Справа № 148/1368/24
Провадження № 22-ц/801/1347/2025
Категорія: 44
Головуючий у суді 1-ї інстанції Скаковська І. В.
Доповідач:Войтко Ю. Б.
12 серпня 2025 рокуСправа № 148/1368/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,
суддів Матківської М. В., Міхасішина І. В.,
з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року в частині оскарження вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 113 386,31 грн, завданої смертю фізичної особи, ухвалене під головуванням судді Скаковської І. В. в смт. Томашпіль Вінницької області, повне судове рішення складено 16 квітня 2025 року,
у цивільній справі № 148/1368/24 за позовом ОСОБА_1 до Структурної одиниці «Тульчинські електричні мережі» Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Структурної одиниці «Тульчинські електричні мережі» Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» (далі - СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго») про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона як фізична особа підприємець, є споживачем електричної енергії, згідно з договором № 725201 від 06 листопада 2014 року, для забезпечення електроживлення об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Представниками оператора системи АТ «Вінницяобленерго СО «Тульчинські ЕМ» 21 лютого 2023 року була проведена перевірка вимірювального комплексу за адресою АДРЕСА_1 та складено акт про порушення, а саме порушено облік електричної енергії : а саме п.п.8, п.п.6, п.п.5.5.5 ПРРЕЕ. При проведенні технічної перевірки виявлено пошкодження корпусу лічильника, а саме тріщини в місці кріплення гвинта лічильника та пошкодження самого місця кріплення.13 березня 2023 року позивачка звернулась до директора СО Тульчинські ЕМ Чорнописького О. В. з проханням надати їй офіційне письмове пояснення за яких конкретних умов та обставин вона могла втручатись в роботу засобів вимірювальної техніки (лічильника) і як можна досягти та забезпечити збереження і цілісність розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування. Однак відповідь на її звернення не надано, чим порушено вимоги Закону України «Про звернення громадян». Висновок експерта електротехнічного експертного дослідження ОНДІСЕ № 23 - 1888/2 за 2023 рік спростовує факт порушення ПРРЕЕ споживачем та підтверджує факт її не втручання в роботу лічильника. Позивачка вважає, що у представників АТ «Вінницяобленерго» та СО «Тульчинські ЕМ» є прямий умисел зробити її порушником, крадієм та нарахувати необліковану електричну енергію з метою особистого збагачення.
16 квітня 2024 року вона звернулась з запитом до директора СО «Тульчинські ЕМ» Чорнописького О. В. надати їй копію нарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ, зазначеного в протоколі № 59 засідання комісії СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» з розгляду акту про порушення № 4381 від 21.02.2023. Також вона зверталась до генерального директора АТ «Вінницяобленерго» з надією отримати вибачення, щоб компенсувати моральну шкоду, але листом № 02.46-5862 від 10.04.2024 повідомлено, що акт про порушення № 4381, складений представниками СО «Тульчинські ЕМ», скасований, без очікуваного вибачення. Оскільки випадки та обставини, за яких може бути заподіяна моральна шкода, можуть бути різними, законодавець допускає відшкодування такої шкоди грішми, майном або в інший спосіб. Керівництво АТ «Вінницяобленерго» та СО «Тульчинські ЕМ» знехтувало такою можливістю.
Зауважує, що стосовно складання акту про порушення № 4381 від 21.02.2023 батько позивача - ОСОБА_2 висловив нарікання її чоловіку ОСОБА_3 з приводу купленого ним «неякісного» електричного лічильника, тому звинуватив його у складанні акту про порушення. В її сім'ї виникла суперечка між чоловіком та батьком. Її мати ОСОБА_4 заступилась за її чоловіка, тим що немає його причетності в складанні акту про порушення. У матері позивача виникла нервозність, дратівливість, порушення сну. Своїми неправомірними рішеннями та діями зі складання акта про порушення № 4381 від 21 лютого 2024 року СО «Томашпільські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» завдало членам її сім'ї душевних страждань, що призвело до смерті її матері. На час смерті її мама проживала однією сім'єю з нею. Втративши матір позивач пережила стрес та душевні страждання, у неї порушився сон, погіршився стан здоров'я, виникла невпевненість у майбутньому. Психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення представниками СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» її прав, які потягли вагомі наслідки у вигляді погіршення здоров'я, свідчить про заподіяння їй моральної шкоди. За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 581 270 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не знайшли підтвердження при розгляді справи, оскільки судом не встановлено, що протиправними діями відповідача спричинена моральна шкода позивачу. Крім того, місцевий суд виходив з того, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача. Враховуючи наведене, та саме те, що позовні вимоги не доведені та позов пред'явлений до неналежного відповідача, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У травні 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки не погоджується із судовим рішенням, вважаючи його таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, та не відповідає фактичним обставинам справи, просить рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий - суддя Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Міхасішин І. В.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 травня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з тих підстав, що скаржником не сплачено судовий збір.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2025 року, у зв'язку з перебуванням судді Матківської М. В. у відпустці, проведено заміну судді Матківської М. В. на суддю Берегового О. Ю.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 червня 2025 року, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі в частині оскарження позивачем вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 113 386,31 грн, завданої смертю фізичної особи, надано відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 червня 2024 року справу призначено до апеляційного розгляду 05 серпня 2025 року о 11:20 год з повідомленням сторін.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження вимог щодо стягнення моральної шкоди в загальному розмірі 467 884,04 грн, завданої неправомірними діями, визнано неподаною та повернуто особі, що її подала.
