Справа № 161/13912/25
Провадження № 2-н/161/1518/25
11 серпня 2025 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення зОСОБА_2 аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 в її користь аліментів на повнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 липня 2025 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення 23 - річного віку.
Розглянувши заяву, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до частини першої статті 160 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 6 СК України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Тобто, законом передбачено, що правовий статус дитини має особа, що не досягла 18 років.
Отже, стягнення аліментів відповідно до статті 161 ЦПК України в порядку наказного провадження можливе на утримання неповнолітньої дитини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження дитини заявника вбачається, що ОСОБА_3 досягла вісімнадцятирічного віку, тобто є повнолітньою особою (а.с. 3).
Також суд зазначає, що статтею 199 СК України передбачено, що вимога про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, повинна розглядатися в порядку позовного провадження. Зокрема, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Таким чином, у видачі судового наказу про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання з ОСОБА_2 , слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.161, 163, 165, 260 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу в справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення зОСОБА_2 аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду із вказаними вимогами у порядку позовного провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК