12 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 335/4995/25
провадження № 51-3107 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 наухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2025 року про повернення апеляційної скарги,
встановив:
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя ухвалою від 17 червня 2025 року залишив без задоволення скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 09 липня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_4 від 22 червня 2025 року і від 30 червня 2025 року повернув особі, яка їх подала.
Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_4 вбачається, що він не погоджується з вказаними судовими рішеннями.
Перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, касаційна скарга ОСОБА_4 адресована до Верховного Суду України, тоді як у відповідності до пункту 21 частини 1 статті 3 КПК (в редакції Закону України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року), судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 424 КПК України (далі - КПК) у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_4 , посилаючись на незаконність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, взагалі не наводить підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, передбачених вищезазначеною нормою закону.
При цьому скаржник не звертає уваги, що рішення слідчого судді, з огляду на положення, передбачені ст. 424 КПК, не може бути предметом перегляду судом касаційної інстанції.
Крім того, скаржник долучає до своєї касаційної скарги копії ухвали Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2025 року, яка була постановлена у цьому провадженні, проте за текстом скарги не погоджується з рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя, чим допускає суперечністьта неузгодженість своєї позиції.
Отже, у касаційній скарзі скаржник має вказати на конкретні порушення закону, що може бути підставою для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущено судом апеляційної інстанції при постановленні, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Проте, у прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу, зобов'язати відкрити провадження та направити справу на розгляд до іншого апеляційного суду.
При цьому скаржник не конкретизує, яке саме рішення, на його думку, підлягає скасуванню.
Вказане позбавляє суд касаційної інстанції можливості визначитись з предметом оскарження за касаційною скаргою та прийняти остаточне рішення за наслідками її розгляду.
Таким чином, прохальна частина касаційної скарги викладена без урахування вимог статті 436 КПК, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, вимоги скаржника є нечіткими та не конкретними.
Також, в порушення вимог частини 3 статті 427 КПК скаржник не зазначає в касаційній скарзі чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.
Зазначені обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2025 року про повернення апеляційної скарги залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3