Справа № 308/11265/25
1-кс/308/4670/25
08 серпня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгород) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові - ОСОБА_6 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 22.07.2024 року внесені до ЄРДР за № 42024072210000277, погоджене з прокурором, про застосування відносно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, м. Ужгород, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, водія автомобільного відділення підвозу матеріально-технічних засобів автомобільного взводу роти логістики ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 409 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 173 від 17.07.2022, на виконання наказу № 37-РС від 19.06.2022 командира НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони, старшого солдата ОСОБА_4 , який прибув з ВЧ НОМЕР_3 , зараховано до списків особового складу підрозділу та призначено на посаду водія автомобільного відділення автомобільного взводу автомобільної роти управління ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 269 від 19.10.2022 старшого солдата ОСОБА_4 , у зв'язку з зміною штатного розпису, призначено на посаду водія автомобільного відділення підвозу матеріально-технічних засобів автомобільного взводу роти логістики управління ВЧ НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військовослужбовець ОСОБА_4 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватись вимог: статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов'язані, зокрема: свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Натомість, старший солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, яке він скоїв за наступних обставин.
Відповідно до підпункту «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби у відставку за станом здоров'я (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби).
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у старшого солдата ОСОБА_4 у період несення служби, але не пізніше 27.05.2024, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел на ухилення від військової служби шляхом обману, а саме виготовлення та в подальшому використання завідомо підроблених офіційних документів, а саме: свідоцтва про хворобу та продовження свідоцтва про хворобу № 7328/24 від 27.05.2024 (постанова ВЛК) про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Надалі, з метою реалізації свого злочинного умислу, 31.05.2024, старший солдат ОСОБА_4 , з метою ухилення від військової служби, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підготував та склав рапорт на ім'я командира роти логістики ВЧ НОМЕР_1 про клопотання перед вищим командуванням про звільнення з військової служби, до якого додав завідомо підроблений офіційний документ - свідоцтво про хворобу та продовження свідоцтва про хворобу № 7328/24 від 27.05.2024 (постанова ВЛК) про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, а також інші необхідні документи передбачені нормами вказаного закону, для подальшого використання з метою звільнення від служби в порядку підпункту «б» п. 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тобто у відставку за станом здоров'я (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку).
Після отримання вказаного вище рапорту та доданих до нього документів, командиром та командуванням військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 163 від 07.06.2024, згідно якого старшого солдата ОСОБА_4 , водія автомобільного відділення підвозу матеріально-технічних засобів автомобільного взводу роти логістики управління ВЧ НОМЕР_1 звільнено з військової служби в порядку підпункту «б» п. 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тобто у відставку за станом здоров'я (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку).
Таким чином, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який призваний на військову службу під час мобілізації, перебуваючи на посаді водія автомобільного відділення підвозу матеріально-технічних засобів автомобільного взводу роти логістики управління ВЧ НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою ухилення від служби, 31.05.2024 в умовах воєнного стану вчинив ухилення від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, а саме подачі та використання завідомо підроблених офіційних документів, а саме - свідоцтва про хворобу та продовження свідоцтва про хворобу № 7328/24 від 27.05.2024 (постанова ВЛК) про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, а також інші необхідні документи передбачені нормами вказаного закону, на підставі яких неправомірно 07.06.2024 його було звільнено із військової служби.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, а саме: ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
07.08.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, після чого затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: - показання свідків; - протокол затримання в порядку ст. 615 КПК України; - повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; - висновком судової почеркознавчої експертизи; - іншими матеріалами даного кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним, зокрема, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Аналогічні твердження викладеного у рішеннях по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 (п. 32, Series A, N 182).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладеного на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
2. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Враховуючи той факт, що в основу підозри, та однією із підстав притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності будуть покази свідків, відповідно є підстави вважати, що він може здійснювати тиск та вплив на останніх.
Крім цього, ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, в тому числі із військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 та схиляти їх до зміни наданої слідству інформації.
Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних про обставини кримінального провадження свідків.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі, ОСОБА_4 може використати свої зв'язки, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
4. Вчинити інше або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вивченням особи підозрюваного, на даний час, встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Таким чином, на думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.
Ураховуючи викладене, слідчий просить застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 клопотання підтримав з викладеними в такому мотивами та просив його задоволити, обравши відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що підозра є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Щодо розміру застави, то просив визначити таку у межах встановлених в ст. 182 КПК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення внесеного слідчим клопотання. Зазначив, що підозра є необґрунтованою та ризики відсутні. Також відсутній висновок експерта. Його підзахисний не має на меті переховуватися від органу досудового розслідування та впливати на свідків. ОСОБА_4 є раніше не судимим, має сім'ю та постійне місце проживання. Просив обрати більш м'який запобіжний захід, такий як домашній арешт або визначити заставу у мінімальному розмірі.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, тобто ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.
Дане кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: показання свідків; протокол затримання в порядку ст. 615 КПК України; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; іншими матеріалами даного кримінального провадження.
При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, однак при цьому, звертає увагу на те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого злочину в період воєнного стану.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що реакція суспільства та соціальні наслідки правопорушення, а саме той факт, що серед громадян України може скластися хибне враження безкарності, недолугості правоохоронної системи в цілому, а також створить передумови для вчинення військовослужбовцями аналогічних кримінальних правопорушень, що як наслідок призведе до підриву авторитету Збройних Сил України, ухилення громадян України та військовослужбовців від виконання ними Конституційних обов'язків щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України та підрив боєздатності армії Збройних Сил України в умовах прямої збройної агресії російської федерації.
Враховуючи фактичні обставини вчиненого злочину, а також тяжкість можливого покарання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На думку слідчого судді вказані ризики є реальними та такими, що повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 409 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_4 .
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та особу підозрюваного, який надає слідству покази, намагаючись розібратися у обставинах, які виникли, має постійне місце проживання, а тому суд вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України, і вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий та сімейний стан, приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, та який є помірним для нього, передбачений цим Кодексом, слід визначити у розмірі - 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з свідками по справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади - ГУ ДМС в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, м. Ужгород, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, водія автомобільного відділення підвозу матеріально-технічних засобів автомобільного взводу роти логістики ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 409 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 19 год. 10 хв. - 05.10.2025 року.
Строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання - з 19 год. 10 хв., 07.08.2025 року.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків передбачених КПК України, - в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 242 240 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з свідками по справі:
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади - ГУ ДМС в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1