Справа № 159/2436/25
Провадження № 2/159/1084/25
13 серпня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шишиліка О.Г.,
з участю секретаря судового засідання Бакай Л.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ковель в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Поворської селищної ради Ковельського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Поворської селищної ради Ковельського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Позивач прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , подавши до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 померта мати позивача ОСОБА_3 . Спадщину після смерта ОСОБА_3 прийняв позивач, подавши до нотаріуса, у встановлений ст. 1270 ЦК України строк, заяву про прийняття спадщини. Інші спадкоємці - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 та після смерті матері ОСОБА_3 відмовились, про що подали до нотаріуса за місцем відкриття спадщини відповідні заяви. Позивач зазначає, що на частину спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом. На частину спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину видано дружині - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 позивачу, як спадкоємцю першої черги, на частину земельної ділянки було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Позивач зазначає, що до складу спадкової маси увійшов житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 . Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за відсутністю правовстановлюючих документів. Позивач зазначає, що за вказаних обставин реалізація його спадкових прав можлива лише в судовому порядку, шляхом визнання за ним відповідного права.
Ухвалою судді від 23.05.2025 відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 07.08.2025р.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ковальчук В.С. в підготовче судове засідання не з'явились, ОСОБА_6 подано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просять його задовольнити.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, через систему «Електронний суд» подав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Поворської сільської ради. Позов визнає повністю та не заперечує проти його задоволення.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 вказано, що за таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Отже за таких умов датою рішення суд зазначає дату складання повного тексту рішення.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про таке.
Згідно з ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 доводиться та обставина, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років.
Копією спадкової справи № 04/2024 до майна померлого ОСОБА_2 доводиться та обставина, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв його син ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_3 . Інші спадкоємці першої черги - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від прийняття спадщини, яка відкрилась післ смерті батька ОСОБА_2 відмовились.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 83 роки.
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_1 , який у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подав до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
З копії спадкової справи № 05/2024 до майна померлої ОСОБА_3 , яка заведена приватним нотаріусом Ковельської районного нотаріального округу Мартинюком Е.В. вбачається, що ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 0,07 га. кадастровий номер 0722187400:03:001:0029. З спадкової справи також вбачається, що інші спадкоємці - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від прийняття спадщини, яка відкрилась післ смерті ОСОБА_3 відмовились.
До складу спадкової маси увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .
Належність до складу спадкового майна зазначеного житлового будинку підтверджується довідкою Поворської сільської ради № 431 та № 432 від 17.03.2025. З довідки вбачається, що згідно запису з погосподарській книзі Поворської сільської ради № 11 за 2020 рік рахується господарство ОСОБА_2 , який з 1963 року проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 і був виписаний у зв'язку зі смертю. Помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В цьому господарстві з 1963 року була зареєстрована та проживала ОСОБА_3 і була виписана у зв'язку зі смертю. Померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім них, в цьому господарстьтві зареєстровані та проживали з 1965 року син ОСОБА_1 та з 1984 року невістка ОСОБА_7 . Заповіт від імені ОСОБА_3 сільською радою не посвідчувався. Земельна ділянка ОСОБА_2 не приватизована.
З наданої суду інформації з комунального підприємства «Волиньпроект» від 15.04.2025 № 1948/01-04 встановлено, що на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності не зареєстроване.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна та містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).
З копії технічного паспорту вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 1963 року побудовим. Житловий будинок не містить ознак самочинного будівництва.
У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/319).
Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, відсутність державної реєстрації права власності на спірне майно не позбавляє позивача права на спадкування.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 10 жовтня 2018 року в справі № 557/1209/16-ц.
Приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Мартинюком Е.В. спадкоємцю ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначений житловий будинок за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Така відмова нотаріуса узгоджується з положеннями ст.67 Закону України «Про нотаріат» та п.4.14, п.4.16 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
За таких обставин, спадкове право позивача може бути реалізоване лише в судовому порядку.
Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту прав позивача ОСОБА_1 , в спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України, а саме шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування.
Керуючись ст.ст.200, 206, 259, 264, 265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Поворської селищної ради Ковельського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом на частину у праві власності після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на частину у праві власності після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Поворська селищна рада Ковельського району, адреса: Волинська область, Ковельський район, с. Поворськ, вул. Київська, 39, ЄДРПОУ 04334057.
Повне рішення складене 13.08.2025.
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН