Справа № 461/6172/25
Провадження № 1-в/461/111/25
07.08.2025 року Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника медичної установи ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Львівської багатопрофільної лікарні № 19 про звільнення засудженого ОСОБА_6 від покарання за хворобою відповідно до ст. 84 Кримінального кодексу України,-
Начальник Львівської багатопрофільної лікарні № 19 звернувся до суду із клопотанням про звільнення засудженого ОСОБА_6 від покарання за хворобою відповідно до ст. 84 Кримінального кодексу України. Клопотання обґрунтовує, тим, що засуджений страждає на тяжкий, хронічний психічний розлад, представлений вираженими порушеннями когнітивних функцій, зниженням емоційно-вольового контролю, внаслідок чого втрачена спроможність до самообслуговування та до незалежного життя. Пацієнт потребує сторонньої допомоги та нагляду. Крім того, просив суд розглянути можливість застосування щодо засудженого примусових заходів медичного характеру з подальшим переведенням до відповідного закладу психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Прокурор в судовому засіданні клопотання заперечив, зазначив, що для застосування примусових заходів медичного характеру необхідно отримати відповідний висновок експерта, якого в матеріалах клопотання немає.
Представник медичної установи та захисник засудженого просили клопотання задовольнити.
Дослідивши заяву, матеріали особової справи на засудженого, лікарський висновок, заслухавши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У відповідності до п.6 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст.539 КПК України, має право вирішувати зокрема питання про звільнення від покарання за хворобою.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КК України звільняється від покарання особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 1(один) рік.
Вказаний вирок набрав законної сили.
Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 14.03.2024 року було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого ОСОБА_6 та направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років в кримінально-виконавчу установу згідно вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2023 року.
Згідно висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання - у ОСОБА_6 наявний Біполярний афективний розлад, континуальний перебіг, затяжний епізод тяжкої депресії, з психотичними симптомами. Хронічна ішемічна хвороба мозку. Дисциркуляторна змішана енцефалопатія ІІІ ст. на гранті атеросклерозу судин головного мозку, аплазії сегменту Р1 лівої ЗМА та гіпоплазії правої хребетної артерії, артеріальної гіпотензії з вираженими когнітивними розладами та помірно-вираженим вестибуло-атактичним синдромом. Кахексія. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Артеріальна гіпотонія. СН І ст. ЛУНА ІІ. Початкова катаракта обох очей. Ангіосклероз.
Згідно з вимогами ч.1 та п.1 ч.2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до розділу VI Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України №1348/5/572. медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до цього Порядку (далі - Перелік хвороб).
Медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я ДКВС у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров'я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько - консультативними комісіями закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності після обов'язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров'я ДКВС або закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.
За наявності у засудженого ознак хвороби, визначеної Переліком хвороб, лікуючий лікар невідкладно складає медичний висновок, який погоджує завідувач відповідного закладу охорони здоров'я ДКВС.
Завідувач закладу охорони здоров'я спільно з лікуючим лікарем забезпечують направлення хворого засудженого, а також необхідної медичної документації на найближче засідання лікарсько-консультативної комісії.
З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.
Вирішення питання про звільнення від покарання або його відбування за тяжкою хворобою є правом, а не обов'язком суду (ч. 2 ст. 84 КК України). Факт іншої тяжкої хвороби (навіть якщо вона перешкоджає відбуванню покарання) сам по собі не тягне за собою обов'язкового звільнення від покарання (його відбування). При прийнятті відповідного рішення суд має враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи, які б у сукупності давали можливість у кожному конкретному випадку встановити баланс між необхідністю гуманного ставлення до тяжко хворого і недопущенням з його боку подальшої злочинної поведінки після звільнення.
Згідно п. 2 Постанови ПВСУ №8 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» відповідно до законодавства факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в переліку захворювань. 84 КК України передбачає як обов'язкову умову не лише наявність психічної хвороби, а й даних про те, що ця хвороба позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
До матеріалів клопотання не долучено відповідний висновок експерта за результатами проведення судової-психіатричної експертизи, яким б було встановлено, що засуджений ОСОБА_6 позбавлений можливості усвідомлювати свої дії чи керувати ними.
Таким чином, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали заяви начальника Львівської багатопрофільної лікарні № 19, особову справу засудженого, враховуючи дані наведені у медичному висновку, а також те, що в ході розгляду заяви не встановлено обставин, які зобов'язують звільнити засудженого від призначеного покарання, беручи до уваги тяжкість вчиненого ним злочину, суспільну небезпеку особи засудженого, термін відбутого ним покарання (1 рік, 1 місяць, 15 днів), а також те, що в умовах Львівської багатопрофільної лікарні №19 засудженому надається медична допомога, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про звільнення від покарання слід відмовити.
При цьому, суд вважає за необхідне роз*яснити стороні обвинувачення право на звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо особи, яка захворіла на психічну хворобу, відповідно до статей 92-95 КК України.
Керуючись ст.84 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд-
У задоволенні клопотання начальника Львівської багатопрофільної лікарні № 19 про звільнення засудженого ОСОБА_6 від покарання за хворобою відповідно до ст. 84 Кримінального кодексу України,- відмовити..
Повний текст ухвали проголошено 12 серпня 2025 року о 16 год. 30 хв.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Львівської області, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1