Справа № 333/5875/25
Провадження № 2-а/333/118/25
13 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючої судді Круглікової А.В.,
при секретарі судового засідання Єрмоленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
до відповідача: Управління патрульної поліції в Запорізькій області, код ЄДРПОУ: 40108688, місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 96, м. Запоріжжя, 69005,
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4107500 від 24.06.2025, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн., а також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він керував транспортним засобом та під час руху був пристебнутий ременем безпеки, а після зупинки зняв його, у цей час до нього підійшов поліцейський, який його зупинив, відеозапис не надав, пояснення вислухати не бажав, а виніс оскаржувану постанову. Дії працівника поліції не відповідають вимогам законодавчих актів, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі підлягає скасуванню, оскільки своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП ОСОБА_1 , не визнає; правил дорожнього руху не порушував; правопорушення не скоював, а тому не вбачає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. На підставі зазначеного, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
В судове засідання позивач не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, відзив не надав.
07.08.2025 на виконання ухвали суду від 15.07.2025 про витребування доказів, відповідачем надано копію відео з архіву щодо постанови про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП серії ЕНА №5055793 від 24.06.2025 відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами у вигляді шрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пп. «в» п.2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначені частиною 5 статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Представником відповідача на виконання ухвали суду від 15.07.2025 про витребування доказів, подано до суду СД-диск, який містить відеофайл. Зі змісту проглянутого судом відеозапису судом встановлено, що останній зроблений за допомогою нагрудного відеореєстратора поліцейського на місці розгляду справи 24.06.2025 про адміністративне правопорушення, який зазначений як доказ в п. 7 оскаржуваної постанови БК45856. Вказане відео підтверджує факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого до ч.5 ст. 121 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки.
За таких обставин, суд критично оцінює твердження позивача в позовній заяві, що він був пристебнутий ременем безпеки, оскільки зазначені доводи спростовуються переглянутим судом відеозаписом, з якого встановлено, що позивач керував транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки.
За вказаних обставин, враховуючи, що вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП підтверджена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-14,17, 72-77,122, 241-246, 250, 286 КАС України суд,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова