Справа № 686/20059/25
Провадження № 3/686/5813/25
21.07.25
21 липня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Росава Миронівського району Київської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, неодруженої, не працюючої, інваліда III групи,
за ч.1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №419434 від 11.07.2025 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона 11.07.2025 р., близько 12 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення ч.16 ст.62 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», продала ОСОБА_2 алкогольний напій - горілку, в кількості однієї пляшки, ємністю 0,5 л., за ціною 60 грн., без марки акцизного збору.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні зазначеного правопорушення заперечила та пояснила, що продаж алкогольних напоїв не здійснює. У вказані у протоколі день та час вона, повертаючись додому, біля під'їзду свого будинку АДРЕСА_2 , зустріла знайомого їй ОСОБА_2 , який мав із собою пляшку горілки, поспілкувавшись із останнім, пішла додому, алкогольні напої йому не продавала.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
На підставі ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідальність за частиною 1 ст.156 КУпАП настає у разі роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Згідно з положенями ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256 КУпАП, серед яких у протоколі обов'язково зазначаються відомості про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків, якщо вони є, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен проводитися їх, у тому числі, і судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, працівником поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 419434 від 11.07.2025 р.; рапорт працівника поліції; розписку ОСОБА_2 про добровільну видачу 1 пляшки із алкогольним напоєм, ємністю 0,5 л.; бланк письмових пояснень, в якому зазначені відомості про особу ОСОБА_2 , однак самі пояснення останнього відсутні; квитанцію про отримання на зберігання речових доказів та диск із відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції.
При цьому, будь-які достовірні докази, які б спростовували вищеописані, надані ОСОБА_1 у суді, пояснення, та, відповідно, які б підтверджували викладені у вказаному протоколі обставини та факт вчинення ОСОБА_1 у зазначені в цьому протоколі час та місці адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, у матеріалах справі відсутні.
Показання ОСОБА_1 цілком узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні, здійсненими за допомогою нагрудних камер працівника поліції, відеозаписами, на яких не зафіксовано факт здійснення ОСОБА_1 торгівлі алкогольними напоями, проте, з-поміж іншого, наявний факт добровільної видачі ОСОБА_2 1 однієї пляшки із прозорою рідиною, яку останній, з його слів, придбав у невстановленої особи на ім'я « ОСОБА_3 », а також діалог працівника поліції із невідомою особою (яка не представлялась, її обличчя на камеру не фіксувалось), яка вказала про те, що продаж алкогольних напоїв не здійснювала. При цьому, як видно із відеозапису, ОСОБА_2 не вказує на особу у якої він, з його слів, придбав рідину, а від надання письмових пояснень останній відмовляється.
Суд визнає недостовірним доказом та відхиляє дані рапорту ст.ДОП сектору ДОП ВП Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області В.Боровщука, який є зацікавленою особою у справі про те, що ОСОБА_2 придбав пляшку із горілкою саме у ОСОБА_1 . Крім цього, суд визнає неналежним доказом бланк письмових пояснень, в якому зазначені особисті данні ОСОБА_2 , оскільки останній фактично відмовився від надання таких пояснень, що зафіксовано на дослідженому в судовому засіданні диску із відеозаписом.
Інших належних, достовірних та допустимих доказів, які б спростовували встановленні у судовому засіданні обставини та які б об'єктивно доводили факт продажу ОСОБА_1 алкогольного напою, без марки акцизного податку, що було б зафіксовано у спосіб, передбачений чинним законодавством, не було долучено до складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
З урахуванням наведеного, оскільки в ході судового розгляду не встановлено жодних належних та достовірних доказів здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі алкогольним напоєм, без марки акцизного податку, що останній ставиться у вину, відомості, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, та які спростовуються дослідженими судом доказами, є недостовірними.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З огляду на положення ст.62 Конституції України, ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, після аналізу всіх доказів по справі, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів її вини не здобуто та суду не надано, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Крім того, наявна в матеріалах справи розписка ОСОБА_2 від 11.07.2025 р. та квитанція про отримання на зберігання речових доказів серії ВАД №419434 від 11.07.2025 р. свідчать про те, що у ОСОБА_2 було вилучено: 1 пляшку, об'ємом 0,5 л. Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП підлягає закриттю, вилучені предмети слід повернути їх власнику.
Керуючись ст. ст.247, 283-285, 294 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Речовий доказ - 1 пляшку, об'ємом 0,5 із рідиною прозорого кольору - повернути ОСОБА_2 .
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя