Справа № 304/438/25 Провадження № 1-кс/304/680/2025
07 серпня 2025 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12025071130000048 від 18 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Польща, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Ізраїлю, з повною загальною середньою освітою, проживаючого у цивільному шлюбі, раніше не судимого,
про продовження строку тримання під вартою,
Заступник начальника СВ відділення поліції № 1 ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, поданим на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12025071130000048 від 18 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою.
Клопотання мотивує тим, що невстановлена особа розробила злочинну схему, відповідно до якої особи призовного віку від 18 до 60 років, за його сприяння, що виразилося у наданні усних інструкцій, порад та вказівок, доставці до місць незаконного перетину державного кордону України, проїзду контрольованих пунктів пропуску ДПСУ, з метою подальшого потрапляння в країни Європейського Союзу. До вчинення вказаного злочину невстановлена на даний час особа залучила громадянина Ізраїлю ОСОБА_7 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , роль якого полягала у доставці особи до місця незаконного перетину державного кордону України, інструктажі під час незаконного перетину кордону, сприяння його вчиненню порадами, вказівками та наданні камуфляжного одягу.
Слідчий описує обставини переправлення у лютому 2025 року ОСОБА_8 за сприяння Полонієцкі Ришарда, під час яких 18 лютого 2025 року останнього було затримано у порядку ст. 208 КПК України, та вказує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КПК України, тобто незаконному переправленню осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб. 20 лютого 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2025 року - застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 242 240 грн, та покладенням на підозрюваного обов'язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. 24 лютого 2025 року за ОСОБА_4 було внесено заставу ОСОБА_9 , мешканкою АДРЕСА_3 , а відтак з моменту внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. При цьому ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області продовжено строк дії, покладених на ОСОБА_4 обов'язків до 19 травня 2025 року.
Слідчий указує, що ОСОБА_4 порушує покладені на нього обов'язки, зокрема, обов'язок не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає - с. Солочин Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду, оскільки неодноразово виїжджав за межі вказаного населеного пункту, що підтверджується даними камер відео спостереження, показами свідків, протоколом впізнання, копією договору оренди та постановами про його притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Ініціатор клопотання вказує, що 30 липня 2025 року слідчим суддею Перечинського районного суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 484 480 гривень, та покладенням на нього обов'язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави. Дата закінчення дії ухвали - 07 серпня 2025 року. Також указує, що органом досудового розслідування здійснено відкриття матеріалів підозрюваному і його захиснику та повідомлено про завершення досудового розслідування, у зв'язку з чим строки досудового розслідування зупинено.
За вказаних обставин, слідчий просить слідчого суддю продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 дібз визначенням розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні стосовно продовження ОСОБА_4 строкутримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави заперечив та просив у задоволенні такого відмовити, вказуючи на те, що неможливо продовжити те, що закінчилось. Підкреслив, що строк тримання під вартою закінчився.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Крім цього, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини встановлено, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 12025071130000048 від 18 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, що підтверджується наданим витягом з кримінального провадження.
18 лютого 2025 року о 20 годині 15 хвилин ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
19 лютого 2025 року о 20 годині 00 хвилин в рамках кримінального провадження № 12025071130000048 від 18 лютого 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , у зв'язку із чим ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області 30 липня 2025 року до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 07 серпня 2025 року (включно), із визначенням застави у розмірі 160 (сто шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 484 480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень.
При цьому, органом досудового розслідування здійснено відкриття матеріалів підозрюваному і його захиснику та повідомлено про завершення досудового розслідування, у зв'язку з чим строки досудового розслідування зупинено.
Так, підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слугувало те, що такий може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та інших невстановлених співучасників вчинення кримінального правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та не відпали. Навпаки слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово порушував покладені на нього обов'язки, зокрема, переховувався від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим його було оголошено у розшук. Більше того, через вказані дії ОСОБА_4 , ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області 30 липня 2025 року заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, внесену ОСОБА_9 , було звернуто в дохід держави та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, докази про вчинення якого є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк до семи років), стан його здоров'я, те, що підозрюваний є неодруженим, офіційно не працевлаштованим, у нього немає утриманців, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (42310/04, від 21 квітня 2011 року, п.219) нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.
Тому, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшла висновку, що підозрюваному слід продовжити строк тримання під вартою, оскільки жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, що вказані у ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абзац 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов'язків підозрюваним. В такому випадку для Суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави, на думку слідчого судді, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.
Отже, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майнового та сімейного стану підозрюваного, відсутності доказів, що останній має у своїй власності рухоме чи нерухоме майно, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 пред'явлено підозру у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає, що розмір застави може і має бути визначено на рівні, необхідному для забезпечення дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження, тому дійшла висновку про необхідність визначення підозрюваному застави у сумі 484 480 гривень, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також такий розмір застави відповідає позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов'язки. Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя на підозрюваного покладає обов'язки, визначені цією нормою закону:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за їх першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Доводи сторони захисту про те, що підозрюваного слід було звільнити 07 серпня 2025 року о 13 годині 30 хвилин, є безпідставними, з огляду на таке.
Так, статтею 202 КПК України передбачено порядок звільнення особи з-під варти. Відповідно до ч. 5 цієї статті у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Отже, зазначений захисником строк затримання обчислюється лише до моменту обрання запобіжного заходу слідчим суддею. Після постановлення ухвали від 30 липня 2025 року про застосування тримання під вартою обчислення строку утримання здійснюється у календарних днях, визначених судом, а не в годинах від моменту затримання. Слід зазначити, що формулювання «до 07 серпня 2025 року (включно)» відповідає вимогам КПК та не свідчить про порушення прав підозрюваного, оскільки після ухвали слідчого судді підставою утримання є саме це судове рішення.
Наведені слідчим суддею висновки свідчать, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 182, 183, 186, 193, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого, погоджене прокурором, про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 17 днів - до 23 серпня 2025 року (включно).
Визначити Полонієцкі Ришарду заставу в розмірі 160 (сто шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму 484 480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26213408, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA198201720355209001000018501. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно з ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від (дата) у справі №..., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд у залежності від стадії кримінального провадження.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за їх першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_10 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Дата закінчення дії ухвали - 23 серпня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Вручити копію ухвали підозрюваному та прокурору негайно після її оголошення.
На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 12 серпня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1