Справа № 309/2868/25
Провадження № 1-кс/309/480/25
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
08 серпня 2025 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду ОСОБА_1
Закарпатської області
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого СВ Хустського РУП ГУНП
в Закарпатській області ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши клопотання заступника начальника СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області - слідчого ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025071050000514 від 05.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
В клопотанні вказано, що в ході досудового розслідування встановлено, що 4 серпня 2025 року ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, із корисливих мотивів, вступив у попередню змову з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та невстановленими досудовим розслідуванням особами, які безпосередньо шляхом контактування з іншими невстановленими особами займались організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
В подальшому 5 серпня 2025 року, близько 18 години, ОСОБА_5 отримавши пряму вказівку від невстановленої особи, а саме зустріти в смт.Вишково Хустського району осіб чоловічої статі, яким у зв'язку із введенням на території України воєнного стану і обмеженням виїзду за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв'язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію", заборонено виїзд за кордон, та які мали намір виїхати за межі України, шляхом незаконного перетину державного кордону України, поза межами пункту пропуску та за винагороду в сумі 400 доларів США супроводжувати їх до держаного кордону України та подальшого переправлення до Румунії.
5 серпня 2025 року, о 2 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 за вказівкою невстановленої особи прибули до вказаного місця на околиці смт.Вишково Хустського району, куди також підійшов ОСОБА_8 та через декілька хвилин підійшли п'ятеро осіб чоловічої статі, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець АДРЕСА_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканець АДРЕСА_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканець АДРЕСА_5 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканець АДРЕСА_6 , у яких ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з метою невикриття правоохоронними органами та безпечного здійснення супроводу до державного кордону з метою його перетину забрали їх мобільні телефони та наказали слідувати за ними.
В подальшому ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з корисливих мотивів, рухаючись колоною в пішому порядку, час від часу зупиняючись, щоб не бути викриті правоохоронними органами, надаючи вказівки та координуючи їх діями повідомляли даним особам, що у разі виявлення літаючого об'єкту та сторонніх осіб з метою уникнення викриття необхідно сховатись в укриття та згодом продовжити рух до Державного кордону України для їх незаконного перетину до Республіки Румунія.
Після успішного перетину державного кордону вказаними громадянами ОСОБА_8 за попередньою домовленістю повинен був отримати грошові кошти в загальній сумі 400 доларів США, однак, перебуваючи на околиці смт.Вишково Хустського району, були помічені працівниками державної прикордонної служби України та відповідно ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 були затримані.
05.08.2025, о 18:30, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Вишково Хустського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , затримано у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
06.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стороною обвинувачення у відповідності до ст.278 КПК України оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від суду натепер виникла необхідність у обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, більш м'який запобіжний захід може перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо останній буде залишатися на волі.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 ..
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам:
-переховуватися від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Польщею, Угорщиною, Румунією та Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та має реальні можливості покинути територію України, з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватись на території України;
-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), що підтверджується тим, що підозрюваний має мотив та можливість, із урахуванням його навичок та знань, вплинути на свідків, які на даному етапі досудового розслідування ще не допитані, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
Також слід взяти до уваги, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Звертаючись з відповідним клопотанням, слідчий бере до уваги, що обвинувачений не має захворювань, що включені до додатку №13 «Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я №1348/5/572 від 15.08.2014 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», тобто він є особою, яка не має протипоказань до утримання під вартою.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не надається можливим.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 на даний час не працює, осіб, які б поручились за виконанням підозрюваною покладених на нього обов'язків, які викликають довіру в органу досудового розслідування та суду не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки, враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину, відсутність постійного джерела доходів та інших соціальних зв'язків, є реальні підстави вважати, що в разі обрання даного запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_5 може покинути межі Закарпатської області.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, потребує від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, в умовах воєнного стану на території України, такий підхід національних судів щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Збройних Сил України.
Органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України.
В судовому засіданні слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, просив відмовити в задоволенні даного клопотання та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думки прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали, надані до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою, з яких особисте зобов'язання є найбільш м'яким, а тримання під вартою - найбільш суровим запобіжними заходами.
На виконання вимог ст.178 КПК України в якості обставин, що обов'язково враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, сторона обвинувачення зазначає:
-наявність вагомих доказів, які підтверджують вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України, які наведенні в матеріалах кримінального провадження;
-злочин, у якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачений ст.332 ч.3 КК України, є тяжким кваліфікованим злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Відповідно до ст.177 КПК України: запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст.183 КПК України: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст.176 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 відповідає вимогам ст.183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя вважає, що сторона кримінального провадження з боку обвинувачення - прокурор, довів наявність обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ст.332 ч.3 КК України, який є тяжким злочином, карається позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років, і є наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор, а саме: ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Окрім викладених обставин, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_9 неодружений; ніде не працює; не має міцних соціальних зв'язків, а тому слідчий суддя вважає, що більш м'який запобіжний захід не є достатнім для запобігання вказаних ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України: слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно ст.182 КПК України: розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи майновий стан підозрюваного, вважаю за необхідне визначити заставу в розмірі 80 /вісімдесят/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн. /двісті сорок дві тисячі двісті сорок/ гривень, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти, якщо їх декілька/ для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Згідно ч.7 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України: підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області - слідчого ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: до 18 години 30 хвилин 4 жовтня 2025 року.
Строк тримання ОСОБА_5 під вартою рахувати з моменту його затримання - з 18 години 30 хвилин 5 серпня 2025 року.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 передбачених КПК України обов'язків, - 80 /вісімдесят/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240грн. /двісті сорок дві тисячі двісті сорок/грн.00коп..
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою /заставодавцем/, на наступний депозитний рахунок Хустського районного суду, на якій може бути внесена застава: Код отримувача /код за ЄДРПОУ/ 26213408; Банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача /МФО/ 820172; Рахунок отримувача: UA198201720355209001000018501.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти, якщо їх декілька/ для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Після закінчення строку, на який на підозрюваного покладені обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію, і обов'язки скасовуються.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатської області - слідчого ОСОБА_7 , а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_5 під варту доручити прокурору Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 ..
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 12 серпня 2025 року, о 10-00.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1