Справа №297/2637/25
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
13 серпня 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській ОСОБА_6 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000358 від 11 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мукачево Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, працюючої медсестрою в КНП «Лікарня Святого Мартина, не одруженої, не судимої, громадянки України,
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
встановив:
Слідча СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000358 від 11 серпня 2025 року.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, в умовах дії правового режиму воєнного стану, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, сприяла шляхом надання вказівок, порад та засобів, незаконному переправленню через державний кордон України громадянам України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням день ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у невстановлені слідством час, місці та спосіб домовились з невстановленою досудовим розслідуванням особою, про організацію їх незаконного переправлення через державний кордон України поза межами пункту пропуску, за грошову винагороду, яка залежала від конкретної домовленості з вказаними особами та становила від 6000 до 7000 доларів США за відповідну особу та в подальшому керували їх діями, як особами, які бажають незаконно перетнути державний кордон України та вичікування слушного часу для переправлення через кордон України.
В подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у невстановлений слідством спосіб ОСОБА_5 за винагороду погодилась на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи через державний кордон України.
Надалі, 11.08.2025 близько 07 години 30 хвилин за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи громадянка ОСОБА_5 на транспортному засобі марки «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибула до залізничного вокзалу, що в с. Карпати Мукачівського району, де на неї вже чекали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , здійснила їхню посадку до салону вказаного транспортного засобу, після чого ОСОБА_5 знаючи що на околиці с. Гать, Берегівського району наявний контрольний пост (далі КРП) Державної прикордонної служби України та з метою уникнення викриття її злочинних намірів направилась з вказаними особами в напрямку смт. Батьово Берегівського району по маршруту м. Мукачево - с. Страбичово Мукачівського району - с. Чомонин Мукачівського району - с. Велика Добронь Мукачівського району - смт. Батьово, Берегівського району, обминаючи при цьому встановлені по ходу руху пости, з метою подальшого їх переправлення через державний кордон.
У подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір з метою сприяння у незаконному переправленні вищевказаних громадян України через державний кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану, о 08 годині 30 хвилин при в'їзді в населений пункт смт. Батьово Берегівського району, який знаходиться в безпосередній близькості до державного кордону України, була викрита та затримана з вказаними особами працівниками поліції Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, порадами, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненніОСОБА_5 інкримінованого їй злочинупідтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, та у разі доведення її вини в ході судового слідства, останній загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, існує ризик, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який їй інкримінується є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
Крім того, існує ризик, що підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки остання з урахуванням відомих їй обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів, і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
Також, існує ризик, що підозрювана ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.
Вивченням особи підозрюваної встановлено, що ОСОБА_5 працездатна, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваної, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до неї необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України
А тому, слідча СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 просила застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів,із правом внесення застави у розмірі не менше 330 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, та у разі внесення застави з покладенням на неї відповідних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, з підстав зазначених в такому та пояснив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років. Підозра про яку повідомлено останній є обґрунтованою та доведеною в ході досудового слідства зібраними у кримінальному провадженні доказами. Так, існують ризики, що така може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що їй загрожує реальна міра покарання.Разом з тим, підозрювана ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків злочину та інших учасників кримінального провадження, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим в ході досудового розслідування ризикам. Просив клопотання задоволити, застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з правом внесенння застави у розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме застава у такому розмірі здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків.
Підозрювана ОСОБА_5 заперечила проти застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, у разі, якщо слідчий суддя прийде до переконання про застосування відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила застосувати відносно неї менший розмір застави ніж просить сторона обвинувачення.
Захисник ОСОБА_4 підтримав думку своєї підзахисної та просив застосувати відносно неї запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією її від суспільства.
Заслухавши думку учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали такого, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, 11.08.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000358 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України (а.с. 6-7).
11.08.2025 старшим слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с. 51-54).
11.08.2025 року о 14:00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 43-45).
Так, ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, порадами, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими в ході судового розгляду клопотання (а.с. 8-12, 15-21, 27-32, 35-40).
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Разом з тим, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Однак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що така підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, який згідно ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а також враховує тяжкість покарання, що йому загрожує.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу (частина 1).
Відповідно до п. 4 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та тяжкість покарання, що їй загрожує.
Разом з тим, в ході судового розгляду клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів,що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що їй загрожує реальна міра покарання, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України, враховуючи, що така підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного з незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі,з урахуванням відомих їй обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та інших осіб в даному кримінальному провадженні, шляхом погрози чи тиску, з метою зміни їх показів чи відмови від надання таких в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що підозрювана ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, на думку слідчого судді, в судовому засіданні, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Таким чином, на думку слідчого судді, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, з врахуванням встановлених обставин, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Вивченням особи підозрюваної на даний час встановлено, що ОСОБА_5 працездатна, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що їйзагрожує у разі визнання її винною у вчиненні злочину, а також те, що остання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає клопотання слідчої про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеним, таким, що підлягає задоволенню.
Разом з тим, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутні підстави для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного з ізоляцією її від супільства, як просила сторона захисту, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, встановленим в ході судового розгляду даного клопототання.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Разом з тим, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави в розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як просила сторона обвинувачення, оскільки в судовому засіданні прокурором не доведено, що існують виключні випадки, за яких застава в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання покладених на підозрювану обов'язків.
За наведених обставин, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею обов'язків, передбачених цим Кодексом, у розмірі 40 прожиткового мінімуму для працездатних осіб,оскільки застава саме у такому розмірі здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків.
При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваною застави, на неї слід покласти обов'язки, передбачені п. п. 1-3, ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату її закінчення в межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 176-178, ст. 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання слідчої СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській ОСОБА_6 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000358 від 11 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносноОСОБА_5 ,- задоволити частково.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з моменту її затримання.
Строк дії ухвали закінчується о 14:00 годині 09 жовтня 2025 року.
Визначити підозрюванійОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_5 повинна бути звільнена з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, вона зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на неї наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не виїзджати за межі Закарпатської областібез дозволу слідчого, прокурора або суду;
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1