У зв'язку з перебуванням судді Берегового О. Ю. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2025 року проведено заміну судді Берегового О. Ю. на суддю Матківську М. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Основними доводами апеляційної скарги є те, що під час розгляду справи позивачем було подане до суду заперечення на заяву відповідача №СО-71-103 від 04.02.2025, в якій зазначено, що відповідачем у цій справі визначено Структурну одиницю «Тульчинські електричні мережі» Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», яка немає статусу юридичної особи, відповідно не може бути відповідачем у справі. На переконання апелянта, нею доведено з наданням доказів, що звернення позивача до відповідача як Структурної одиниці «Тульчинські електричні мережі» Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», є зверненням до представника Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі Структурної одиниці «Тульчинські електричні мережі», який є відповідачем і позивачем в суді.
Вказує, що якби її звернення в позовній заяві значилось до відповідача як до Структурної одиниці «Тульчинські електричні мережі», то це було б звернення до структурної одиниці, яка не має статусу юридичної особи, а при зазначенні повної назви структурного підрозділу та юридичної особи Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», вважає, що нею визначено відповідача Акціонерне товариство «Вінницяобленерго» в особі представника Структурної одиниці «Тульчинські електричні мережі».
Зауважує, що розглянувши в підготовчому засіданні надане нею заперечення на заяву відповідача №СО-71-103 від 04.02.2025, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 200 ЦПК України мав можливість постановити ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Отже вважає, що постановивши 25.02.2025 ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначивши справу до судового розгляду по суті, місцевий суд визнав, що СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» відповідно до закону є відповідачем.
Зокрема зазначає, що внаслідок неправомірних дій працівників СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» їй було спричинено моральну шкоду, яка виразилась у безпідставному складанні акта про порушення № 4381 від 21.02.2023, підміні директором АТ «Вінницяобленерго» документа наданого ДП «Укрметртестстандарт» листа від 02.06.2023 № 100-12/13 на лист № 100-12/45 від 02.06.2023, чим сфальсифіковано висновок експерта ОНДІСЕ № 23-1888 за 2023 рік, приховуванні директором СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» від позивача та членів комісії, що розглядають акти про порушення, офіційного документа висновку експерта ОНДІСЕ № 23-1888/2. Вважає, що через неправомірні рішення та дії відповідача членам сім'ї позивача завдано душевних страждань, що призвели до смерті її матері.
Також вважає, що є підтвердженим факт скоєння директором СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_5 кримінального порушення за ст. 366 КК України.
Звертає увагу, що у оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач не обґрунтувала існування причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та діями щодо складання акта про порушення № 4381 СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» та смертю її матері. Вказує, що в позовній заяві зазначено, що мати проживала в її сім'ї та в присутності її дітей та чоловіка, які є свідками душевних страждань її матері в зв'язку з складанням акта про порушення, що призвело до смерті останньої. Крім того, в справі є клопотання її батька ОСОБА_2 , де він свідчить про душевні страждання його дружини через складання акта про порушення.
На переконання позивача, суд відповідно до норм чинного законодавства зобов'язаний встановити причинно-наслідковий зв'язок між виною відповідача та смертю ОСОБА_4 чи довести його відсутність. Отже вважає, що в оскаржуваному рішенні докази про відсутність причинно-наслідкового зв'язку не наведені.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
13 червня 2025 року представник СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» Тимчик С. В. засобами поштового зв'язку направив відзив, в якому заперечив аргументи, викладені в апеляційній скарзі, та вказав, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову, тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Зокрема звертає увагу на те, що позивач у цій справі клопотання про заміну первісного відповідача або залучення в якості співвідповідача Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» не заявляла, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, на переконання представника відповідача, позивачем не доведена наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяній їй шкоді, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставними та неправомірними в зв'язку із недоведеністю їх позивачем, тому не підлягають задоволенню.
17 червня 2025 року позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила до апеляційного суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій вона просить: прийняти до відома клопотання про зменшення позовних вимог в розмірі 467 884,04 грн; залишити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 113 386,31 грн, та розглянути в повній мірі всі адміністративні та кримінальні правопорушення скоєні посадовими особами СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобенерго», які зазначені у справі, так як зазначені умисні та передчасно сплановані правопорушення стали мотивом складання незаконного акту про порушення, що призвело до страждань та передчасної смерті людини; на підставі наданих доказів про кримінальні правопорушення посадових осіб СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобенерго» директора Чорнописького О. В. та комерційного директора ОСОБА_6 скласти окрему ухвалу. До цієї заяви позивач додала клопотання, в якому просить скласти окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке, на переконання позивача, містить ознаки кримінального правопорушення щодо посадових осіб комерційного директора АТ «Вінницяобленерго» О. Тарараки та директора СО «Тульчинські ЕМ» Чорнописького О. В. та направлення її прокурору або органу досудового розслідування .
Позиція учасників справи у судовому засіданні
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, попередньо подала заяву, в якій просить справу за її позовом розглядати у її відсутність, свої вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» Тимчик С. В. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
З урахуванням положень частини другої статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності позивача ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що представниками АТ «Вінницяобленерго» 21 лютого 2023 року проведена технічна перевірка вимірювального комплексу за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт № 4381 від 21 лютого 2023 року. В даному акті зазначено, що порушено облік електричної енергії: а саме п.п.8, п.п.6 п.5.5.5. ПРРЕЕ, незабезпечення збереження і цілісності установлених на території (або) об'єкті (у приміщенні) споживача розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб відбитків їх тавр відповідно до акту про пломбування. Незабезпечення належного технічного стану та безпечної експлуатації своїх електричних установок та електричних приладів згідно з вимогами НТД та нормативно правових актів України. При проведенні технічної перевірки виявлено пошкодження корпусу лічильника, а саме тріщини в місці кріплення гвинта лічильника та пошкодження самого місця кріплення (а.с.119-120 т.1).
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем до позовної заяви додано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , в якому вказано, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_4 була матір'ю позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ) (а.с.116, 118 т.1)).
Також позивачем додано до позовної заяви: копію заяви та звернення на ім'я директора СО «Тульчинські ЕМ», в яких вона просить надати офіційне письмове пояснення за яких конкретних умов вона могла втручатися в роботу засобів вимірювальної техніки (лічильника) і як можна ще краще досягти та забезпечити збереження і цілісність розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта пломбування (а.с.121-124 т.1); копію супровідного листа, в якому зазначено, що СО «Тульчинські ЕМ» надсилають копію висновку експерта № 23-1888 таксологічного експертного дослідження приладу обліку електроенергії та пломби; копію запрошення на засідання комісії по розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ, яке відбудеться 01 лютого 2024 року о 10 год в СО «Тульчинські ЕМ» (а.с.125-126т.1); висновок експерта №23-1888 трасологічного експертного дослідження приладу обліку електроенергії та пломби (а.с.127-135 т.1); висновок експерта № 23-1882/2 експертного електротехнічного дослідження, в якому зазначено, що технічний стан лічильника електроенергії НІК 2301 АП2, зав. №0274000, щодо обліку спожитої електричної енергії, на момент проведення експертної повірки відповідає вимогам пунктів 10.1., 10.3-10.7 ДСТУ 6100:2009 (1) та п.1.5.15 Правил улаштування електроустановок (2). Сторонні пристрої та елементи, що не передбачені заводом - виробником в корпусі, на друкованій платі та інших складових лічильника НІК 2301 АП2, зав № 0274000, відсутні (а.с.142-147 т.1); копію висновку № 21-21-50-РМП від 23 червня 2023 року, яким визначено, що на підставі результатів експертної повірки лічильника визнається таким, що відповідає вимогам ДСТУ 6100-2009 (а.с.148 т.1); протокол № 59 засідання комісії «СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» з розгляду Акту про порушення № 4381 від 21 лютого 2023 року (а.с.151 т.1); фотокопії відбитку повіреного тавра на свинцевій пломбі (а.с.154-156 т.1); клопотання ОСОБА_2 (батька позивачки) (а.с.157-158 т.1); лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (а.с.165-166 т.1).
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Частинами першою - четвертою статті 367 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року оскаржується позивачем в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 113 386,31 грн, завданої смертю фізичної особи, а тому апеляційним судом рішення перевіряється в оскаржуваній частині.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, позивач у цій справі відповідачем визначила Структурну одиницю «Тульчинські електричні мережі» Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» (код ЄДРПОУ 25510311).
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не знайшли підтвердження під час розгляду справи, оскільки судом не встановлено, що протиправними діями відповідача спричинена моральна шкода позивачу. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, оскільки СО «Тульчинські ЕМ» не є юридичною особою, а входить до структури АТ «Вінницяобленерго» та не може бути відповідачем у цій справі.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, як з таким, що не відповідає нормам процесуального права.
Частиною першою статті 47 ЦПК України регламентовано, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
За приписами статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).
Від імені юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу, створеної на підставі положення, має право виступати керівник відокремленого підрозділу, який призначається юридичною особою. Між керівником юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу і юридичною особою, яка є засновником такого підрозділу, існують відносини представництва, і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи.
Тобто керівники юридичної особи - філії як відокремленого підрозділу, які призначаються юридичною особою, що його створила, діють на підставі довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України).
Підставою видачі такої довіреності є акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії як відокремленого підрозділу або представництва.
У Цивільному Кодексі не встановлено спеціальних вимог стосовно довіреності керівника відокремленого підрозділу. Довіреність керівника філії як відокремленого підрозділу має комплексний характер, у ній може бути вказано доручення на виконання, у тому числі, процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже між керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи.
Ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництв недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Норма «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц, провадження № 14-399цс18), постанова Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 464/4338/21 (провадження № 61-9763св22).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20), зроблено висновок про те, що філії та представництва, які не є юридичними особам, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.
З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 07 липня 2021 року у справі № 712/13066/18 (провадження № 61-14548св19), від 10 листопада 2021 року у справі № 552/2889/20 (провадження № 61-2238св21), від 09 лютого 2022 року у справі № 607/4090/21 (провадження № 61-15138св21), від 09 лютого 2022 року у справі № 213/4206/19 (провадження № 61-9221св21), від 18 травня 2022 року у справі № 552/3667/19 (провадження № 61-16667св21) та від 08 березня 2023 року у справі № 464/4338/21 (провадження № 61-9763св22). Указане свідчить про сталість судової практики при вирішенні питання процесуального статусу філії чи представництва у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
У справі, яка переглядається апеляційним судом, позивач ОСОБА_1 пред'явила позов до відповідача СО «Тульчинські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго».
Проте вказаний відокремлений підрозділ не має статусу юридичної особи.
Разом з тим, поза увагою суду першої інстанції залишилася також та обставина, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила його суб'єктивні права, свободи чи інтереси. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього відсутності обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Натомість суд першої інстанції розглянув справу і постановив рішення за відсутності відповідача як такого - Структурна одиниця «Тульчинські електричні мережі» Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», не є юридичною особою, а відтак не може бути позивачем і відповідачем в суді.
Відповідно до вимог статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 113 386,31 грн, завданої смертю фізичної особи - підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині.
Щодо заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог
Позивач просить прийняти до відома клопотання про зменшення позовних вимог в розмірі 467 884,04 грн, щодо заявленого клопотання слід зазначити наступне.
Згідно з частиною другою статті 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини першої - третьої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з положеннями статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статті 206 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Разом з тим, подана заява про уточнення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 просить прийняти до відома про зменшення позовних вимог в розмірі 467 884,00 грн, не може бути взята до уваги апеляційним судом, оскільки не конкретизована позивачем та не відповідає вимогам статті 206 ЦПК України.
Враховуючи викладене, підстави для прийняття рішення про зменшення позовних вимог в розмірі 467 884,00 грн, у суду апеляційної інстанції відсутні.
Щодо вимоги про постановлення окремої ухвали
Стосовно порушення законодавства, яке, на переконання позивача, містить ознаки кримінального правопорушення щодо посадових осіб комерційного директора АТ «Вінницяобленерго» О. Татарака та директора СО «Тульчинські ЕМ» Чорнописького О. В. та направлення її прокурору або органу досудового розслідування, апеляційний суд виходить з такого.
Статтею 385 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції у випадку і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Згідно з частиною першою статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу та реагування на виявлені під час судового розгляду порушення законності, постановлення окремої ухвали спрямовано на усунення причини та умови, що цьому сприяли.
Тобто, правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
Аналіз положень наведеної статті ЦПК України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.
За наслідками апеляційного розгляду цієї справи колегія суддів апеляційного суду не вбачає передбачених статтею 262 ЦПК України підстав для постановлення окремої ухвали, у зв'язку з чим вимоги про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягають.
Питання постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду і такий виходить з внутрішнього переконання суду, який розглядає справу, та яке повинно ґрунтуватись на вимогах законодавства, а не на підставі вимоги позивача.
Керуючись статтями 352, 377, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 113 386,31 грн, завданої смертю фізичної особи - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Структурної одиниці «Тульчинські електричні мережі» Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 113 386,31 грн, завданої смертю фізичної особи - закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 серпня 2025 року.
Головуючий Ю. Б. Войтко
Судді: М. В. Матківська
І. В. Міхасішин