Справа № 456/1727/25
Провадження № 2/456/1076/2025
іменем України
/заочне/
04 серпня 2025 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Коцур А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Підстава позову (позиція позивача). Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №88711913 від 29.02.2024 в розмірі 16 520,00 грн., а також понесені судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та 9 000,00 грн. витрат на правову допомогу. В обгрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 29.02.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту Кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем Кредитодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір №88711913. Відповідно до умов договору, ТОВ «ЕКО ФІН» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 3 500,00 грн.; строк користування кредитними коштами - 730 днів, з 29.02.2025 по 27.02.2026 (включно), та складається з дисконтного (пільгового) періоду і поточного періоду; процентна ставка за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становить 1,0% за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. ТОВ «ЕКО ФІН» свої зобов'язання за кредитним договором виконало повністю, однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 05.03.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір №05-03/25, за умовами якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача за Договором №88711913. Однак, на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування коштами не сплачуються, у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором №88711913 від 29.02.2024 становить 16 520,00 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3 500,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12 985,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 35,00 грн., що стало підставою звернення до суду із даним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує.
Позиція відповідача. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, зокрема на 05.05.2025, 29.05.2025, 04.08.2025, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися на адресу суду 15.05.2025, 10.06.2025 з відміткою «вручено». Крім того, про призначення судових засідань на 29.05.2025 відповідача повідомлялось шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судові засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою судді від 10.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
З анкети клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС ТОВ «ЕКО ФІН) вбачається, що така підписана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою одноразового ідентифікатора MTA2YzBj /а.с.13/.
З вимоги про усунення порушень основного зобов'язання ТОВ «Факторинг Партнерс» вбачається, що така була надіслана відповідачу ОСОБА_1 07.03.2025 за вих. №15776206 з проханням здійснити погашення заборгованості за кредитним договором №88711913 у розмірі 13 020,00 грн. /а.с.16/.
З підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПРОФІТГІД» вбачається, що на підставі Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-770 від 18.09.2023, на підставі платіжної інструкції «ПРОФІТГІД» було здійснено переказ грошових коштів на платіжну картку ОСОБА_1 в сумі 3 500,00 грн. /а.с. 19/.
З договору про споживчий кредит/кредитний договір №88711913 від 29.02.2024, який укладений між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 вбачається, що за цим договором Товариство приймає на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим Договором. Сума кредиту - 3 500,00 грн., строк користування кредитними коштами - 730 днів, який починається з 29.02.2024 та закінчується 27.02.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду. Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (Денна процентна ставка - 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду /а.с.20-31/.
З виписки за кредитом вбачається, що ОСОБА_1 зараховано 3 500,00 грн. за кредитним договором №88711913 від 29.02.2024 /а.с.33-36/.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №88711913 від 29.02.2024 вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 , станом на 07.03.2025, складає 16 520,00 грн., з яких: 3 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 13 020,00 грн. - заборгованість по відсотках /а.с.37/.
З договору №05-03/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 05.03.2025, укладеного між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» вбачається, що ТОВ «ЕКО ФІН» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «ЕКО ФІН» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників /а.с.38-42/.
З копії платіжної інструкції № 0503530000 від 10.03.2025 вбачається, що ТОВ «ЕКО ФІН» отримало від ТОВ «Факторинг Партнерс» оплату за договором факторингу № 05-03/25 в сумі 12 012,00 грн. /а.с. 48/.
З додатку №3 до договору №05-03/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 05.03.2025 вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №88711913 становить 16 485,00 грн., з яких: 3 500,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 12 985,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками /а.с.51/.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексуУкраїни зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом встановлено, що 29.02.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір № 88711913, який був підписаний відповідачем за допомогою одноразового Ідентифікатора.
За умовами даного договору ТОВ «ЕКО ФІН» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі в сумі 3 500,00 грн. на строк 730 днів, з 29.02.2024 по 27.02.2026 включно, зі сплатою за користування грошовими коштами у розмірі 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного періоду. Дисконтний період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13.03.2024. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою процентною ставкою в розмірі 365 % річних (денна процентна ставка 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Відповідач у свою чергу зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору.
На підтвердження виконання договору, позивачем долучено до позовної заяви лист ТОВ «ПРОФІТГІД», відповідно до якого 29.02.2024 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3 500,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.
Судом також встановлено, що 05.03.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір про відступлення прав вимоги №05-03/25, за умовами якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 .
Заборгованість відповідача за кредитним договором №88711913 від 29.02.2024 становить 16 520,00 грн., з яких: 3 500,00 грн. - сума заборгованості за кредитом; 13 020,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, щопідтверджується розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «Факторинг Партнерс».
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем, щодо розміру заборгованості за кредитним договором.
При цьому суд враховує, що сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами. Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом також встановлено, що 05.03.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №05-03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «ЕКО ФІН» передало (відступило) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло належні ТОВ «ЕКО ФІН» права вимоги до боржників, зокрема, набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 88711913 від 29.02.2024, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору №05-03/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 05.03.2025.
Таким чином, права вимоги за кредитним договором, укладеним ОСОБА_1 з первісним кредитором, перейшло ТОВ «Факторинг Партнерс».
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 належним чином виконував кредитні зобов'язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит/кредитний договір № 88711913 від 29.02.2024 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягає до стягнення заборгованість в загальному розмірі 16 520,00 грн.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським обєднанням «Лігал Ассістанс» був укладений договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024. З заявки на надання юридичної допомоги №20 від 06.03.2025 вбачається, що сторони погодили надання наступних послуг Адвокатським об'єднанням ТОВ «Факторинг Партнерс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
З витягу з Акту №6 про надання юридичної допомоги від 11.03.2025 вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката складає 9 000,00 грн., з яких: надання усної консультації з вивчення документів - 3 000,00 грн. за 2 год.; складання позовної заяви про стягнення боргу - 6 000,00 грн. за 2 год.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 12 лютого 2020 року у справі за № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 ч. 2 ст.137 ЦПК України).
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс», відповідач не звертався до суду із заявою про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» слід стягнути витрати на професійну правову допомогу в сумі 9 000,00 грн., які є співмірними із складністю справи та наданими обсягом адвокатських послуг.
Згідно зі ст.141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
У зв'язку з наведеним, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., який підтверджено платіжною інструкцією №0505830025 від 18.03.2025.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»/код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521/ заборгованість за договором №88711913 від 29.02.2024 в розмірі 16 520 /шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять/ грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»/код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521/ судовий збір в розмірі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі9 000 /дев'ять тисяч/ грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення
виготовлено 12.08.2025.
Головуючий суддя В. Л. Бучківська