструктури та сервісу, що буде відбуватися на частині земельної ділянки площею 0,1948 га по АДРЕСА_1 , якою він користується (том 1, а.с. 148).
Рішенням Чернігівської міської ради від 26.12.2014 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою на земельну ділянку, орієнтованою площею 1,0739 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації об'єктів (промислове використання) з подальшому передачею ділянки в оренду (том 1, а.с. 29).
ФОП ОСОБА_2 розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для експлуатації об'єктів нерухомості (промислове використання), загальною площею: 0,7613 га за адресою АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 25-47).
У довідці про наявність земельних угідь за формою 6-зем, що видана 26.03.2015 Управлінням Держземагенства у Чернігівському районі Чернігівської області №32-28-0.3-2966/2-15 зазначено, що земельна ділянка для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності ОСОБА_1 , площа 0,7613 га (т. 1 а.с. 31).
Рішенням Чернігівської міської ради від 07.10.2015 затверджено проект землеустрою ОСОБА_1 та передано земельну ділянку, кадастровий номер 7410100000:01:036:0583 в короткострокову оренду, строком до 08.10.2020, площею 0,7613 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації об'єктів нерухомості промислового використання (землі промисловості). Встановлено розмір орендної плати на рівні 3% нормативної грошової оцінки (том 1, а.с. 49).
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.12.2018 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 36 рішення Чернігівської міської ради від 07.10.2015 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам» (том 1, а.с. 50-52).
Чернігівською міською радою направлялись ОСОБА_1 повідомлення про необхідність укладення договору оренди землі в лютому 2017 року, в квітні 2017 року, надсилався проект договору, розрахунок розміру орендної плати та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (том 1, а.с. 57, 58-59, 60-61).
Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням ДФС у Чернігівській області від 02.10.2017, ФОП ОСОБА_1 не подавав податкові декларації по платі за земельну ділянку протягом 2015-2017 років, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,7613 га, орендну плату за землю не сплачував. Відповідно до інформації, наданої Чернігівським управлінням Головного управління ДФС у Чернігівській області від 26 квітня 2019 року, відомості про укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,7613 га з ОСОБА_1 відсутні, податкові декларації щодо орендної плати за землю за 2018-2019 років не подавалися (том 1, а.с. 73).
Згідно із витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №418 від 25.02.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:036:0583 становить 12 390 842,67 грн (том.1 а.с. 76).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 у справі №620/958/20, задоволено позов ФОП ОСОБА_1 до КП «Муніципальна варта» Чернігівської міської ради, визнано протиправним та скасовано припис №000934 від 13.03.2020 про усунення порушень правил благоустрою м. Чернігова шляхом демонтажу паркану (том. 1 а.с. 183-186).
Відповідно до листа відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 05.06.2020 в державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку 7410100000:01:036:0217, тому надати будь-яку інформацію щодо неї немає можливості та законних підстав (том. 1 а.с. 175, 165).
Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:036:0583 належить територіальній громаді м.Чернігова (том.2 а.с. 65-66).
Станом на час апеляційного розгляду цієї справи у провадженні Господарського суду Чернігівської області знаходиться справа №927/468/25 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішень органів місцевого самоврядування; про зобов'язання державного реєстратора вчинити дії. Позивачем заявлені вимоги про:
- визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської міської ради (46 сесія 6 скликання) від 26.12.2014 “Про надання дозволів на розроблення проектів, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам», у частині надання дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,0739 га по АДРЕСА_1 для експлуатації об'єктів нерухомості;
- визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської міської ради від 07.10.2015 (53 сесія 6 скликання) “Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам», у частині затвердження проекту відведення земельної ділянки, за кадастровим номером 7410100000:01:036:0583, площею 0,7613 га, по АДРЕСА_1 та передачі її в короткострокову оренду, строком до 08.10.2020, ОСОБА_1 для експлуатації об'єктів нерухомості промислового використання;
- визнання протиправною бездіяльності щодо неперенесення до Державного земельного кадастру відомостей стосовно земельної ділянки, за кадастровим номером 7410100000:01:036:0217, загальною площею 1,2687 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасування відомостей в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, за кадастровим номером 7410100000:01:036:0583, площею 0,7613 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини другої статті 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб'єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади.
Згідно з пунктом "в" статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам (частини перша, друга статті 93 ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Вказані правові висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №916/1261/18 (провадження № 12-37гс19).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №86/19389/17 (провадження №14-42цс19) та від 09 жовтня 2019 року у справі №209/1721/14-ц (провадження №14-418цс19) зазначено, що для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
Предметом спору у даній справі є стягнення коштів за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,7613 га, що розташована у АДРЕСА_3 , кадастровий номер 7410100000:01:036:0583 без укладення відповідного договору оренди.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як ФОП, основними видами його економічної діяльності є, зокрема надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Він є власником нежитлової будівлі складу під літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 .
Спір ініційовано Чернігівською міською радою - власником спірної земельної ділянки у зв'язку із набуттям відповідачем, який є ФОП, цієї земельної ділянки за відсутності достатньої правової підстави (договору оренди земельної ділянки), на якій розташований належний ОСОБА_1 як суб'єкту підприємницької діяльності об'єкт нерухомості - нежитлова будівля, а відтак спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
З урахуванням встановлених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами в цій справі, є господарсько-правовими, оскільки між Чернігівською міською радою з однієї сторони та ОСОБА_1 як суб'єктом господарювання з іншої сторони існує спір, пов'язаний із користуванням відповідачем спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим справа не підсудна суду загальної юрисдикції, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Ураховуючи вищевикладене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 377 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Частиною 1 стаття 256 ЦПК України передбачено наслідки закриття провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, а саме суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 367, п. 4 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу - ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 квітня 2025 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих (збережених) без достатньої правової підстави - закрити.
Роз'яснити Чернігівській міській раді, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції.
Роз'яснити Чернігівській міській раді її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Чернігівського апеляційного суду із заявою про направлення даної справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
Повна постанова складена 13 серпня 2025 року.
Головуюча О.Є.Мамонова
Судді Н.В. Висоцька
Н.В. Шитченко