Провадження № 2/742/26/25
Єдиний унікальний № 742/7218/23
13 серпня 2025 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Циганко М.О., за участю секретаря судового засідання: Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача адвокат Мужик Н.Т., який діє в інтересах АТ «СЕНС БАНК, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 630412313 від 30.05.2016, у розмірі 76 721,97 грн. та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 30.05.2016, між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630412313 (кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувалася в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати відсотки за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, остання зобов'язана достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором щодо надання позичальнику кредитних коштів він виконав в повному обсязі. Однак, відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на день звернення до суду має заборгованість в розмірі 76 721,97 грн..
12.08.2022 загальними зборами акціонерів Акціонерне товариство «Альфа-Банк» було затверджено рішення про зміну найменування Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
З метою досудового врегулювання спору на адресу ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, однак, відповідачкою вимогу позивача залишено без реагування. Станом на день подання позову, відповідачка продовжує ухилятись від належного виконання зобов'язань за кредитним договором, чим порушує законні права та інтереси позивача, відтак останній змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
20.02.2024 на адресу суду представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Петренко А.С. подано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог позивача та вважає, що такі не підлягають задоволенню. Позивач просить стягнути 76 721,97 грн., однак обґрунтованого розрахунку даного розміру заборгованості та обґрунтування утворення заборгованості у такому розмірі позов не містить. Додані до позову копії документів подані у непридатному для читання вигляді, тому відповідач позбавлений можливості повноцінно ознайомитися зі змістом даних документів. Крім того, загальна позовна давність встановлюється у три роки, для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема ч.2 ст.258 ЦК України передбачає що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки(штрафу, пені), проте поданий неналежний розрахунок заборгованості позбавляє можливості відповідача застосувати строк позовної давності, адже договір укладений майже 8 років тому. Також посилається на те, що в Україні з 24.02.2022 діє воєнний стан, тому з огляду на це, у будь-якому разі всі нарахування здійснені у період дії воєнного стану, та неустойка (штраф, пеня), нарахована у даний період підлягають списанню і не можуть бути стягнуті.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити.
Представник відповідачки у судовому засіданні повністю заперечувала проти задоволення даного позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши усі наявні матеріали справи та докази, дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ч. 1, 2ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З досліджених письмових доказів справи судом установлено, що 30 травня 2016 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 підписано оферту на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії № 630412313. Згідно змісту якої вбачається що ОСОБА_1 пропонує Банку укласти Угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах: найменування Продукту «Максимум-готівка». Пропонує Банку відкрити їй рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня та випустити міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії 2 (два) роки з моменту її випуску (надалі - Картка/Кредитна картка).
Надати їй Кредит, шляхом встановлення Відновлюваної кредитної лінії по Рахунку на наступних умовах: ліміт Відновлювальної кредитної лінії встановити у розмірі 200 000 грн. Встановити, що сума Кредиту, що є доступною їй на момент укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії з встановленого Договором та вказаного в цій Оферті на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії ліміту відновлюваної кредитної лінії, складає: 2000,00 грн. При цьому пропонує Банку, у випадку акцептування Банком цієї Оферти на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії повідомити їй суму Кредиту, що може бути доступна в будь-який час протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії та, яка відрізняється від суми, що вказана в цьому пункті, у порядку та спосіб визначений умовами Договору. Також пропонує Банку, щоб сума Кредиту, що може бути доступна їй в будь-якому випадку не перевищувала ліміт Відновлювальної кредитної лінії, який становить 200 000 грн.
Процентна ставка за користування коштами Відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою складає 26% річних(п.2).
Розмір обов'язкового мінімального платежу пропонує встановити у розмірі 7 % від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, при цьому вона розуміє та погоджується, що розмір обов'язкового мінімального платежу не може бути меншим за 50 грн.(а.с.4)
Акцептом пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 30.05.20216 ПАТ «Альфа-Банк», прийнято пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії з вищенаведеними умовами (а.с. 4 зворот).
ОСОБА_1 також підписано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с.5зв). Вказане свідчить, що відповідачка погодилася на приєднання до публічної пропозиції, підтвердила акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного кредитного договору та погодилася з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.
Крім того, ОСОБА_1 було підписано договір добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток №248.630412313.111 від 30.05.2016 та договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби для держателів платіжних карток №248.630412313.111 від 30.05.2016 (а.с.5 та 6зворот).
