Справа № 157/863/25
Провадження № 2/157/443/25
(заочне)
08 серпня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
12.05.2025 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShot» № 1654891 від 26.07.2024 у розмірі 171775,50 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28266,33 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 26 липня 2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідач уклали договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShot» № 1654891, додатки та додаткові угоди до якого є його невід'ємними частинами та є обов'язковими для виконання їх сторонами. Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредитні кошти, які останній зобов'язався повернути у строки, визначені у кредитному договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, які передбачені кредитним договором. У порушення умов виконання договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 171775,50 грн, у тому числі 29900 грн за тілом кредиту, 126925,50 грн по процентах, які були нараховані за користування кредитними коштами, та 14950 грн за штрафними санкціями. Неодноразові звернення позивача з проханням погасити наявну заборгованість за кредитним договором відповідачем задоволені не були.
Ухвалою судді від 16.05.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, у позовній заяві просила справу розглянути за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.
Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до часткового задоволення.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Щодо укладення договору:
Судом встановлено, що 26 липня 2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір № 1654891 про надання споживчого кредиту, який підписаний його сторонами, зокрема, відповідачем - електронним підписом одноразовим ідентифікатором К743 (а.с. 13-15). Цим же одноразовим ідентифікатором відповідачем підписані додатки до договору, а саме графік платежів (а.с. 15 зворот), інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг (а.с. 16), які є невід'ємною частиною договору згідно з п. 9.11 останнього. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н325 відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 12).
З довідки про ідентифікацію ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (а.с. 28) вбачається, що ОСОБА_1 прийняв та підтвердив умови кредитного договору № 1654891 від 26.07.2024, підписавши його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором К743 відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктами 1.1 - 1.5.2 зазначеного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 29 900 гривень, тип кредиту - кредит, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору; знижена процентна ставка становить 1,425 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, до 25.08.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7, 1.7.1, 1.7.2 договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби, денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,5 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (161460 грн. / 29900 грн.) / 360 дн. ? 100 % = 1,5 % в день. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,49 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (160787,4 грн. / 29900 грн.) / 360 дн. ? 100 % = 1,49 % в день.
Згідно з пунктами 1.8, 1.8.1, 1.8.2 договору загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 161460 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 160787,40 грн.
Відповідно до пунктів 1.9, 1.9.1, 1.9.2 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089.90 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8565,04 % річних.
Згідно з пунктами 1.10, 1.10.1, 1.10.2 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 191360 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 190687,40 грн.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 26.07.2024 року або 27.07.2024 року.
Пунктами 6.4, 6.4.1, 6.4.2 договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 4 485 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 328,90 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Аналізуючи зміст договору № 1654891 про надання споживчого кредиту від 26.07.2024, встановлено, що у ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту. Судом також встановлено, що на виконання цього договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 29900 грн на умовах, передбачених договором, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250410-44 від 10.04.2025 (а.с. 17).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1654891 від 26.07.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 05.05.2025 вбачається, що боржник має заборгованість перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у розмірі 171775,50 грн, що складається з тіла кредиту 29900 грн, відсотків за користування кредитом 126925,50 грн та штрафних санкцій 14950 грн (а.с. 17 зворот - 20).
Матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.
Досудова вимога позивача № 1222 від 08.05.2025 щодо добровільної сплати заборгованості за зазначеним кредитним договором (а.с. 21), яка була надіслана на адресу місця проживання ОСОБА_1 (а.с. 22), залишена відповідачем без виконання. Таким чином, відповідач не виконав свого обов'язку та не повернув надані кошти в строк, передбачений договором № 1654891 від 26.07.2024.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %: протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Ці норми, що регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - не більше 1,5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.
Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що з 26.07.2024 до 19.08.2024 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою 1,425% в день, тобто у розмірі, передбаченому чинним законодавством, а з 20.08.2024 до 05.05.2025 - в розмірі 1,5% в день, тобто з 20.08.2024 у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, який з цієї дати до 05.05.2025 не може перевищувати 1%.
У зв'язку із цим суд вважає, що розмір заборгованості за відсотками з 20.08.2024 до 05.05.2025 підлягає перерахунку згідно зі встановленим пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» максимальним розміром денної процентної ставки.
З 20.08.2024 по 05.05.2025 (258 днів) заборгованість по відсотках за ставкою 1% становить 77142 грн (29900 тіло кредиту х 1% х 258 днів).
За період з 26.07.2024 по 19.08.2024 умови договору по відсотках та, відповідно, розрахунок заборгованості у цій частині відповідає нормам законодавства та становить 10652 грн.
Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за відсотками становить 87794 грн (10652 + 77142).
З урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами.
Щодо стягнення штрафних санкцій (штрафу):
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Окрім того, Законом № 2120-ІХ доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) пунктом 6-1, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача штрафу в розмірі 14950 грн, який нарахований за період з 29.08.2024 по 30.09.2024 включно за невиконання зобов'язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тобто умов кредитного договору, що вбачається із вищезгаданого розрахунку заборгованості, є безпідставним.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1654891 від 26.07.2024 становить 117694 грн, з яких 29900 грн основний борг та 87794 грн - проценти за користування кредитом, а тому позов ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
Щодо розподілу судових витрат:
Позивач ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 28266,33 гривні.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено на 68,52 % (117694 х 100% : 171775,50), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1659,83 грн (2422,40 грн х 68,52 %).
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії довіреності від 10.04.2025 (а.с. 7), договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.03.2025 (а.с. 23), платіжної інструкції № 14043 від 28.04.2025 (а.с. 26), акту № б/н приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги від 29.04.2025 (а.с. 26 зворот), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7538/10 від 14.03.2019 (а.с. 27), згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 28266,33 гривень.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 28266,33 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 4000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2740,80 грн (4000 грн х 68,52%).
Керуючись ст. 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 205, 514, 516, 526, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 26.07.2024 року в розмірі 117694 (сто сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) гривні.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» сплачений судовий збір у розмірі 1659 (одну тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 83 коп та 2740 (дві тисячі сімсот сорок) гривень 80 копвитрат за надання професійної правничої допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного заочного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», 04070, м. Київ, вул. Андріївський Узвіз, буд. 1А, код ЄДРПОУ 43979069.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 13.08.2025 року.
Головуючий Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