Справа № 157/1218/25
Провадження №2/157/557/25
(заочне)
12 серпня 2025 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором позики.
Позов мотивовано тим, що 02 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №01472-08/2024, який підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений в п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін. Відповідно до підпункту 1.6. п. 1 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим у день перерахування ТОВ «Аванс кредит», суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з підпунктом 1.6. п. 1 кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» (підпункт 7.6 кредитного договору), які розміщені на веб-сайті товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розуміння статей 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права й обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24 грудня 2024 укладено договір факторингу №24122024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2024 до вказаного договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33 000 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 000 грн - сума заборгованості за процентами; 5000 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.
У разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24 грудня 2024 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №01472-08/2024 в розмірі 33 000 грн, з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 000 грн - сума заборгованості за процентами; 5000 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Крім того, 21 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2913839. Згідно з п. 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику») на погоджений умовами договору строк (надалі - «Строк Позики») шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (підпункт 5.1. п. 5 договору позики).
Також погодився, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (підпункт 5.3. п. 5 договору позики).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п. 21 договору позики цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно з Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п. 25 договору позики, договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах статей 6, 627 ЦК України.
Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 14.06.2021 укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно з п. 9.1 договору факторингу, зі змінами та доповненнями до додаткової угоди №7 від 13.06.2022 цей договір є дійсним протягом 12 місяців із дня набрання чинності, але вбудь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна зі сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до закінчення строку дії договору, цей договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік.
Відповідно до реєстру боржників №33 від 08.10.2025 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 800 грн 14 к., з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 грн 60 к. - сума заборгованості за відсотками; 8000 грн - сума заборгованості за пенею; 1788 грн 40 к. - комісія за надання позики.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу з відповідними змінами, внесеними додатковою угодою №2 від 28.07.2021, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується протягом 10 робочих днів із дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію, передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
У разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №2913839 у розмірі 13 800 грн, з яких: 4000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 грн 60 к. - сума заборгованості за відсотками; 8000 грн - сума заборгованості за пенею; 1788 грн 40 к. - комісія за надання позики.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №01472-08/2024 у розмірі 33 000 грн та за договором позики №2913839 у розмірі 13 800 грн 14 к., а також понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, у позовній заяві просила справу розглянути за її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.
Дотримуючись положень статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Судом встановлено, що 02.08.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №01472-08/2024 (а.с. 7-9), за умовами якого товариство надає відповідачу фінансовий кредит у розмірі 10 000 грн строком на 120 днів, до 29 листопада 2024 року, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно з умовами цього договору процентна ставка становить 1,5% у день та застосовується у межах строку кредиту. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача, включаючи використання реквізитів платіжної картки №5168-74хх-хххх-5519, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Кредитний договір було підписано директором ТОВ «Аванс кредит» Кожухар А.А. власноручним підписом, а ОСОБА_1 - електронним підписом W2810. Крім цього, сторонами договору в такий же спосіб 02.08.2024 підписано додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №01472-08/2024 (а.с. 9 зворот-10) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 11-12).
Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису W2810. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
ТОВ «Аванс кредит» виконало своє грошове зобов'язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000 гривень. Цей факт підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3466_250423100605 від 23.04.2025 (а.с. 13).
Суд вважає доведеним факт укладення договору про надання фінансового кредиту №01472-08/2024 від 02.08.2024 та виконання ТОВ «Аванс кредит» свого зобов'язання щодо надання кредиту у сумі 10 000 гривень.
Між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 24.12.2024 укладено договір факторингу №24122024, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги за договором про надання фінансового кредиту №01472-08/2024 від 02.08.2024 (а.с. 17-19).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 24.12.2024 за договором факторингу №24122024 від 24.12.2024 (а.с. 20), витягу з Реєстру боржників від 24.12.2024 до договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 (а.с. 22) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №01472-08/2024 від 02.08.2024 у сумі 33 000 гривень. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №01472-08/2024 від 02.08.2024 за період із 02.08.2024 по 24.12.2024, станом на 24.12.2024 заборгованість склала 33 000 грн, з яких: 10 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 18 000 грн заборгованість за відсотками та 5000 грн заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 14-15).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 (далі - Закон №2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Окрім того, Законом №2120-ІХ доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017р., №1, ст. 2 із наступними змінами) пунктом 6-1, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Таким чином суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5000 грн за невиконання/неналежне виконання умов договору є безпідставним та до задоволення не підлягає.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що також передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов договору, що не були усунені позичальником, має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%: протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Ці норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, із 22.04.2024 - не більше 1,5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.
Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що з 02.08.2024 до 19.08.2024 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою 1,5% в день, тобто у розмірі, передбаченому чинним законодавством, а з 20.08.2024 до 29.11.2024 - у розмірі 1,50% в день, тобто з 20.08.2024 у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, який з цієї дати до 29.11.2024 не може перевищувати 1%.
З 20.08.2024 до 29.11.2024 (102 дні) заборгованість за відсотками за ставкою 1% становить 10 200 грн (10 000 тіло кредиту х 1% х 102 дні).
Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за відсотками становить 12 900 грн (2700 грн + 10 200 грн). Таким чином, загальний розмір заборгованості становить 22 900 грн (10 000 грн + 12 900 грн).
Враховуючи зазначене вище, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, з огляду на норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №01472-08/2024 від 02.08.2024 в розмірі 22 900 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за вказаним договором підлягають до часткового задоволення.
Судом також встановлено, що 21.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фінансовою диференційованою процентною ставкою) №2913839 (а.с 25-28), за умовами якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі - «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі - «Строк позики»), з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики (п. 1. договору).
Згідно з п. 2. договору, сума позики - 4000 гривень. Строк позики/строк договору - 30 днів. Процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики/день 0,01% (фіксована). Комісія за надання позики 44,71% фіксована від суми наданої позики, що у грошовому виразі складає 1788 гривень 40 копійок.
Договір надання коштів у кредит підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 732034, який був надісланий на зазначену ним електронну пошту або номер телефону, про що свідчить п. 22 договору, де також зазначено номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 . Таким же способом сторонами договору підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 28 зворот-29).
Між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 14.06.2021 було укладено Договір факторингу №14/06/21 (а.с. 30-32), відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ціна продажу) за плату, а останнє відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язані, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (п. 1.1. зазначеного договору).
Крім цього, 28.07.2021 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, згідно з якою сторони погодили внести зміни до п. 1.3 вказаного договору та викласти його зміни в зазначеній у додаткові угоді редакції (а.с. 33). Між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 13.06.2022 було укладено додаткову угоду №7 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 34), згідно з якою сторони домовилися викласти п. 9.1 вказаного договору в редакції, зазначеній у додаткові угоді.
Крім цього, 08.10.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено додаткову угоду №41 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 35), згідно з якою сторони узгодили загальну суму прав вимоги, ціну та суму грошових коштів, які фактор сплачує клієнтові у відсотках від основної суми заборгованості згідно з реєстрами боржників №33 та №34.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників №33 від 08.10.2025 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 36), витягу з реєстру боржників №33 від 08.10.2024 (а.с. 38) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2913839 у сумі 13 800 гривень. Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики №2913839 від 21.07.2024 за період із 08.10.2024 по 31.05.2025, станом на 31.05.2025 заборгованість склала 13 800 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 4000 грн; сума заборгованості за відсотками 11 грн 60 к.; комісія за надання позики 1788 грн 40 к.; сума заборгованості за пенею 8000 грн (а.с. 39).
Щодо виконання умов договору позики (з фінансовою диференційованою процентною ставкою) №2913839, суд зазначає таке. У п. 1. договору вказано, що за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі - «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі - «Строк позики»), з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З норми законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, в разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі й первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Однак, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надав доказів на підтвердження зарахування коштів на виконання договору позики (з фінансовою диференційованою процентною ставкою) №2913839 від 21.07.2024. Також відсутні відомості щодо відкриття ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідного банківського рахунку відповідача на виконання умов вказаного договору та зарахування зазначених коштів на цей рахунок. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем вказаними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника) за зазначеним договором.
Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Такий висновок висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13.05.2020, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.
Суд вважає, що відсутність у матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у позику, але й перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстави та порядок нарахування відсотків за користування позикою.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення. Об'єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, висновки експертів, тощо).
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд дослідив кожен доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.
Даючи правову оцінку дослідженим судом доказам, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів отримання відповідачем позики за договором позики (з фінансовою диференційованою процентною ставкою) №2913839 від 21.07.2024, що позбавляє суд можливості прийти до беззаперечного висновку щодо правової природи, суттєвих умов та дійсності договірних зобов'язань, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів за вказаним вище договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов частково, покладає судові витрати, які складаються із судового збору, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено на 48,93% (22 900 грн х 100% : 46 800 грн), із відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 1481 грн 60 к. (3028 грн х 48,93%).
Керуючись статтями 12, 76-78, 81, 89, 141, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 514, 516, 517, 626, 638, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №01472-08/2024 від 02 серпня 2024 року в сумі 22 900 (двадцять дві тисячі дев'ятсот) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1481 (одну тисячу чотириста вісімдесят одну) гривню 60 копійок судового збору.
Рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код в ЄДРПОУ 35625014; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий: Б.С. Гамула