Оскільки в указаних вище документах, підписаних відповідачкою, визначений розмір процентної ставки за користування кредитом та інші платежі, суд вважає, що сторони погодили умови укладеного між ними кредитного договору.
12 серпня 2022 року загальним зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за відновлювальною кредитною лінією №630412313 від 30.05.2016 станом на 29.11.2023 становить 87 528,33грн.(сума заявлена до погашення 76 721,97 грн. і суд розглядає вимоги в межах заявленого позову)(а.с.8,9).
Судом досліджено виписку по рахунку, відкритому на ім'я відповідача, з якої вбачається, що відповідачка активно користувалася кредитними коштами(а.с.10-20).
20.11.2023 позивач звернувся до відповідачки з досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов'язань, яка залишилась відповідачем поза увагою (а.с.21).
Відповідачка до АТ «Сенс Банк» з відповідною заявою про розірвання договору не зверталася. Крім того, відповідно до виписки з рахунку АТ «Сенс Банк» на ім'я відповідачки вбачається, що в межах Оферти на укладання угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії № 630412313 від 30.05.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа -Банк» (правонаступник - АІ «Сенс Банк») випущено кредитні картки: НОМЕР_2 , World Debit Mastercard * НОМЕР_3 , World Debit НОМЕР_4 , що не оспорюється стороною відповідача та свідчить про використанням ОСОБА_1 кредитних коштів які їй надавалися.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначена письмова форма укладення кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України визначено що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як передбачено п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до умов кредитного договору у разі невиконання чи неналежного виконання боржником будь-яких зобов'язань, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1ст.81 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.
Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що при укладенні кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, строки повернення коштів, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Так, підписавши договір, відповідачка засвідчила, що вона погодилася з його умовами. Крім того, позичальник в подальшому виконувала умови кредитного договору та сплачувала відповідні кошти. Окрім цього, позивач погодилася з умовами кредитного договору, де визначена реальна річна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), тобто позивач була обізнана з реальною річною процентною ставкою та загальною вартістю кредиту, в який також входила комісія за обслуговування кредитної заборгованості. З урахуванням тієї обставини, що позичальник під час укладення договору ознайомлювалася з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила, а зміст договору, як вбачається з вищенаведеного, жодним чином не порушує її законних прав та інтересів.
Обґрунтовуючи свої вимоги сторона відповідачка не надала суду жодних належних та допустимих доказів того, що при укладанні договору позичальник не мав обсягу цивільної дієздатності чи її волевиявлення не було вільним і не відповідало внутрішній волі. Таким чином, підписавши договір позичальник підтвердила, що вивчила умови договору, його зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі. Крім того, відповідачка, як споживач кредитних послуг відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», мала право розірвати кредитний договір протягом 14 днів з моменту його укладення, проте вказаним правом вона не скористалася, крім того вона була інформована та не оспорювала розрахунки банку, не подала доказів на їх повне або часткове спростування. Відповідачка (позичальник) свої зобов'язання за договором кредиту не виконала належним чином, хоча кредитними коштами користувалася на постійній основі, у зв'язку з чим відбувалася автоматична пролонгація договору, допустила прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Посилання сторони відповідача на застосування строку позовної давності до даного кредитного договору, суд не приймає до уваги, оскільки таке твердження суперечить його умовам, оскільки відповідачка спочатку належним чином виконувала умови договору, користувалась коштами постійно, у зв'язку з чим кредитну лінію було неодноразово пролонговано, та у періоди з 2016 по 2021 роки їй було змінено 4 картки, якими вона користувалася.
Крім того, строк позовної давності суд до спірних правовідносин не застосовує, оскільки відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, продовжуються на строк його дії. Перебіг позовної давності у спірних правовідносинах продовжився у зв'язку зі введенням воєнного стану в Україні, який не закінчився станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою та станом на дату вирішення справи судом.
Таким чином, як встановлено при розгляді справи, відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, не здійснювала платежі для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам та інших платежів, чим порушила взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК Україниу зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.526, 530, 549, 629, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс-Банк», представник позивача Мужик Назар Тарасович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за Кредитним договором № 630412313 від 30.05.2016 у розмірі 76 721 грн. 97 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк» судовий збір у розмірі 2684,00 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Максим ЦИГАНКО