465/6054/25
2/465/3493/25
про залишення позовної заяви без руху
12.08.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Єлізарова Владислава Олександрівна (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3 місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ),
предмет позову: про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
15 липня 2025 року позивач, засобами поштового зв'язку, звернулась до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Єлізарової Владислави Олександрівни, у якій просить суд визначити додатковий строк на прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом скеровано запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
Згідно з отриманої судом 11.08.2025 року на запит інформації відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України у зв'язку із чим підлягає залишенню без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Указаних вимог не виконано та не зазначено усіх необхідних даних учасників. Крім цього, без зазначення даних реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України відносно третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору неможливо перевірити факт реєстрації ними електронних кабінетів. При цьому, відсутність указаної інформації виключно негативно впливає на своєчасність повідомлень та розумність строків розгляду, особливо зважаючи на відсутність у суді поштових марок.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Норма частини 6 статті 14 ЦПК України, якою передбачена реєстрація електронних кабінетів (зокрема) адвокатів та нотаріусів «в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку», діє з 20.02.2024 року і частиною 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити відомості про електронний кабінет.
Відповідно до п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити також: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Однак, позивачем не дотримано процедури надання доказів безпосередньо до суду, оскільки в силу ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів визначений п. п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Однак, у порушення вказаних вимог, позивачем подано до суду копії не засвідчених належним чином документів. Також суддя звертає увагу на те, що такі копії і самі виготовлені з копій. Тож позивачем надано не завірені копії з копії, при цьому не вказано у кого знаходяться оригінали.
Між тим, незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення (постанова Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17).
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 02.10.2018 у справі №2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 у справі №826/15414/17, від 11.02.2020 у справі №826/2935/14.
Окремо, щодо того ж недоліку, суддя звертає увагу на те, що у додатку до позовної заяви вказано «копія паспорта». Фактично до матеріалів справи додано копії лише 8 - 11 сторінки паспорта про «особливі відмітки» та «місце проживання», із зазначенням адреси: АДРЕСА_4 , належність яких певній особі встановити не можливо ні за особливими відмітками, ні за зареєстрованим місцем проживання.
Крім цього, щодо жодного із додатків не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, особливо щодо свідоцтва про смерть.
Також, зважаючи на предмет позову, суддя звертає увагу на виклад обставин (п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України). Зокрема, позивач зазначає про те, що «Про смерть батька дізналася випадково», однак не зазначає конкретного моменту в часі коли це відбулось, від кого вона про дізналась, зважаючи на пояснення про те, що цей факт від неї приховувався.
При цьому зазначає про те, яким чином вона про це дізналася - з інформаційної довідки із Спадкового реєстру. Проте, позивач, посилаючись на відповідний документ його копії не надає.
Зважаючи на зазначене не можливо виокремити періоди, упродовж яких існували перешкоди до моменту звернення до нотаріуса та до спливу шестимісячного строку. Крім цього, позивач одночасно посилається на наявність перешкод у вигляді незнання через приховування від неї факу смерті та неможливість повернення на територію України. Відтак, позивачу слід чітко викласти ті перешкоди, які на думку позивача існували об'єктивно та були істотними для прийняття спадщини. А також зазначити періоди існування кожного з них. Тобто позивачу слід чітко, а не абстрактно викласти підстави позову.
Також суддя звертає увагу позивача на те, що в силу ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Крім цього, відповідно до п. 7, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, проте не містить:
відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);
підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Зважаючи на виявлені недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Разом із цим, суддя вважає за необхідне додатково роз'яснити, що згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. Одночасно судам необхідно враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК України, не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
За змістом висловленої позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 759/3515/19, відповідачами у справах щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, є саме спадкоємці, які прийняли спадщину. В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом чи усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
На підставі вище викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 43, 175, 185, 260, ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Єлізарової Владислави Олександрівни про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Баран О.І.