Справа №587/1286/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черних О. М.
Номер провадження 33/816/186/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
01 серпня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Нестеренка М.В. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 17 липня 2024 року, якою на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, водія ТДВ «Охтирський м'ясокомбінат», мешканця: АДРЕСА_1 ,
накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 17 липня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 14 квітня 2024 року близько 22 год. 50 хв. на 4 км. автодороги О-191512 на території Сумського району, Сумської області, керував транспортним засобом НДС В21R33, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу газоаналізатор «Алкотест 6810 Драгер», проба позитивна, результат склав 1,59 % проміле, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Нестеренко М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 17 липня 2024 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять належного підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Так, долучений відеозапис, не містить обставини руху транспортного засобу і його зупинки, а починається лише з розмови поліцейського із ОСОБА_1 , коли автомобіль знаходився в нерухомому стані.
Також, матеріалами справи підтверджується не проведення поліцейськими протягом 10 років сервісного обслуговування газоаналізатора «Алкотест 6810 Драгер», внаслідок чого прилад не може видавати правильний результат. За цих умов, показники газоаналізатора є неналежними доказами перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час проведення тесту.
Враховуючи викладене, апелянт вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення, не зібрано.
У судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 01 серпня 2025 року, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник Нестеренко М.В. будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце апеляційного розгляду, до апеляційного суду не з'явився.
До початку розгляду, захисник Нестеренко М.В. подав чергове клопотання про відкладення засідання, у зв'язку з травмуванням Науменка Р.В.
При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Нестеренка М.В., апеляційний суд враховує наступне.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвокат Нестеренко М.В. знаючи, що в апеляційному суді на розгляді перебуває подана ними апеляційна скарга, в судове засіданні не з'явилися, апеляційний суд дійшов висновку, що останні не бажають приймати участь в апеляційному перегляді даної справи.
Так, призначене на 09 год. 00 хв. 10 жовтня 2024 року судове засідання, адвокат Нестеренко М.В. просив відкласти у зв'язку із необхідністю брати участь у слідчих діях.
До початку судового засідання, призначене на 09 год. 30 хв. 10 січня 2025 року, адвокат Нестеренко М.В. подав клопотання про відкладення, через перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні.
19 березня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшло чергове клопотання адвоката Нестеренка М.В. про відкладення судового розгляду, призначене на 14 год. 00 хв. 28 березня 2025 року, у зв'язку з необхідністю взяти участь в судовому засіданні Зарічного районного суду м. Суми.
Враховуючи численні клопотання адвоката Нестеренка М.В. про відкладення та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої апеляційної скарги на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 липня 2024 року, у відсутність особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та його захисника, і в даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, не є порушеним.
Окрім цього, апеляційний суд зауважує про тривалий час перебування на розгляді в суді поданої адвокатом Нестеренком М.В. апеляційної скарги, а саме з липня 2024 року і судовий розгляд якої не був проведений жодного разу, через подання клопотань про відкладення.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримався в повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2024 року серії ААД № 746942;
- результату проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою спеціального технічного пристрою, газоаналізатора «Alkotest 6810». Згідно роздруківки тесту, вміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становив 1,53 % проміле;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно якого ОСОБА_1 погодився з результатом проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу;
- відеозапису зі нагрудної камери працівника поліції, якими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису із нагрудної камери працівників поліції вбачається, як 14 квітня 2024 року близько 22 год. 50 хв. на 4 км. автодороги О-191512 на території Сумського району, Сумської області, в районі блокпосту, було зупинено транспортний засіб НДС В21R33, номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 .
Після перевірення особи водія, у зв'язку із виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, працівником поліції було запропоновано останньому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, а саме на місці зупинення транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу або ж проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, на що останні погодився продути газоаналізатор на місці.
Після роз'яснення ОСОБА_1 порядок продуття спеціального технічного засобу, останній пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого становив 1,59 % проміле.
Жодних заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 не висловлював.
Так, зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Окрім цього згода ОСОБА_1 із результатом проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підтверджується проставленими підписами в роздруківці тесту приладу та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Апеляційний суд оцінює вище вказані докази як належними та допустимими, які узгоджуються між собою, а тому підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності з іншими доказами, підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Підстав ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, та нічим не спростовані апелянтом.
Апеляційний суд відхиляє як такі, що не відповідають матеріалам справи, доводи захисника про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Так, із доданого до матеріалів справи відеозапису записаного на нагрудну камеру працівника поліції, вбачається, що останній підходить до автомобіля, зупиненого на дорозі за блокпостом, із увімкненими задніми стоп вогнями, які спрацьовують при натисканні гальма при увімкненому двигуні транспортного засобу, за кермом якого перебував ОСОБА_1 .
Поліцейський зауважує про наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння та просить останнього вимкнути двигун транспортного засобу. Інших осіб в салоні автомобіля, окрім водія, не було.
Під час спілкування із працівниками поліції, ОСОБА_1 не заперечував ту обставину, що саме він керував транспортним засобом, окрім цього апеляційний суд зауважує про те, що останнього було зупинено на блокпості в темну пору доби, де окрім нього та військовослужбовців, які несли службу, на місці зупинки нікого не було.
Враховуючи викладене, долучений відеозапис підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що працівниками поліції протягом 10 років не проводилося сервісне обслуговування вимірювальної техніки, апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13 січня 2016 року, Технічний регламент встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов'язаних з вимірюваннями.
У п.53 вищезазначеного Технічного регламенту вказано, що у декларації про відповідність зазначається про те, що виконання суттєвих вимог, визначених у додатку 2, та вимог, зазначених у відповідних національних стандартах та технічних специфікаціях для певних засобів вимірювальної техніки, було доведено.
Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», який використовувався під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, відповідав вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів на час його придбання, що і підтверджує Декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту, наявна в матеріалах справи. Так, термін дії декларації про відповідність № 2/23733900 вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів становить до 20 жовтня 2025 року.
Окрім цього, в матеріалах справи наявне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке чинне до 08 серпня 2024 року, а саме газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» № ARBL-0470, який використовувався під час освідування ОСОБА_1 , що також підтверджується роздруківкою результату проходження огляду, із зазначенням назви приладу.
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом першої інстанції і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, немає підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Нестеренка М.В. апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 17 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Нестеренка М.В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.