243/12514/21
1-кп/243/284/2025
13 серпня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052510001550 від 29 жовтня 2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Артемівського району Донецької області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України, -
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, оскільки він вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що може спонукати ОСОБА_6 на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. При чому, наслідки і ризик втечі для обвинуваченого може бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання. Крім того, достатніми є підстави вважати, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, або втекти, скориставшись воєнним станом в Україні під загрозою тягара відповідальності за скоєне. Також, ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого по даному кримінальному провадженню, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішені питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється (до 10 років позбавлення волі); вік та стан здоров'я (не досяг пенсійного віку), соціальні зв'язки.
На теперішній час є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 буде переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді до десяти років позбавлення волі.
У кримінальному провадженні не допитані всі свідки, у зв'язку з чим, суд доходить до висновку про наявність ризику незаконного впливу на потепілого та свідків або перешкоджанню кримінального провадження іншим чином.
Крім того, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не був судимий, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працевлаштований.
У зв'язку з наведеним, є всі підстави вважати що вищезазначені обставини обґрунтовано викладені прокурором про те, що обвинувачений ОСОБА_6 , знаходячись на волі, може ухилитися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд враховує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, але жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доцільність обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчинення тяжкого злочину застосовується у межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, суд визначає розмір застави в розмірі 50 прожитковий мінімумів, встановлених на 01 січня 2025 року, що дорівнює 151400,00 грн. грн. Суд вважає, що у визначеному розмірі з урахуванням даних про особу обвинуваченого та наявності встановлених в судовому засіданні ризиків, визначених ст. 177 КПК України, застава саме в такому розмірі здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 314-317, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 днів, тобто до 11 жовтня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її отримання.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1